Anda di halaman 1dari 155

ХVІІ Международная научная конференция

АКТУАЛЬНЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В


СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

26-27 сентября 2016 г.

СБОРНИК НАУЧНЫХ ТРУДОВ

Выходит –12 раз в год (ежемесячно)


Издается с июня 2015 года

ВЫПУСК 9(17)
Часть 5

Переяслав-Хмельницкий
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 001.891(100) «20»
ББК 72.4
А43
Главный редактор:
Коцур В.П., доктор исторических наук, профессор, академик Национальной
академии педагогических наук Украины
Редколлегия:
Базалук О.А. д-р филос. наук, професор (Украина)
Боголиб Т.М. д-р экон. наук, профессор (Украина)
Кабакбаев С.Ж. д-р физ.-мат. наук, профессор (Казахстан)
Мусабекова Г.Т. д-р пед. наук, профессор (Казахстан)
Смырнов И.Г. д-р геогр. наук, профессор (Украина)
Исак О.В. д-р социол. наук (Молдова)
Лю Бинцян д-р искусствоведения (КНР)
Тамулет В.Н. д-р ист. наук (Молдова)
Мартынюк Т.В. д-р искусствоведения (Украина)
Таласпаева Ж.С. канд. филол. наук, профессор (Казахстан)
Чернов Б.О. канд. пед. наук, профессор (Украина)
Мартынюк А.К. канд. искусствоведения (Украина)
Воловык Л.М. канд. геогр. наук (Украина)
Ковальська К.В. канд. ист. наук (Украина)
Мкртчян К.Г. канд. техн. наук (Армения)

Актуальные научные исследования в современном мире: ХVІІ Междунар.


научн. конф., 26-27 сентября 2016 г., Переяслав-Хмельницкий. // Сб. научных
трудов - Переяслав-Хмельницкий, 2016. - Вып. 9(17), ч. 5 – 153 с.
Языки издания: українська, русский, english, polski, беларуская, казақша,
o’zbek, limba română, кыргыз тили, Հայերեն

В сборнике представлены результаты актуальных научных исследований


ученых, докторантов, преподавателей, аспирантов и студентов - участников
Международной научной конференции "Актуальные научные исследования
в современном мире" (Переяслав-Хмельницкий, 26-27 сентября 2016 г.).
Сборник предназначен для научных работников и преподавателей высших
учебных заведений. Может использоваться в учебном процессе, в том числе в
процессе обучения аспирантов, подготовки магистров и бакалавров в целях
углубленного рассмотрения соответствующих проблем. Все статьи сборника
прошли рецензирование, сохраняют авторскую редакцию, всю
ответственность за содержание несут авторы.
УДК 001.891(100) «20»
ББК 72.4
А43
© NGO THE INSTITUTE FOR SOCIAL TRANSFORMATION, 2016
© Коллектив авторов, 2016
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)

CОДЕРЖАНИЕ
СЕКЦИЯ: МЕНЕДЖМЕНТ И МАРКЕТИНГ
Давидов Пинхас (Иерусалим, Израиль)
ВЛИЯНИЕ ФОРМЫ СОБСТВЕННОСТИ НА МОТИВАЦИОННЫЙ ТИП
РАБОТНИКА................................................................................................... 6
Воробей Юлія Миколаївна (Київ, Україна)
ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА СТРУКТУРИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ КОМПАНІЇ............................................... 10
Iskakova Deyanira, Kirdasinova Kasia A. (Astana, Kazakhstan)
ENTERPRISE MANAGEMENT FEATURES................................................... 15
Турецков Тарас Євгенович (Маріуполь, Україна)
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ У
ПЕРІОД XVI-XVII СТОЛІТТЬ.......................................................................... 18

СЕКЦИЯ: ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ


Oleh Ozharovskyi (Krakowie, Polska)
POCZĄTKOWE ETAPY INTEGRACJI FINANSOWEJ UE............................. 25
Альпенова Баян Асановна, Кожабеков Совет Сейтханович,
Тажибаева Айжан Сериковна (Тараз, Казахстан)
УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ УЧЁТ КАК ЭЛЕМЕНТ СИСТЕМЫ
БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЁТА........................................................................... 28
Альпенова Баян Асановна (Тараз, Казахстан)
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ НАЛОГОВОГО УЧЕТА МАЛОГО
ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА.......................................................................... 35
Андрющенко І. Є. (Запоріжжя, Україна)
СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОНЯТЬ "ЗДАТНІСТЬ" І
"ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ"..................................................................................... 44
Богданова О.Ю., Богославцева Л.В., Карепина О.И.
(Ростов-на-Дону, Россия)
РОЛЬ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ВНЕБЮДЖЕТНЫХ ФОНДОВ В
УСЛОВИЯХ РЫНОЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ..................................................... 47
Газаева Юлия Олеговна (Шахты, Россия)
СБАЛАНСИРОВАННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ СИСТЕМЫ ОЦЕНКИ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КОММЕРЧЕСКИХ ОРГАНИЗАЦИЙ…………………….. 51
Дарханбай Болысбек (Астана, Қазақстан)
ҚАЗАҚСТАНДАҒЫ МАҚТА САЛАСЫНЫҢ ҚАЗІРГІ ЖАҒДАЙЫ, ДАМУ
МӘСЕЛЕЛЕРІ……………………………………………………………………… 54
Пласконь Світлана Андріївна (Тернопіль, Україна)
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ……………………………………………………………………………. 59
Поплавська Валерія Олександрівна, Туболець Ірина Іванівна
(Дніпро, Україна)
ГРІНМЕЙЛ ЯК ЗАГРОЗА ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КОРПОРАЦІЙ 63
Савченко Максим Миколайович (Київ, Україна)
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ…. 67
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Кожабеков Совет Сейтханович, Сулеева Салима Ержигитбаевна,
Карымсаков Акимжан Карымсакович
(Тараз, Республика Казахстан)
РАЗВИТИЕ КАЗАХСТАНСКОГО РЫНКА ДЕЛОВОГО ТУРИЗМА………… 74
Богдан О.Д. (Київ, Україна)
ПЛАНУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВИДАТКІВ В АГРОПРОМИСЛОВИЙ
СЕКТОР ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ЕТАПІ ПЕРЕХОДУ ДО
ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ……………………………………………… 82

СЕКЦИЯ: МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ


Брилінська Юлія Олегівна, Гуменюк Микола Вікторович,
Ляшко Мар’яна Богданівна (Київ, Україна)
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНИХ ФАКТОРІВ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ
СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ................................................................. 89
Кузнецов О.Е., Волчкевич О.М., Кузьмина Ю.А. (Гродно, Беларусь)
ИНДИКАТОР ФУНКЦИИ ПОЧЕК - ЦИСТАТИН С……………………………. 92
Кузнецов О.Е., Волчкевич О.М., Кузьмина Ю.А. (Гродно, Беларусь)
ПОКАЗАТЕЛИ ГЕМОСТАЗА ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ………………………. 96
Маль Галина Сергеевна, Татаренкова Ирина Алексеевна,
Болдина Наталья Владимировна, Полякова Ольга Витальевна
(Курск, Россия)
РОЛЬ ПЕРСОНАЛИЗИРОВАННОЙ МЕДИЦИНЫ В КОРРЕКЦИИ
ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ У БОЛЬНЫХ
КАРДИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В УСЛОВИЯХ ОСТРОЙ
ИНФЕКЦИИ………………………………………………………………………… 101
Малдыбекова Раиса Багдаулетовна, Нурахунова Венерям
Асимжановна, Ульданов Евгений Вадимович, Ульданова Юлия
Вадимовна, Елдес Мәдина Жандосқызы, Ульданов Олег
Галимович (Алматы, Республика Казахстан)
КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ ЛЕЧЕНИЯ ОТЕКА ГЛАЗОДВИГАТЕЛЬНЫХ
МЫШЦ ПАРАБУЛЬБАРНЫМ ВВЕДЕНИЕМ ТРОМБОЦИТАРНОЙ
АУТОПЛАЗМЫ…………………………………………………………………….. 106
Панков Андрей Валентинович, Косенкова Татьяна Витальевна
(Воронеж, Российская Федерация)
СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ ДЕФЕКТОВ ОКАЗАНИЯ ЭТАПНОЙ
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПАЦИЕНТАМ С ОСТРОЙ СКЕЛЕТНОЙ
ТРАВМОЙ………………………………………………………………………….. 109

СЕКЦИЯ: ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ


Brînza Sergiu Mihail (Chișinău, Republica Moldova)
OBSERVAȚII ȘI PROPUNERI LA PROIECTUL DE MODIFICARE ȘI
COMPLETARE A UNOR NORME DIN LEGISLAȚIA REPUBLICII
MOLDOVA PRIVIND TRAFICUL DE PERSOANE…………………………….. 112
Stati Vitalie Anatol (Chișinău, Republica Moldova)
DESPRE POSIBILELE IMPLICAȚII ALE RATIFICĂRII DE CĂTRE
REPUBLICA MOLDOVA A PROTOCOLULUI ADIȚIONAL LA CONVENȚIA
CONSILIULUI EUROPEI PRIVIND CRIMINALITATEA INFORMATICĂ…….. 120
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Гребеньков Александр Александрович
(Курск, Российская Федерация)
НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ЭКСПЛУАТАЦИИ СРЕДСТВ ХРАНЕНИЯ,
ОБРАБОТКИ ИЛИ ПЕРЕДАЧИ КОМПЬЮТЕРНОЙ ИНФОРМАЦИИ И
ИНФОРМАЦИОННО-ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ СЕТЕЙ КАК
ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ……………………………………... 129
Гусейнов Муса Робертович (Санкт-Петербург,
Российская Федерация)
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОСТОЯНИЯ АЛКОГОЛЬНОГО
ОПЬЯНЕНИЯ КАК ОБСТОЯТЕЛЬСТВА, ОТЯГЧАЮЩЕГО НАКАЗАНИЕ
В РОССИИ…………………………………………………………………………. 134
Піддубна Вікторія Федорівна (Харків, Україна)
ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………...…….. 140
ИНФОРМАЦИЯ О СЛЕДУЮЩЕЙ КОНФЕРЕНЦИИ.................................... 151
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)

СЕКЦИЯ: МЕНЕДЖМЕНТ И МАРКЕТИНГ

УДК: 005.95/.96
Давидов Пинхас
Открытый Университета Израиля
(Иерусалим, Израиль)

ВЛИЯНИЕ ФОРМЫ СОБСТВЕННОСТИ НА МОТИВАЦИОННЫЙ ТИП


РАБОТНИКА

Аннотация. В статье анализируются секторные особенности


мотивации трудовой мотивации работников первого и второго сектора
экономики Израиля. Исследование определило преобладающий тип
мотивации среди работников государственных учреждений и организаций
частного сектора.
Ключевые слова: мотивация персонала, госсектор, частный
сектор, типологическая модель Герчикова.

Davidov Pinchas
Open University of Israel
(Jerusalem, Israel)

IMPACT OF OWNERSHIP FORM ON THE TYPE OF WORK MOTIVATION

Abstract. The article analyses the sectoral peculiarities of motivation of


motivation of employees of the first and second sector of the Israeli economy. The
study identified the prevailing type of motivation among employees of public
institutions and private sector organizations.
Keywords: motivation of employees, public sector, private sector,
typological model of Gerchikov.

Уровень экономического, политического и социального развития любого


государства во многом определяется результатами деятельности
государственных органов. Поэтому повышение эффективности деятельности
государственных служащих является одним из важнейших направлений
реформы государственной службы.
Специалисты определяют понятие «мотивация» как процесс внешних
воздействий с целью побудить совершать определенные действия, также
мотивацией является внутренняя потребность личности, которая влияет на
его выбор и поведенческие аспекты. Таким образом, мотивация – это
совокупность внутренней и внешней движущей силы, которые побуждают
человека к деятельности, задают еѐ форму, степень вовлеченности в
трудовой процесс, старание, добросовестность, настойчивость,
направленность на достижение определенной цели.
При изучении мотивации работников госсектора в первую очередь надо
установить действительно ли существуют какие-либо различия между
мотивационными основами поведения в частном и государственном секторе.

6
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Если такие отличия существуют, то возможно ли использование
традиционных теорий для объяснения мотивации в государственном секторе
или же требуется также использование каких-то конкретных теорий связанных
с государственным сектором.
Вопрос о том, существуют ли сходства или различия между мотивацией
работников в частном и государственном секторе, кажется, остается спорным.
Можно найти много научных работ в пользу того или иного мнения. Ниже
приведены несколько примеров исследований показывающих наличие
различий между мотивацией работников в частном и государственном
секторе:
- у государственных служащих, ценности высшего порядка, чем у
частных [1, стр.46];
- по сравнению с работниками частного сектора работники, занятые в
государственном секторе менее мотивированы внешними
денежными вознаграждениями [1, стр. 43; 2, стр. 67];
- классические ценности, такие, как помощь другим и польза для
общества, преобладают у государственного сектора, чем у частных
сотрудников [3];
- государственные служащие явно предпочитают внутренние
возможности, чем внешнее вознаграждение [4, стр.371; 5, стр.29];
Можно найти много научных работ в пользу обратного
мнения [1, 2, 3, 6]:
- не обнаружено никаких различий в отношении служащих
государственного и частного секторов к достижению целей
организации;
- не существует различий между работниками частного сектора и
государственного сектора в уровне мотивации внешними
денежными вознаграждениями;
- у государственных служащих, ценности высшего порядка ниже или
такие же, как у частных;
- задания, которые являются рутинными или с неясной целью, имеют
негативное влияние на трудовую мотивацию в обоих секторах.
Вопрос о том, существуют ли различия между мотивацией работников в
частном и государственном секторе, кажется, остается нерешенным.
Рейни [6] считает, что ―обе стороны правы‖, т.е. государственный сектор часто
встречается с уникальными проблемами в области мотивации сотрудников, но
это не должно мешать применять многое из общей мотивационной
литературы. Райт [3] утверждает, что государственный сектор не должен
иметь своих собственных теорий человеческой мотивации. По его мнению,
общая теория организационного поведения должна быть в состоянии
включать значимые различия между секторами.
Как указывают исследователи, система трудовой мотивации персонала
при управлении частным предприятием работает по определенным
принципам. Как правило, пишет П. Друкер, они соответствуют тем же
поведенческим аспектам, что и при управлении на государственном
предприятии [7]. Хотя и существуют некоторые различия. Как и на
предприятии государственного сектора, в частной фирме системообразующий
фактор трудовой мотивации – это поведение работника, определяемое
7
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
внутренним мотивом и внешним стимулом. Это выражается в определенном
уровне качества выполнения работы, в соответствии цели организации и
иным критериям эффективности.
Целью исследования является изучение мотивации персонала
государственных учреждений и частных фирм Израиля.
Объект исследования: персонал государственных учреждений и
частных фирм Израиля.
Основная гипотеза исследования: форма собственности оказывает
влияние на преобладающий тип мотивации.
Поставленная цель и гипотеза исследования определили
необходимость использования типологической модели Герчикова [8].
Основная выборка исследования - персонал государственных
учреждений и частных фирм Израиля, занятых в различных сферах
профессиональной деятельности (образование, культура, государственная
служба, связь, муниципальные службы, сфера бытовых услуг и др.). В
исследовании приняли участие 765 человек в возрасте от 18 до 65 лет
(медианный возраст респондентов - 42 года), проживающих в г. Иерусалиме и
его окрестностях. Из них персонал государственных учреждений - 585
человек (44.6% - мужчины и 54.4% - женщины), персонал частных фирм - 180
человек (50.5% - мужчины и 49.5% - женщины).
Типологическая модель Герчикова [8] строится на пересечении двух
осей — мотивации и трудового поведения. Различается мотивация
достижения и мотивация избегания. Под мотивацией достижения понимается
стремление получить определенные блага в качестве вознаграждения за
труд, а под мотивацией избегания — стремление избежать наказания или
других негативных санкций за невыполнение поставленных задач,
недостижение запланированных результатов или неудовлетворительное
исполнение функций.
В модели выделяются 4 базовых типа мотивации достижения и один
тип мотивации избегания:
 люди "инструментального" типа не заинтересованы в работе как
таковой, она для них не представляет никакой ценности. Им нужны
только деньги. Такой человек будет усердно работать везде, лишь бы ему
много платили;
 работник с "профессиональной" мотивацией, наоборот, в меньшей
степени ценит деньги. Для него важнее содержание самой работы. Каждое
новое дело он рассматривает как еще один вызов самому себе и возможность
доказать всем, что способен делать то, что другим не под силу;
 сотрудник с "хозяйской" мотивацией старается взять на себя полную
ответственность за дело, которым занимается. Он будет трудиться с
максимальной отдачей, ему особо не важно – интересная работа или нет. Для
человека этого типа есть одно условие – отсутствие какого-либо контроля со
стороны. Такие люди не терпят, когда ими командуют, поэтому «хозяевами»
сложно управлять;
 для работника "патриотического" типа прежде всего важно быть
полезным и нужным своей организации. Он выше всего ценит результат
общего дела и признание руководителем своих заслуг. Престиж деятельности
и деньги – на втором плане;
8
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
 люди "избегательного" или "люмпенского" типа - они не стремятся
работать и делают лишь необходимый минимум, за который их не накажут.
Здесь надо отметить, что в чистом виде типажи встречаются редко; в
людях, как правило, пересекаются два, а то и три-четыре типа трудовой
мотивации
Чтобы оценить влияние формы собственности на мотивационный тип
сотрудника были проведены хи-квадрат тесты независимости. Результаты
представлены в таблице 1.
Таблица 1 - Влияние формы собственности на мотивационный тип
Chi- Размер
Мотивационный тип Частный p-
Госсектор Square - эффекта
сотрудника сектор value
value Крамера
Инструментальный
59 32 7.447 .006 0.13
тип
Профессиональный
тип
67 48 26.117 .000 2.05
Хозяйский тип 125 30 3.239 .072 -----
Патриотический тип 15 10 3.564 .059 -----
Люмпенский тип 90 22 1.789 .181 -----
Источник: авторская разработка
Как показано в таблице 1, существуют статистически значимые
различия между государственным и частным секторами в частоте двух из пяти
типов мотивации.
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Frank, Sue A., & Lewis, Gregory B. (2004). Government Employees: Working
Hard or Hardly Working?, The American Review of Public Administration,
Vol. 34, No. 1, pp. 36-51.
2. Buelens, Marc, & Van den Broeck, Herman (2007). An Analysis of Differences in
Work Motivation between Public and Private Sector Organizations, Public
Administration Review, Vol. 67, No. 1, pp. 65-74.
3. Wright, Bradley E. (2001). Public Sector Work Motivation: Review of Current
Literature and a Revised Conceptual Model, Journal of Public Administration
and Theory, Vol. 11, No. 4, pp. 559-586.
4. Perry, James L. and Wise, Lois Recascino (1990). The motivational bases of
public service, Public Administration Review, Vol. 50, No. 3, pp.367-373.
5. Bright, Leonard (2009). Why Do Public Employees Desire Intrinsic Nonmonetary
Opportunities?, Public Personnel Management, Vol. 38, No. 3, pp.15-37.
6. Rainey, Hal G. (2009). Understanding and Managing Public Organizations, 4th
ed., Jossey-Bass.
7. Друкер П. Менеджмент [Текст] /П. Друкер. – М.: Академия, 2014. – 370 с.
8. Герчиков В.И. Типологическая концепция трудовой мотивации. Часть 1. //
Мотивация и оплата труда. 2005. № 2. С. 53-62.
9. Reem,Y. Motivating Public Sector Employees / Y. Reem. - Hertie School of
Governance – Working Papers. – 2011. - No 60

9
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 330.101:330.142
Воробей Юлія Миколаївна
Київський національний торговельно-економічний університет
(Київ, Україна)

ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА СТРУКТУРИ


ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ КОМПАНІЇ

Анотація. У статті проаналізовано результати зарубіжних і


вітчизняних учених до трактування поняття «інтелектуальний капітал»
та «інтелектуальний капітал підприємства». Розглянуто проблеми
визначення структури інтелектуального капіталу підприємства.
Розглянуті основні підходи до виділення основних елементів.
Обґрунтовується необхідність розгляду не тільки людського капіталу, але
й структурного, ринкового та споживчого в процесах формування та
використання інтелектуального капіталу підприємства.
Ключові слова: інтелектуальний капітал, інтелектуальний капітал
підприємства, людський капітал, споживчий капітал, структурний капітал,
ринковий капітал

Воробей Юлия Николаевна


Киевский национальный торгово-экономический университет
(Киев, Украина)

ПОДХОДЫ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ СУЩНОСТИ И СТРУКТУРЫ


ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО КАПИТАЛА КОМПАНИИ
Аннотация. В статье проанализированы результаты зарубежных и
отечественных ученых к трактовке понятия «интеллектуальный
капитал» и «интеллектуальный капитал предприятия». Рассмотрены
проблемы определения структуры интеллектуального капитала
предприятия. Рассмотрены основные подходы к выделению основных
элементов. Обосновывается необходимость рассмотрения не только
человеческого капитала, но и структурного, рыночного и
потребительского в процессах формирования и использования
интеллектуального капитала предприятия.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, интеллектуальный
капитал предприятия, человеческий капитал, потребительский капитал,
структурный капитал, рыночный капитал
Vorobey Y. M.
Kyiv national university of trade and economics
(Kiev, Ukraine)
APPROACHES TO DEFINITION OF ESSENCE AND STRUCTURE OF
INTELLECTUAL CAPITAL OF THE COMPANY
Abstract. The article defines results of the foreign and native scientists of
the definition of the notion „‟intellectual capital‟‟ and „‟intellectual capital of the
10
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
company‟‟. Problems of intellectual capital‟s structure are shown. Main approaches
of elements definition are discussed. The need to consider not only the human
capital but structural capital, market capital, and customer capital in processes of
creation and using of intellectual capital of the company are discussed.
Keywords: intellectual capital, intellectual capital of the company, human
capital, consumer capital, structural capital, market capital.

Поняття інтелектуального капіталу сформувалось наприкінці 90-х рр.


XX ст. у країнах Заходу під впливом процесів інформатизації виробництва й
інтелектуалізації продукції, де основним товаром стають знання та інформація.
Причиною появи та розвитку інтелектуального капіталу стало те, що в умовах
науково-технічної революції у 1950-х рр., утворився дефіцит кваліфікованих
кадрів, що сприяло процесу створення нової якісної робочої сили, тобто
нагромадженню людського капіталу. Завдяки цьому на Заході підвищився
інтерес до факторів економічного зростання й економічної динаміки. Сьогодні
інтелектуальний капітал набуває значення стратегічного фактора економічного
розвитку [1].
Аналіз економічної літератури показав, що нині відсутнє розмежування
між категоріями «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний капітал
підприємства. Тому на сьогодні постає необхідність у розмежуванні категорій
«інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний капітал підприємства» [2].
Також виникає необхідність в обґрунтуванні структури інтелектуального
капіталу з позицій його впливу на розвиток компанії.
Різні автори представляють різні науково-методичні підходи до
визначення категорії «інтелектуальний капітал», який можна застосовувати до
макрорівня.
Так, дослідники Д. Клейн і Л. Прусак, визначають інтелектуальний
капітал як «інтелектуальний матеріал, формалізований і зафіксований, що
використовується для виробництва більш цінного майна» [3].
Е. Брукінг інтелектуальний капітал визначає як «термін для позначення
нематеріальних активів, без яких компанія не може тепер існувати». Хоча
такий підхід більшість вчених не вважають науково обґрунтованим [4].
За В. Кузьмінським, суть інтелектуального капіталу як економічної
категорії можна визначити як систему відносин економічних суб’єктів щодо
раціонального, стійкого його відтворення на основі прогресивного розвитку
науки для виробництва конкурентних товарів і послуг, підвищення рівня життя,
розв’язання проблем нерівномірності світового і регіонального розвитку на
основі персоніфікованих економічних інтересів суб’єктів [5].
Основні науково-методичні підходи до визначення категорії
«інтелектуальний капітал», який можна застосовувати до мікрорівня
(«інтелектуальний капітал підприємства») наводять такі автори, як
Х. Макдональд, Д. Даффі, М. Бендиков, Б.Леонтьєв, В.С. Єфремов, А.А. Чухно,
О.В. Кендюхов, Н.Л. Гавкалова.
Д. Даффі дає наступне визначення: «Інтелектуальний капітал – це
сукупні знання, якими володіє організація в особі своїх співробітників, а також у
вигляді методологій, патентів, архітектур і взаємозв’язків» [6].
Б. Леонтьєв під інтелектуальним капіталом того чи іншого суб’єкта
розуміє «сукупність наявних у нього законних прав на результати його творчої
11
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
діяльності, його природних і придбаних інтелектуальних здібностей і навичок, а
також накопичені ним бази знань і корисних відносин з іншими суб’єктами» [7].
«Інтелектуальний капітал – це знання, які є в організації і можуть
використовуватися для одержання різних переваг перед конкурентами», -
зазначив Х. Макдональд [3].
А.А. Чухно пропонує наступне визначення інтелектуального капіталу:
«Інтелектуальний капітал – капітал, що акумулює наукові й професійно-
технічні знання працівників, поєднує інтелектуальну працю та інтелектуальну
власність, нагромаджений досвід, спілкування, організаційну структуру,
інформаційні мережі – тобто все те, що визначає імідж фірми та зміст її
бізнесу [8].
Визначення і зміст категорії «інтелектуальний капітал підприємства»,
дозволить більш ґрунтовно підходити до формування політики управління
підприємством запропонував Кендюхов О. В. Інтелектуальний капітал – це
здатні створювати нову вартість інтелектуальні ресурси підприємства,
представлені людським і машинним інтелектом, а також інтелектуальними
продуктами, які створені самостійно або залучені з боку як засоби формування
нової вартості. Дане визначення економічного змісту інтелектуального капіталу
створює методологічні засади для формування системи управління даним
ресурсом. Однак, щоб найбільш повно розкрити гносеологію інтелектуального
капіталу, визначити конкретний зміст механізму управління даним ресурсом
треба обґрунтувати та проаналізувати його структуру [9].
Л. Едвінсон і М. Мелоун були першими, хто спробував систематизувати
складові інтелектуального капіталу. У його структурі вони виділили дві
категорії: «людський» і «структурний» [10].
Людський капітал є сукупністю знань, практичних навичок і творчих
здібностей службовців компанії, які застосовуються при виконанні поточних
завдань. Іншими його складовими є моральні цінності компанії, культура праці
та загальний підхід до справи. До категорії структурного капіталу включають
технічне і програмне забезпечення, організаційну структуру, патенти,
торговельні марки і все те, що дозволяє працівникам компанії реалізувати свій
виробничий потенціал – те, що залишається в офісі після того, як службовці
йдуть додому [11].
Е. Брукінг наводить більш детальний аналіз інтелектуального капіталу.
Він виділяє наступні складові частини інтелектуального капіталу: людські
активи, ринкові активи, інфраструктурні активи та інтелектуальна власність.
Ринкові активи – це той потенціал, який забезпечується
нематеріальними активами, пов’язаними із ринковими операціями. До них
належать різні марочні назви товару, покупці з їх прихильністю до цих
марочних назв, повторюваність угод, портфель замовлень, конали розподілу,
різні контракти, такі як ліцензування та франшиза та ін. Під людськими
активами мається на увазі сукупність колективних знань співробітників
компанії, їх творчих здібностей, уміння вирішувати проблеми, лідерських
якостей, підприємницьких та управлінських навиків. Інфраструктурні активи –
це ті технології, методи і процеси, які роблять діяльність підприємства взагалі
можливою. До них автор відносить корпоративну культуру, методи оцінки
ризику, методи управління торговим персоналом, фінансова структура, бази
даних по ринку в цілому та окремим покупцям, комунікаційні системи [4].
12
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Дослідник В. Баранчеєв запропонував класифікацію, згідно з якою
інтелектуальний капітал є пірамідою нематеріальних активів, в якій активи
розташовані за рівнями: спочатку творча складова – люди, потім системи, що
підтримують творчість, потім результати творчості, далі – результати їх
захисту, нарешті, результати задоволення споживачів – репутація організацій.
Таким чином, піраміда інтелектуального капіталу має такі складові: людські
ресурси; активи, що містяться в корпоративній і інноваційній культурі;
організаційно-управлінські активи в навичках за функцією «організація» та
іншими функціями; продуктово-технологічні (інноваційні) активи; стратегічні
активи; репутаційні активи [12].
Томас Cтюарт виділяє три основні складові інтелектуального капіталу:
людський капітал, структурний капітал, споживчий (клієнтський) капітал.
Людський капітал являє собою частину інтелектуального капіталу, що
пов’язана з людиною та наявними у неї характеристиками. Це знання,
практичні навички, здатність до творчості та моральні цінності людини,
культура праці, активність, загальнокультурні настанови. Організаційний
капітал – це патенти та ліцензійні згоди, процедури, технології, технічне та
програмне забезпечення, організаційна структура та організаційна культура,
бренд організації. Клієнтський капітал – це частина інтелектуального капіталу,
яка представляє собою сукупність зв’язків та стійких відносин з клієнтами та
споживачами [13].
Усі типи інтелектуального капіталу знаходяться в тісному діалектичному
взаємозв’язку, проте ключовим є персоніфікований інтелектуальний капітал.
Наявність і ефективність використання саме даного ресурсу визначає
формування і можливості використання інших типів інтелектуального капіталу,
оскільки в основі створення нових технологій, винаходів, нових бренд-проектів
лежить перш за все людський інтелект.
У той же час кожен тип інтелектуального капіталу несе певні функції і
передбачає свою специфіку управління. Відповідно, при формуванні
організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом
необхідно врахувати цю специфіку з метою найбільш ефективної реалізації
інтелектуальним капіталом своїх функцій [9].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Порохня В.М. Інтелектуальний капітал економічного зростання: навч.
посібник/ В.М. Порохня. – Запоріжжя: КПУ, 2012. – 568 с.
2. Корнух О.В. Інтелектуальний капітал – основа інноватизації, ефективної і
корпоративної стратегії підприємства: монографія / Турило А.М.,
Корнух О.В.; ДВНЗ «Криворізький національний університет». – Кривий Ріг:
Видавничий дім, 2012. – 228 с.
3. Комаров И. Интеллектуальный капитал / И. Комаров // Персонал. – 2000. -
№5. – С. 54-62.
4. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2001. –
288 с.
5. Кузьмінський В. О. Теоретичні основи інтеграції капіталів /
В. О. Кузьмінський // Фінанси України. – 2003. - № 2. – С. 124-132.
6. Даффи Д. Человеческий капитал / Д. Даффи // – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http:// www.icci.ru/ study/ 13/25men_cap.doc.
13
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
7. Леонтьев Б. Новая экономическая парадигма / Б. Леонтьев // Журн. для
акционеров. – 2000. – №12. – С. 37-43.
8. Чухно А. А. Інтелектуальний капітал: сутність форми і закономірності
розвитку // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 48-55. - № 12. – С. 61-67.
9. Кендюхов О. В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія
формування механізму управління: монографія / НАН України, Інститут
економіки промисловості; ДонУЕП. – Донецьк: ДонУЕП, 2006. – 307 с.
10. Edvinsson L., Malone M.S. Intellectual Capital. Realizing Your Company’s True
Value by Finding Its Hidden Brainpower. – New York: Harper Business, 1997.
11. Бендиков М. А., Джамай Е. В. Интеллектуальный капитал развивающейся
фирмы: проблемы идентификации и измерения / М.А. Бендиков,
Е. В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. - № 4. –
C. 3-24.
12. Баранчеев В. Управление брендингом как составляющей инновационного
развития организации / В. Баранчеев // Маркетинг. – 2003. - № 1 (68). –
С. 46-63.
13. Stewart T. A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. N. Y.:
Currency Doubleday, 1997.

14
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 334.01
Iskakova Deyanira, Kirdasinova Kasia A.
L. N. Gumilyov Eurasian National University
(Astana, Kazakhstan)

ENTERPRISE MANAGEMENT FEATURES

Abstract. This article describes the actual enterprise management


issues.Authors focus on the features of management in the risk management field.
As the result of the research, authors call for further deeper study of business risk
assessment issues.
Keywords: enterprise, risks, risk -management, methods of study of risks,
enterprise.

Искакова Деянира, Кирдасинова Касия Александровна


Евразийский национальный университет им. Л.Н.Гумилева
(Астана, Казахстан)

ОСОБЕННОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ

Аннотация. В данной статье рассмотрены актуальные вопросы


управления предприятием. Авторами акцентировано внимание на
особенности управления в области риск-менеджмента. На основании
полученных результатов видна необходимость и актуальность более
глубокого изучения проблем оценки предпринимательских рисков.
Ключевые слова: предприятие, риски, управление рисками, методы
изучения рисков, предпринимательство.

Currently, effective management of an industrial enterprise is impossible


without the use of special methods of analysis and risk assessment. The dynamics
of external environmental impact and competition tightening lead to a higher
number and a greater variety of risk factors that debilitate conditions for stable work
of enterprises. Therefore, risk assessment is crucially important; it became one of
the main conditions for ensuring economic security. The risk identification mainly
assumes revelation of the factors that can harm capital, profitability or efficiency of
the business or organization.
At present, the risk is studied in the following areas:
1) study of risky aspects of natural phenomena;
2) management activity;
3) commercial activity;
4) financial investment activity;
5) the adoption of technical and technological solutions;
6) speculation;
7) profit and others. [1, p. 59].
The techniques for analysis and risk assessment of commercial, financial,
competitive and natural factors are different. For instance, the assessment and
forecasting of natural risks usually requiresstatistics long-term observations. If an
entrepreneur or an owner of an enterprise does not possess scientific methods and
15
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
risk management skills, he or she is more likely to make adventurous, discretionary
decisions and apply similar methods of their implementation. Therefore, the
knowledge of approaches to the analysis of risk assessment issues and their
evaluation is of practical necessity for every business owner and manager. A variety
of methods can be applied to assess risks. A well-known morphological analysis
method can be recommended for conducting a system-wide risk analysis and
generation of control actions. The advantage of that method is that it can be applied
with the small amount of information on the problem of study.
Nowadays is becoming possible to use a system – wide risk analysis
method in the study of the risks, which associated with the opening of new markets
and with the formation of new needs. The morphological approach presents an
ordered way of looking at the subject and obtaining systematic information on all
possible solutions to the problem being studied [2, с. 140].
In the analysis, all objects are divided into groups, each of which is the
subject of further investigation. This approach allows for accumulating data for
further research. Morphological approach is associated with the structural
relationships between objects, phenomena and concepts. One of the fundamental
aspects of this analysis is its versatility, which involves using a complete set of
knowledge about the object. The basic principle of the morphological analysis does
not allow for exclusion from consideration objects, processes, and risk sources
without an exhaustive analysis. Therefore, it is necessary to carry out this method
without the effect of any prior judgment.
Morphological analysis method comprises the following steps:
1. The exact formulation of the risk challenge.
2. A careful analysis of all the parameters, which are important for the
solution of the problem of risk.
3. Building a "morphological box", which contains all potential solutions.
This "box" is a multi-dimensional space. If the problem is solved, each section of the
"box" will contain only one possible solution or it will not have any. The appearance
of two or more solutions in one compartment indicates that not all of the parameters
were taken into account or incorporated into the system, and therefore,the search
for the missed parameters takes place.
4. "Morphological box" is built in a "tree" or a matrix, in which the cells are
filled with corresponding parameters. Series connection of one such parameter from
the first level to one of the parameters of the next level is one of the possible
solutions to the problem. The total number of possible solutions is equal to the sum
of the numbers of parameters, taken along the lines. Since some of the solutions
are not feasible, the real number of solutions will be somewhat less. It is possible to
work out the probability characteristics that could possible exist using a set of
common characteristics in different combinations and permutations.
5. Evaluating all of the solutions in terms of their functional valueis the next
most difficult stage. The effectiveness of various solutions can be represented
graphically in the form of so-called "topological characteristic maps". The formal
methods for determining the functional value of different solutions do not exist.
6. Selection of the most desirable specific decisions and their
implementation.

16
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Thus, as a result of the morphological analysis, new information about the
object of the study and its inherent risks is generated, as well as possible risk
management alternatives for each aspect of the risk are suggested.
Management of business risks also involves the development and
implementation of economically feasible for the enterprise advice and measures
aimed at reducing the initial level of risk to an acceptable final level. Risk
management is based on the results of the risk assessment, technical,
technological and economic analysis of the potential and medium enterprise
operation, the current regulatory framework of management, economic and
mathematical analysis methods, etc.
Risk management allows for:
 identification of potentially possible situations that lead to unfavorable
development for the business, that is a presence of a risk, which may prevent it
from achieving its objectives;
 defining characteristics of potential damage associated with undesirable
conditions;
 advance configuration of solutions to plan and implement risk reduction
measures to an acceptable level, if necessary;
 taking into account the costs associated with pre-assessment and risk
management during decision making process [2, 3].
Thus, risk management is a specific area of management that requires
knowledge of the background of a business enterprise, insurance, analysis of
financial and economic activity of company etc. Activities of the entrepreneur in this
area are aimed to protect his or her company against the risk threatening its
profitability, and, thus, contribute to the achievement of main business objectives:
the selection of optimal project activities out of the possible options.

REFERENCES:
1. Телегина Е. Об управлении рисками при реализации долгосрочных
проектов //Деньги и кредит. -1995. -№1. - С.57-59.
2. Трифонов Ю.В., Плеханова А.Ф., Юрлов Ф.Ф. Выбор эффективных
решений в экономике в условиях неопределѐнности: Монография. -
Н. Новгород: Издательство ННГУ,1998 - С.27. - 142 c.
3. Хейфец Б.А. О современном бизнесе // Общество и экономика. - 2015. -
№ 6. - С. 5.

17
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 338.2
Турецков Тарас Євгенович
Донецький державний університет управління
(Маріуполь, Україна)

ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ У ПЕРІОД XVI-


XVII СТОЛІТТЬ

Анотація: У статті розкрито умови управління підприємництвом.


Проаналізовано економічне життя того часу, сукупний вплив економічних
складових, котрі формували бізнес-середовище. Досліджено виникнення
соціального ефекту в процесі господарської діяльності підприємницьких
структур.
Ключові слова: економічна політика, регулювання підприємницької
діяльності, важелі впливу, підприємницька активність.

Турецков Тарас Евгеньевич


Донецкий государственный университет управления
(Мариуполь, Украина)

ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА В УКРАИНЕ В


ПЕРИОД XVI-XVII ВЕКОВ

Аннотация: В статье раскрыты условия управления


предпринимательством. Проанализировано экономическую жизнь того
времени, совокупное влияние экономических составляющих, которые
формировали бизнес-среду. Исследовано возникновение социального
эффекта в процессе хозяйственной деятельности предпринимательских
структур.
Ключевые слова: экономическая политика, регулирование
предпринимательской деятельности, рычаги влияния,
предпринимательская активность.

Turetskov Taras E.
Donetsk State University of Management
(Mariupol, Ukraine)

THE PREREQUISITES FOR THE FORMATION OF


ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE IN THE PERIOD OF XVI-XVII CENTURIES

Abstract. The article describes the conditions of management


entrepreneurship. Analyzed economic life of that time, the cumulative impact of the
economic components that shaped the business environment. Studied the
occurrence of social effects in the economic activity of business entities.
Keywords: economic policy, business regulations, leverage, entrepreneurial
activity.

18
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Підприємництво у світовій історії виникло в античні століття спочатку як
спосіб економічної діяльності, потім стало соціальним інститутом суспільного
розвитку. Річард Кантильон (1680 – 1734 р.р.) був першим економістом і
вченим, хто дослідив нове явище і ввів в обіг поняття «підприємець». Пізніше в
роботах А. Сміта, Д. Рікардо, Маркса К. підприємець визначається як
функціонує в процесі відтворення капіталіст. Роль капіталіста полягала, на
думку вчених у привласненні прибутку, створеною робочою силою.
Підприємець, на думку Й. Шумпетера (1883-1950) являє собою головного
суб'єкта економічного розвитку [1, с. 34].
Дослідження проблем підприємницької діяльності є в сучасний час
предметом і об'єктом дослідження багатьох фундаментальних наук. Шляхом
інтеграції наук, можливо вивчити соціокультурні зв'язки і українські умови
аграрного підприємництва в умовах українського клімату і української історії,
релігії і ментальності населення. Із загальної сфери підприємництва особливе
місце в соціальному русі української держави займає аграрне підприємництво,
яке має важливе соціальне, економічне, екологічне й стратегічне значення для
сучасного українського суспільства.
Комплексне осмислення проблем підприємництва зумовило
необхідність постановки завдань: дослідження конкретно-історичних умов,
розкриття об'єктивних закономірностей і особливостей виникнення
підприємництва як явища в загальноісторичному процесі європейського
розвитку і трансформації його в українську дійсність; вироблення нового
понятійного апарату правової регламентації підприємництва.
Вважаємо, що, досліджуючи складні змінюються з плином часом
суспільні процеси в історичному, філософському, соціальному аспекті
необхідно розглядати досліджувані явища з урахуванням інтеграції наукових
теорій, концепцій, ідей, способів і методів пізнання, використовуваних у
фундаментальних науках, таких як історія, релігія, філософія, соціологія,
право. Можливо, завдяки вдалої інтеграції фундаментальних наук, може
відбутися докорінна ламка і перебудова раніше усталених поглядів, перегляд
фундаментальних положень, законів і принципів, відкриття нових явищ, які не
вкладаються у рамки колишніх поглядів. Теоретико-методологічне підґрунтя
будь-якої досліджуваної проблеми будується на певних парадигмах, у зв'язку з
чим, теоретико-методологічним основу досліджень проблем правового
регулювання підприємництва повинно будуватися на основі нової парадигми
концепції підприємництва в Україні.
В умовах нового світового кризи, причиною якого, як стверджують
автори, є криза гуманітарних концепцій, що лежать в основі формування
сучасного суспільства, важливо сьогодні почати науковий процес
переосмислення цінностей світової цивілізації [2, с. 9]. У цьому сенсі, закони,
що регулюють підприємництво повинні виконувати не тільки економічну, але і
соціальну функцію, спрямовану на боротьбу з бідністю, зниженням
народжуваності населення, сприяння сталому розвитку регіонів.
Сучасна циклічна криза капіталізму виступила обвинувальним актом
недосконалої економічної системи держави. Парадигма загальнолюдських
цінностей гуманізму, добра і справедливості в сучасному світі повинні замінити
жорстоку ринкову конкуренцію з «викреслюванням людей», спрагу наживи,

19
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
жадібність, прагнення до вигоди, прибуткам, змітаючи на своєму шляху
моральні цінності і соціальні перешкоди.
Сучасний розвиток економіки в суспільстві не можливе без
встановлення розумної моделі ринкових відносин, що поєднує інтереси як
капіталу, так і всіх прошарків суспільства та держави. Складність такого явища,
як підприємництво в тому, що даний вид господарської людської діяльності має
специфічні особливості, а ефективність цієї діяльності безпосередньо
залежить від цілої системи умов і передумов, які можна позначити як
матеріально-технічні, організаційно-виробничі, соціально-економічного та
екологічного характеру і природно-біологічних і соціально-економічних умов
виробництва. Неможливо не враховувати так само історичну та генетичну
схильність українського селянина до вільної підприємницької діяльності на
землі. Потрібні глибокі історичні, соціологічні, економічні та правові
дослідження в області підприємництва українських селян, людей, які
проживають у сільській місцевості.
Австрійський економіст і філософ, прихильник ліберальної економіки та
вільного ринку, Лауреат Нобелівської премії Фрідріх Хайєк вважав, що всі
форми прояву людської активності, включаючи внутрішню свободу, його
самовизначення та цілепокладання обумовлені морально-етичними нормами,
в яких вчений вбачав основне призначення в процесі артіфікації і окультуренні
«природної поведінки» людей [4, с. 326].
Про колонізацію України писав і Еттінгер у статті «Участь євреїв у
колонізації України. 1569-1614 гг» Звичайно, правильніше говорити про
колонізацію вже колонізованого краю, оскільки спочатку повинен був з'явитися
селянин, щоб над ним став орендар і корчмар. Спочатку для захисту території
будувалася фортеця, навколо якої формувалося місто. Козак відвойовував
дикий степ у напівкочового мусульманина, а вже потім йому віз свій товар
купець-єврей [2, c. 86].
Агропромисловий комплекс охоплював різні галузі рослинництва,
тваринництва, бджільництво, рибальство. Сільське господарство являло собою
сферу економіки, всередині якої створювалися первинні харчові продукти (свіжі
овочі, зерно, мед, віск та ін.). Основним засобом виробництва в сільському
господарстві була земля. Але на відміну від компаній, діючих в галузях
добувної або переробної промисловості, селяни були задіяні не у добуванні, а
в його провадженні.
Близьким сільського господарства галуззю економіки того часу було
лісове господарство і рибальство. Лісове господарство було представлено у
добуванні будівельного лісу і поташу, охоплювало діяльність людей по
вирощуванню і утриманню лісу. Як і в сільському господарстві, основним
засобом виробництва в лісовому господарстві виступала земля (лісові угіддя).
Слід констатувати, що адміністративна, комерційна і фінансова
діяльність орендарів багато в чому сприяла заселення українських степів.
Орендатори відігравали важливу економічну роль на території України.
Боплан так оцінює положення селянства: ‖Із родючих земель вони
збирають стільки зерна, що часто не знають, що з ним робити, тим паче, що не
мають судноплавних рік, які впадали б у море, за винятком Борисфену, але
навігація на ньому припиняється за 50 міль нижче Києва через 13 порогів.
Останній з них віддалений від першого на сім великих міль, або на один день
20
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
дороги, як це бачимо з карти. Саме ця причина перешкоджає їм везти збіжжя
до Константинополя, а звідси і їхні лінощі; вони беруться до роботи лише тоді,
коли притискає їх біда чи не мають як купити того, чого потребують‖ [7, с.26].
Торговельна діяльність польських купців охоплювала територію від
Балтійського моря до Кримського півострова і Стамбула.
Сільське господарство як специфічна галузь підприємництва володіє
двома основними особливостями:
 сільське господарство, того часу розглядається, як виключно
сировинне виробництво, постачає різні види сировини для переробних галузей
промисловості;
 сільське життя обумовлена життям на землі, оскільки земля виступала
і залишається умовою виробництва матеріальних благ. Однак від інших видів
ремесла в сільському господарстві (як і в лісовому) фактор земельної
власності часто мав вирішальне значення.
Альберто Віміна венеціанський дипломат, вражений родючістю
українських земель вигукує:" Я насилу повірив би подібному явищу, якби не
переконався на власні очі і не бачив би на місці таких великих і сильних зерном
снопів, яких не вийшло в інших країнах при самій ретельній обробці." [3, с. 68].
Правляча країною шляхта все більше закріпощала селян і при цьому
змушувала їх користуватися шинками і млинами, що належали поміщикам.
Православне українське селянство почувало себе поневоленим чужими для
них, католицькими панами та їх ставлениками-іновірцями. І в цьому була
найбільша небезпека для орендаторів України.
Земля будучи предметом природи є основним засобом виробництва в
сільському господарстві. За землю, її природні блага у всі часи точилася
запекла конкуренція між різними представниками зацікавлених економічно
груп. Тип земельної власності завжди відповідав своїй історичній епосі, як і
організаційно – правові форми сільського господарства, що базувався на
земельної власності.
Значна частина доходів від обробки землі формувалися не на основі
зусиль селян з безпосереднього виробництва продукції, а їх активність саме за
умов володіння земельними ділянками. Земля, будучи основним фактором
виробництва в сільському господарстві, виявлялася іноді найприбутковішою
галуззю отримання доходу, приносила власникам чималий дохід.
Б. Коннор описує становище селян: „ Селяни цього краю і сусідніх з ним
земель перебувають у справжньому рабстві. Їх примушують чотири дні на
тиждень працювати на їхніх поміщиків і понад те виконувати ще інші тяжкі
повинності.‖ [5, с. 2].
В умовах потужного релігійного протистояння, які вилилося в
непримиренну ворожнечу між католицькими панами та їх помічниками і
православним підневільним українським людом. В силу своєї економічної
діяльності, орендатори перетворювалися на визискувачів, а оскільки були
іновірцями, здавалися найбільш пригнобленим зловісної частиною своїх
поневолювачів.
Орендарі стягували податки на продаж тютюну та алкоголю. Податі були
на все: на народження, на весілля, на поховання, «від грання на дудці, сопілки
та інше, від всяких садових і городніх плодів, від рибальства до відкупу
Жидами церков Божих, а також всяких питних статей; пороговщини від кожного
21
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
волового рогу; від рога коров'ячого – десята частка» [6, с. 301]. Навіть роботу
православних церков контролювали орендатори.
Площа оброблюваної землі в той час відігравало вирішальну роль.
Оскільки ніяких технологій не існувало, орендований розмір фермерського
господарства (площа землі сільськогосподарського призначення) мало
вирішальний вплив на рентабельність селянської праці, яку контролювали
орендарі. На мінімальних площах селянам було складно прогодувати себе і
сім'ю, а ручна праця вимагав компенсації енергії, якісної калорійної їжі, більше
того певних навичок і вмінь. Боплан описує вміння місцевих селян: «…серед
цих козаків взагалі трапляються знавці усіх ремесел, необхідних людині: теслі
для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі,
шевці, бондарі, кравці та інші. Вони дуже добре виготовляють селітру, якої
вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий гарматний порох. Їхні
жінки прядуть льон і вовну, роблять з них полотно і тканини для щоденного
вжитку. Всі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб,
готувати всілякі м’ясні страви, варити пиво, хмільний мед, брагу, оковиту
тощо…
А взагалі, слід зазнати,що всі вони розуміються на багатьох ремеслах,
хоча одні вправніші в якомусь фаху, ніж інші; трапляються і такі, що мають
більш обширні знання, ніж загал. Одне слово, усі вони досить кмітливі,але
саме в тих справах, які вважають для себе корисними й необхідними, головним
чином, що пов’язане з їхнім селянським життя, що пов’язане з їхнім селянським
життям.» [7, c. 25].
Але однієї одній площею землі не обумовлювалося становище селян. В
даній ситуації грали багато змінні - родючість, інфраструктура, доступність
робочої сили і ринків збуту. Все дуже індивідуально.
Не менш важливим напрямком була не товарна ділова активність –
надання виробничих послуг. Для виробництва товару необхідно здійснити не
тільки виробництво але й обробку, забезпечити виробничі умови для його
створення. Готовий товар потрібно було обмолотити, вичинити, обробляти,
зберігати в спеціальному приміщенні перед його реалізацією. Тому селянин не
міг обмежити себе сферою безпосереднього виробництва товару, він також
поширювався в подальшому на орендовані потужності.
Сфера послуг надзвичайно важливо визначала становище сільського
господарства і заготівля сировини. Дані послуги не створювали нового товару,
але істотно змінювали якості вже виробленого і просування до споживача. Це
були як виробничі послуги так і не матеріальні: комерційні, фінансові,
інформаційні.
Вирішальним факторів розподілу земельної власності було нерозривно
пов'язано з вирішенням питання політичної влади. Кожен власник виступав
виразником тих чи інших підприємницьких здібностей і мотивів правлячих кіл.
Політична воля – найважливіша складова не економічного середовища
господарської діяльності людей. Орендарі були зацікавлені у проведенні
певної політики, активно впливали на поведінку окремих політичних діячів
польських магнатів і шляхти. Орендарі були поставлені в залежність від
політичної орієнтації, будучи продовженням політики у сфері економічного
життя.

22
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Приступаючи до активної економічної діяльності вкладаючи кошти,
підприємець бажав заручитися від політичного впливу певних адміністративних
гарантій. Утримання адміністративної влади часто було елементом ділової
активності підприємців.
Благополуччя підприємців безпосередньо пов'язано з наявністю у одних
підприємців адміністративних можливостей і відсутністю їх у селян. Орендарі,
корчмарі, лихварі отримавши доступ до верхній частині ешелонів влади,
ставали володарями, так званого адміністративного ресурсу, який ставав по
суті потенціалом у конкуренції над місцевим населенням.
Польський пан, захопивши владу прагнув створити умови, що сприяють
діяльності превалює групи представників ділового товариства, а саме:
 у пропаганді певних економічних програм;
 у прийнятті законодавчих та розпорядчих документів, вигідні
певним суб'єктам економічних відносин.
У трактаті «Дискурс про нинішній козацької або хлопської війні», який
побачив світ 20.08.1651 є дані про причини війни 1648 року «повинні визнати і
те, що велику ненависть зміцнювали й ширили великі податі, зайві побори і
роботи, часті поволовщизни, оренди, монополії, рогове, копитні, вагові і тому
подібні обтяження, які придумували панове урядники, орендарі, суддівські
гачки, економи бажали збільшити доходи своїх панів і тим самим заслужити їх
милості і розташування. Це доводить зараз з усією очевидністю, що хлопи
вбивали... власних панів..., помстившись їм за кривди, попрання гідності і
образи, які терпіли від них і від їх урядників... Запитаємо у самих козаків, що
спонукало їх на цю свавільну сміливість, відчайдушність і сказ? Думаю, що все
складе великий реєстр кривд, несправедливих податків і образ, які терпіли від
своїх панів комісарів та інших вельможних державців».
Причини не заможності і не розвитку природним шляхом господарства
на території України крояться не в умінні освоїти якогось виду діяльності
селянами обробки ґрунту, не економічними процесами що відбуваються в
Європейських державах, а саме політичної волі, правлячих кіл. Селяни та
місцеві жителі не змогли заручитися підтримкою адміністративного ресурсу, а
навпаки позбавлялися будь-якої підтримки з боку влади. Україна була ареною
міжнародних зіткнень Русі, Литви, Польщі, Туреччини та Криму. Отримуючи
владу над територій всі правлячі сторони розраховували не на її економічного
розвитку, а на збагачення за рахунок ресурсів.
Вольтер писав, що «Україна завжди прагнула до свободи, але так як
вона була оточена Московією, володіннями султана і Польщею, то їй довелося
шукати покровителя, а отже і государя, в одній з цих держав. Спершу вона
віддалася під заступництво Польщі, яка ввела великі сорому...» [8, c. 404].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. М.: Прогресс, 1982.
2. Эттингер Ш. Участие евреев в колонизации Украины 1569–1648 гг. -
Иерусалим, 1993.
3. Молчановський Н. Донесення венеціанця Альберто Віміни о казаках та
Богдані Хмельницьком.: КС, 1900.
4. Гаєк Ф. А. Конституція свободи - Львів: Літопис, 2002.

23
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
5. Connor B. The History of Poland in severel letters to Person of Quality. -
London, 1698.
6. Величко С. Літопис подій у південно-західній Росії в XVII столітті. Київ, 1864.
7. Боплан Г. Опис України — Львів, Каменяр, 1990.
8. Вольтер. Зібрання творів. У 3 томах. – М., 1998. Т.2

24
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)

СЕКЦИЯ: ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ


УДК 33
Oleh Ozharovskyi
Wydział ekonomii, Uniwersytet ekonomiczny w
(Krakowie, Polska)

POCZĄTKOWE ETAPY INTEGRACJI FINANSOWEJ UE

Streczczanie. Jedną z najważniejszych tendencji


we współczesnej gospodarce europejskiej jest itegracja
rynku finansowego i bankowego w UE jest. Żeby nie robić
poprzednich błędów i mieć wpływ na współczesne procesy
gospodarcze i finansowe, warto wiedzieć jaka była historia
integracji finansowej UE
Slowa kluczowe: integracja, rynek finansowy, mechanizm Kursów
Walutowych

Ожаровский Олег
Краковский экономический университет
(Краков, Польша)

РАННИЕ ЭТАПЫ ФИНАНСОВОЙ ИНТЕГРАЦИИ В ЕС РЫНОК

Аннотация. Интеграции финансового ЕС и банковского сектора


является одной из важнейших тенденций в Европейской экономике. Это
очень важно знать, как интеграция ЕС финансового рынка состоялась.
Это может предотвратить некоторые ошибки, допущенные в прошлом.
Ключевые слова: интеграция, финансовый рынок, валюты.

Oleh Ozharovskyi
Cracow Economics University
(Cracow, Poland)

THE EARLY STAGES OF EU FINANCIAL MARKET INTEGRATION

Abstract. The integration of EU financial and banking sector is one of the


most important trends in the European economy. It is very important to know how
the integration of UE financial market took place. This can prevent some mistakes
made in Past.
Keywords: integration, financial market, Currency rate mechaizm

Koncepcja integracji rynku finansowego UE zakłada dążenie do integracji w


ujęciu geograficznym, tzw. integracji transgranicznej, czyli scalania się rynków
finansowych poszczególnych krajów unijnych. Integracja transgraniczna może być
rozpatrywana z punktu widzenia stopnia korzystania z usług finansowych instytucji
zagranicznych (tj. znajdujących się poza terytorium danego kraju), z perspektywy
integracji instytucjonalnej (patrzy się wówczas na udział spółek kontrolowanych
25
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
przez kapitał zagraniczny na rynku lokalnym), czy też podobieństwa w zakresie
różnych parametrów opisujących rynek finansowy (mówi się wówczas o tzw.
podobieństwie zachowań rynków).
Powołanie 16 kwietnia 1948 r. przez państwa Europy Zachodniej
Europejskiej Organizacji Współpracy Gospodarczej, która miała służyć rozdziałowi
pomocy amerykańskiej dla państw europejskich w ramach planu Marshalla, można
wziąć za zapoczątkowanie integracji europejskiej. Do Organizacji przystąpiło 16
państw zachodnioeuropejskich: Austria, Belgia, Dania, Francja, Grecja, Holandia,
Irlandia, Islandia, Luksemburg, Norwegia, Portugalia, Szwajcaria, Szwecja, Turcja,
Wielka Brytania i Włochy. Państwa, które otrzymały pomoc byli zobowiązani do
wzajemnej współpracy i koordynowania polityki gospodarczej [1].
Bardzo ważnym był Kongres Haski (AIA), urządzony przez Józefa Retingera
i Duncana Sandysa w Hadze (Holandia) w 1948 roku, na którym uczestniczyli
szefowie 25 państw europejskich. Kongres jednogłośnie wyraził chęć do stworzenia
zjednoczonej Europy. Na tym kongresie było zdeterminowane główne zasady
prowadzenia spójnej polityki państw Europy. Te śmiałe zebrania były podstawą
pojawieniu wszystkich następnych wielkich traktatów europejskich.
Ważnym wydarzeniem dalszej europejskiej integracji było powstanie w 1949
Rady Europy. Rada Europy była utworzona na kształt Narodów Zjednoczonych
wypełniała funkcje w dziedzinie ochrony praw człowieka. Istotnie to, że
wprowadzenia takiego systemu ochrony na podstawie Europejskiej Konwencji Praw
Człowieka (1950) uznane jest za najbardziej fascynujący sukces tej instytucji.
W roku 1951 niektórymi państwami Europy była utworzona Europejska
Wspólnota Węgla i Stali (EWWS), instytucja międzynarodowa, która zajmowała się
rozwojem danej gałęzi na świecie. 10 latpo tym była zaproponowana idea
przekształcenia EWWG w unię ekonomiczną i walutową. Realizacji tego planu nie
nastąpiła przez nieporządek na rynku walutowym oraz kryzys. Decyzji, którzy
podejmowała ta instytucja przed konsultacją ze Specjalną Radą Ministrów, byli
prawne i obowiązkowe dla wszystkich członków. Traktat przewidywał utworzenie
wspólnego rynku surowców i towarów węglowych i stalowych, co stało się
katalizatorem szybkiego wzrostu gospodarczego oraz rynku zatrudnienia.
Na podstawie Europejskiej Wspólnoty Węgla i Stali była utworzona kolejna
instytucja – Europejska Wspólnota Gospodarcza (European Economic Community,
EWG), powołana w roku 1958 i działająca jako międzynarodowa organizacja
ekonomiczna.
Rola EWG odegrał bardzo ważną role w pogłębieniu procesów
integracyjnych Europy. Dzięki temu ona była uznana za jedną z najważniejszych
instytucji w historii Unii Europejskiej, i nawet jej nazwa została potem zmieniona na
Wspólnotę Europejską [2].
Proces znoszenia cel między krajami uczestniczącymi zaczął się w roku
1959, a już w roku 1961 przyczyniły się do polityki jednolitych cel i taryfom
zewnętrznych EWG. Te kraje stworzyli tym samym Unię Celną, kiedy w roku 1968
wszystkie bariery celne wewnętrzne zostały zlikwidowane oraz wprowadzono
wspólne stawki celne na zewnątrz [3].
Zwolennicy zjednoczenia kontynentu postanowili postawić na integracje
gospodarczą, która ich zdaniem wymusi także integrację na gruncie politycznym.
Na konferencji w Messynie w czerwcu 1955 roku ministrowie spraw zagranicznych
państw EWWiS postanowili o poszerzeniu dotychczasowego zakresu współpracy.
26
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Prace przekazano ekspertom z państw członkowskich. Po roku przygotowań
przestawiono dwa traktaty, które podpisano w Rzymie 25 marca 1957 roku.
Pierwszy powołał do życia Europejską Wspólnotę Gospodarczą (EWG), a drugi
Europejską Wspólnotę Energii Atomowej (EWEA - Euratom) Struktura
instytucjonalna obu nowo utworzonych Wspólnot była symetryczna do struktury
EWWiS. Głównym celem EWG było doprowadzenie do zniesienia ograniczeń w
handlu między krajami członkowski aż do stworzenia Europejskiego Wspólnego
Rynku. Natomiast Euratom ustanowił wspólny instrument kontroli i koordynacji
polityki w zakresie cywilnej energetyki jądrowej. Euratom wspiera badania i rozwój
techniki atomowej w obszarze jej cywilnych zastosowań. Trzy traktaty - EWWiS,
EWG, Euratom stanowią do dziś formalną podstawę integracji europejskiej.
Utrzymywanie osobnych organów dla trzech Wspólnot (EWWiS, EWG i
EWEA) było niepotrzebne stąd w 1964 podpisano traktat, w wyniku którego
nastąpiła fuzja instytucji trzech Wspólnot. Powstała jedna Komisja w miejsce
Wysokiej Władzy EWWiS, Komisji EWG i Komisji EWEA Ta jednolita Komisja stała
się organem wykonawczym Wspólnot. Pozostawiono również jedną Radę Ministrów
w miejsce Rady Ministrów EWWiS, Rady Ministrów EWG i EWEA, która stała się
miejscem stanowienia prawa. Instytucją, która w przyszłości miała stać się
Parlamentem Europejskim, ale na razie o głównie kontrolnych uprawnieniach było
Zgromadzenie Parlamentarne, natomiast prawo do interpretowania Traktatów i
aktów prawa wspólnotowego oraz orzekania o ważności działań organów
Wspólnoty zastrzeżono dla Europejskiego Trybunału Sprawiedliwości. Integracja
gospodarcza zaczęła szybko przynosić efekty [4].

ŻRÓDŁA:
1. D. Gluszkiewicz, Historia integracji europejskiej. Informacja nr. 870.
http://biurose.sejm.gov.pl/teksty_pdf/i-870.pdf
2. Historia i rozwój idei integracji europejskiej. Dostęp:
http://europa.edu.pl/portal/index/strony?mainSP=articles&mainSRV=europa&
methid=78801222&page=attachement&aid=385&latch=0
3. K. Jakubiszyn,. Euro Nowa waluta, Warszawa, 1999.
4. Historia Integracji Europejskiej. Dostęp:
http://www.opoka.org.pl/biblioteka/X/XU/historia2.html

27
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 657.4.471
Альпенова Баян Асановна, Кожабеков Совет Сейтханович,
Тажибаева Айжан Сериковна
Таразский государственный университет им. М.Х. Дулати
(Тараз, Казахстан)

УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ УЧЁТ КАК ЭЛЕМЕНТ СИСТЕМЫ БУХГАЛТЕРСКОГО


УЧЁТА

Аннотация: В статье раскрывается возможности системы


управленческого учета, как элемента информационной системы
предприятия.
Ключевые слова: Управление затратами, система управленческого
учета, места возникновения затрат, центры ответственности.

Albanova Bayan Asanovna, Kozhabekov Board Seilhanovich,


Tazhibaeva Aizhan Serikovna
Taraz state University named after M. H. Dulati
(Taraz, Kazakhstan)

MANAGERIAL ACCOUNTING AS AN ELEMENT OF THE ACCOUNTING


SYSTEM

Abstract. Possibility of the system of the management account opens in


article, as element of the information system of the enterprise.
Keywords: management expenses, system of the management account,
place of the arising the expenseses, centres to responsiblity

Переход на рыночные отношения поставил предприятия в условия


необходимости самостоятельного принятия решений, вся ответственность
возложена на управленческий персонал организации. Это привело к тому, что
исключительную актуальность приобретают вопросы управленческого учета,
целью которого является предоставление оперативной и достоверной
управленческой информации. Существенным элементом системы управления
предприятием является управленческий учет.
Принятие управленческих решений является неотъемлемой частью
деятельности любого предприятия. Для принятия верного управленческого
решения каждое предприятие нуждается в непрерывном мониторинге своего
текущего положения. Но системы учета, применяемые организациями, не
всегда могут предоставить необходимую руководству информацию.
Информация о затратах в системе информации о деятельности
организаций играет значительную роль для принятия управленческих
решений, так как основными показателями, характеризующими деятельность
организации, является объем затрат и рассчитанный на основании данных о
затратах показатель себестоимости продукции.
Высокая конкуренция, поиски резервов снижения себестоимости
продукции и повышения рентабельности требуют информации о реальном
уровне затрат, о рациональности использования тех или иных ресурсов.
28
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
В системе управления предприятием важное место должно отводиться
вопросам управления затратами. Эффективно управлять затратами означает
прежде всего контролировать, своевременно выявлять факт отклонения, его
причину и виновников и принимать меры по устранению отклонений.
Традиционная система учета и аудита производственных затрат не в
полной мере способствует их оптимизации и эффективности деятельности
экономических субъектов. Управление затратами как средство достижения
предприятием высокого экономического результата не сводится только к
снижению затрат, но и распространяется на все элементы управления. В
связи с этим разработка новой нетрадиционной системы управленческого
учета и аудита производственными затратами на промышленных
предприятиях, исследование проблем повышения качественных
характеристик и аналитичности информации о них - одна из актуальных
проблем теории и практики.
Информационная система предприятия состоит из взаимосвязанных
подсистем. Среди подсистем выделяется такая учетная подсистема,
занимающая значительное место в общей системе информации предприятия,
как система управленческого учета.
В структуре системы управленческого учета выделяются следующие
подсистемы: бюджетирование; учет затрат и калькулирование себестоимости
продукции; управленческий анализ; контроль; подготовка информации для
принятия проблемных управленческих решений; внутренний аудит и др.
Представленная структура управленческого учета формируется на
основании целевого подхода к управленческому учету. Подсистемы содержат
набор элементов, совокупность и взаимодействие которых создают
объективные предпосылки для достижения управленческий целей.
Основываясь на предметном подходе к управленческому учету, т.е.
определяя предмет исследования, можно выделить такую подсистему
управленческого учета, как управленческий учет затрат. Данная подсистема
охватывает элементы подсистемы учета затрат и калькулирования
себестоимости, а также некоторые элементы подсистем бюджетирования,
управленческого анализа и контроля.
Все эти элементы объединяет один предмет изучения, учета, анализа,
контроля и планирования – затраты предприятия.
В рамках системы управленческого учета затрат можно выделить
систему нормирования затрат, которая пронизывает все разделы системы
управленческого учета затрат.
Система управленческого учета затрат отражает процесс
формирования затрат, обеспечивает калькулирование себестоимости
продукции, работ и услуг и выявление производственно-финансового
результата хозяйственной деятельности предприятия и его структурных
подразделений, а также осуществляет планирование, анализ и контроль
затрат предприятия с целью управления ими.
Основная цель функционирования системы управленческого учета
затрат - обеспечение информационных потребностей о затратах предприятия
аппарата управления для выработки оптимальных хозяйственных решений,
контроля за их исполнением, достижения заданных результатов
деятельности.
29
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Цель управленческого учета затрат реализуется в следующих задачах:
формирование достоверной и полной информации о затратах предприятия по
всем необходимым аналитическим признакам и предоставление этой
информации руководству путем составления внутренней управленческой
отчетности; контроль затрат предприятия в целом и его центров
ответственности; исчисление фактической себестоимости продукции (работ,
услуг) и определение отклонений от установленных норм, стандартов, смет;
анализ отклонений от запланированных результатов и выявление причин
отклонений; формирование информационной базы для принятия решений;
выявление резервов снижения себестоимости продукции.
Определение объектов учета затрат, объектов калькулирования
себестоимости, выделение центров ответственности, выбор способа
распределения косвенных затрат зависит от множества факторов. Такими
факторами являются характер организации, особенности продукции,
особенности организации производства, технологии и другие.
В управленческом учете существует более широкий перечень объектов
учета затрат по сравнению с финансовым учетом, поскольку задач для учета
затрат больше. Наряду с группировкой затрат с целью определения
себестоимости продукции используются группировки затрат для контроля и
управления ими, а также для оценки деятельности сегментов организации.
На основании целей и задач управленческого учета затрат
определяется объект их учета.
В управленческом учете объектами учета затрат организации
выступают места возникновения затрат, центры ответственности и виды
продукции.
Место возникновения затрат – это структурное подразделение
предприятия, по которому организуется учет затрат производства. Местами
возникновения затрат в организации являются участки, бригады,
подразделения и службы организации.
Номенклатура мест возникновения затрат определяется структурой
организации. Каждое структурное подразделение предприятия является
местом возникновения затрат.
Целью управленческого учета затрат по местам возникновения
является получение учетной информации о потреблении ресурсов на
производственные нужды по сегментам организации и калькулирование
себестоимости продукции.
Цель достигается решением следующих задач: учет затрат на
производство по видам затрат с помощью первичного документирования по
местам возникновения затрат; распределение и перераспределение затрат на
производство пропорционально расчетным базам; выявление потребления
продукции, работ, услуг, произведенных другими подразделениями внутри
предприятия.
Учет затрат по местам их возникновения позволяет руководству
предприятия обеспечить контроль за потреблением ресурсов, распределение
косвенных затрат между отдельными видами продукции, что необходимо при
калькулировании себестоимости строительных работ.
Второй группой объектов управленческого учета затрат в организации
являются виды продукции. Предполагается, что вести учет по видам
30
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
продукции должна финансовая бухгалтерия организации, но в реально
сложившейся ситуации учетные системы организаций не предоставляют
адекватной информации о себестоимости. По данным финансовой
бухгалтерии очень сложно определить финансовый результат от сдачи
отдельного объекта. Этот становится задачей управленческого учета.
Последняя группа объектов управленческого учета затрат – центры
ответственности.
Выделение центров ответственности основывается на цели контроля
затрат и результатов деятельности сегмента организации, а контроль
подразумевает возложение ответственности за отклонения на конкретное
лицо. Выбор объекта контроля определяет выделение центра
ответственности. В строительной организации это могут быть: строительное
управление, участки, бригады, отдельные заказы, виды машин и др.
Итак, центр ответственности – это подразделение, структурная единица
или производственный сегмент предприятия за результаты деятельности
которого непосредственно отвечает определенный менеджер.
Учет затрат по центрам ответственности является более эффективным
учетом, по сравнению с учетом по местам возникновения. Целью организации
учета по центрам ответственности является накопление данных о затратах по
каждому центру ответственности и выявление отклонений фактических затрат
от запланированных, которые в итоге возлагаются на ответственное лицо.
Целью учета затрат по центрам ответственности является контроль затрат и
оценка результатов деятельности центров ответственности.
В основе классификации центров ответственности лежит критерий
финансовой ответственности руководителей этих центров ответственности.
В каждой фирме реализация управленческого учета зависит от
потребностей конкретных руководителей и специфики работы фирмы,
поэтому конкретного готового решения, пригодного для любого предприятия,
пока не существует. Но разговор о методах реализации и технических
решениях можно и нужно продолжать.
По нашему мнению, применительно к современным условиям
отечественной методологии бухгалтерского учета и практики учетной работы
под управленческим учетом затрат (производственным учетом) следует
понимать способ обобщения, сбора и обработки информации, необходимой
для осуществления процесса управления производственным процессом и
контроля формирования и списания затрат предприятия.
Исходя из результатов обобщения различных мнений и определений
понятия управленческого учета производственных затрат можно сделать
вывод, что на современном этапе он призван следить за текущими
издержками, анализировать причины перерасхода по сравнению с
предыдущими периодами, сметами или прогнозами, а также выявлять
возможные резервы экономии. Он должен детально отражать все расходы,
связанные с обычными видами деятельности организации.
Учитывая многогранность функций управленческого учета на
современном этапе реформирования бухгалтерского учета исследование
затрат на производство и калькулирование себестоимости продукции
необходимо осуществлять на основе взаимосвязи управленческого,
финансового и налогового учета. Результатом взаимодействия всех видов
31
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
учета является принятие управленческих решений по составу
производственных затрат, формирования себестоимости продукции и
определению финансового результата по всем сегментам хозяйственной
деятельности предприятий и различным уровням управления.
Таким образом, при организации каждой из подсистем учета
предприятие должно руководствоваться специально разработанной учетной
политикой, основанной на их взаимосвязи при определении способов и
методов учета производственных затрат, плана счетов, бухгалтерских,
налоговых и аналитических регистров.
Взаимосвязь указанных функций производственного учета позволяет
рассчитать себестоимость единицы продукции и приходящуюся на нее
прибыль, а также уровень рентабельности. Однако информация учета
необходима, но не достаточна для принятия управленческих решений во всем
их многообразии. Поэтому производственный учет становится по существу
ядром системы под названием управленческий учет, включая при этом
контроль, прогнозирование, планирование и бюджетирование затрат.
Поэтому при разработке учетной политики особое значение с нашей
точки зрения, имеет определение всей совокупности вопросов финансового,
управленческого и налогового учета затрат и способов калькулирования
себестоимости продукции.
Методический аспект учетной политики затрат на производство влияет
на порядок калькулирования себестоимости готовой продукции, в частности,
определение производственной и полной себестоимости, формирования
финансовых результатов деятельности организации, на оценку ее
финансового состояния.
Организационно-технический аспект учетной политики организации
включает приемы и методы организации технологического процесса работы
бухгалтерско-финансовой службы предприятия, направленные на успешное
выполнение задач, стоящих перед информационной системой,
обеспечивающей процесс принятия управленческих решений. В целях учета
затрат на производство, основанного на взаимосвязи финансового и
управленческого учета рекомендуется использование разработанного
рабочего плана счетов, при разработке которого использован
интегрированный подход, позволяющий формировать информацию о затратах
в финансовом учете для составления бухгалтерской отчетности, а в
управленческом учете в целях составления внутренних отчетов по местам
управления, ответственности и местам возникновения затрат.
От управленческого учета обязательно требуется основное внимание
уделять будущему и тому, что можно сделать, чтобы повлиять на ход дел.
Прошлое нельзя изменить, но его можно исследовать с целью руководства на
будущее. В настоящее время в республике нет законодательно-правовых
требований к системам управленческого учета. Системы управленческого
учета могут принимать любые формы, в которых нуждается предприниматель.
С развитием предпринимательства будут развиваться и различные системы, и
организационные структуры, предназначенные для решения различных задач.
Во многих случаях для принятия решений необходимо пользоваться знаниями
о внешних событиях, обстановке на рынке и прочей неколичественной

32
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
информацией. Кроме того, менеджеру следует давать оценки, не полагаясь
только на данные о прошлых событиях.
Управленческий учет сильно воздействовал на сам процесс
менеджмента и на облик менеджеров. Управленческий учет применяется в
каждой полезной функции менеджера, как-то планирование, направление,
контроль, координация, оценка подчиненных, компенсация,
совершенствование подчиненных, обмен информацией, организационная
эффективность, мотивация персонала.
Каждый менеджер поставлен руководить собственной небольшой
фирмой, входящей в состав всего предприятия. Именно
усовершенствованные методы координации, комбинирования и сочетания
усилий в совокупности всех менеджеров, нацеленных на решение всех задач,
которые стремится решить фирма, превращают управленческий учет в
мощное средство планирования и достижения прибыли.
Контроль в рамках управленческого учета предполагает самоконтроль,
т.е. создание обратной связи внутри функции самого менеджера, чтобы он мог
принимать меры по исправлению неудовлетворительной работы.
Управленческий учет не мешает при этом контролю со стороны
руководителей верхнего звена, который они осуществляют за своими
подчиненными.
Управленческий учет обеспечивает определенную возможность
проверки менеджера на соответствие своей организации. Перед началом
каждого года он получает перечень задач, за которые он должен отвечать, а в
конце года достигнутые результаты сравниваются с соответствующими
задачами, таким образом, осуществляется процесс оценки.
Внедрение управленческого учета в схему компенсирования труда,
означает, что 1) выплаты должны производиться только тем менеджерам,
которые получили положительные результаты, и не должны производиться
тем которые не имеют результатов; 2) если менеджер показал результаты,
которые дают вклад в прибыль в три раза больше чем результаты другого, то
первый должен получить выплату в три раза выше, чем второй.
Приняв новый способ оценки, в соответствии с которыми оценка
основана исключительно на сравнении результатов с возложенной
ответственностью (поставленными задачами), и критически анализируя
причины неудовлетворительной работы, менеджеры получают
индивидуальные рейтинги. Эти рейтинги выполняют роль конкретной основы
для разработки программы обучения менеджера. Если он слаб в области
финансов, то его следует обучать финансированию. Если он плохо знает
методы планирования, то его следует подготавливать в этой области.
В руках осведомленной и компетентной группы управления
управленческий учет представляет собой мощное средство
усовершенствования работы организации и повышения ее эффективности, а
также средство получения первенства над конкурентом.
Многообразие организаций, определяемое формами собственности,
экономическими, юридическими, технико-технологическими и другими
факторами, а также компетентность руководителей и их потребность в той или
иной управленческой информации обусловливают разнообразие конкретных
форм организации управленческого учета. Основными факторами,
33
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
влияющими на выбор подсистем управленческого учета, являются следующие
признаки: Форма связи управленческой и финансовой бухгалтерии: а)
интегрированная (монистическая); б) автономная (замкнутая). Оперативность
учета затрат: а) учет прошлых (фактических затрат); б) стандарт – кост.
Полнота учитываемых затрат: а) учет полной себестоимости; б) директ –
костинг.
Исходя, из приведенных факторов можно заключить, что структура
управленческого учета может быть, представлена в виде подсистем: Учет
затрат и результатов: а) учет затрат по видам; учет затрат по источникам
информации; учет результатов по источникам информации; отчеты по
годовым результатам. Анализ и принятие решений: анализ затрат и
результатов; анализ и принятие управленческих решений.
Некоторые элементы системы управленческого учета нашли
применение в теории и практике отечественного учета, а новые элементы
необходимо освоить и применять к нашим условиям. Поскольку источником
информации для принятия управленческих решений по разным вопросам
прогнозного характера служит производственный учет, то необходимо
работникам бухгалтерии обучаться методам анализа, оценки, планирования.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Алданиязов К.Н. Производственно-учетная система в управлении
предприятием: управленческий учет, управленческий анализ, управление
затратами Учебное пособие.- Алматы: Нур-пресс, 2011. – 416 с.
2. Тайгашинова К.Т.,Тайгашинова Л.Д., Софиева Л.А. Назначение
производственного учета и управленческого учета в условиях кризиса
Учебное пособие. – Алматы: LEM, 2012. – 78 с.

34
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 336.748.
Альпенова Баян Асановна
Таразский государственный университет им. М.Х. Дулати
(Тараз, Казахстан)

ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ НАЛОГОВОГО УЧЕТА МАЛОГО


ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА

Аннотация. В статье раскрывается особенности налогообложения


субъектов малого препринимательства, определены принципы
налогообложения казахстанской налоговой системы.
Ключевые слова: налоговый учет, малый бизнес, налоговое
законодательство, специальный налоговый режим, упрощенная налоговая
декларация.

Albanova Bayan Asanovna,


Taraz state University named after M. H. Dulati
(Taraz, Kazakhstan)

PECULIARITIES OF ORGANIZATION OF TAX ACCOUNTING SMALL BUSINESS

Abstract. Particularities of the taxation subject small enterprise opens In


article, certain principles of the taxation of the kazakhstan tax system.
Keywords: tax account, small business, tax legislation, special tax mode,
simplified tax declaration.

В современном цивилизованном обществе налоги – основная форма


доходов государства. Государственные доходы разделяются на две основные
группы. Одну группу составляют доходы частно-правового характера. Такие
доходы государство получает, во-первых, на тех же основаниях, что и частные
лица, путем заключения определенных сделок, во-вторых, такие доходы
доставляются государству землями, лесами, торговыми, промышленными,
транспортными и иными предприятиями. В другую группу входят доходы
публично – правового характера, которые государство извлекает, в силу своей
власти, принудительным путем. Сюда относятся пошлины, налоги и
обязательные сборы. Налоги взимаются независимо от тех или иных услуг,
оказываемых государством, и предназначены на общие нужды государства.
Важной «кровеносной артерией» бюджетно-финансовой системы государства
являются – налоги.
Налоги в их сущности и содержании на практике предстают в виде
многообразных форм с множеством национальных особенностей, которые в
совокупности образуют налоговые системы различных стран. По набору
налогов, их структуре, способом взимания, ставкам, фискальным
полномочием различных уровней власти, налоговой базе, сфере действия,
льготам эти системы существенно отличаются друг от друга и кажутся на
первый взгляд несравнимыми. Однако при более тщательном анализе можно
выявить две главные общие черты:

35
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
1) постоянный конкретный поиск путей увеличения налоговых доходов
государства;
2) построение налоговых систем на базе общепринятых принципов
экономической теории о равенстве, справедливости и эффективности
налогообложения.
Первая из этих черт реализуется в форме широкомасштабных или
налоговых реформ, введением новых налогов, изменением налоговой базы,
соотношением различных видов налогов, манипуляциями с прогрессивным и
пропорциональным обложением, перераспределением налогового бремени.
Налогообложение в любом цивилизованном государстве должно
базироваться на определенных принципах - основополагающих идеях и
положениях, существующих в налоговой сфере. Эти принципы во все времена
были предметом особого внимания со стороны общества, так, как от них во
многом зависело социально - экономическое благополучие населения и
спокойствие граждан.
Совокупность принципов налогообложения казахстанской налоговой
системы рассмотрена в таблице 1.

Таблица 1
Принципы налогообложения казахстанской налоговой системы
Признаки Принципы
1) классические принципы - справедливость
- равномерность
- удобство
- дешевизна
2) экономико-функциональные - стабильность
принципы -устойчивость
- однократность взимания налогов
- дискретность налогообложения
( объект, ставки)
3) организационно-правовые - децентрализация
принципы - единство налоговой системы

Не ограничиваясь данным перечнем принципов, добавим принцип


исключения двойного налогообложения и принцип стабильности налогового
законодательства. Исходя их вышесказанного, национальная налоговая
система, построенная в соответствии с требованиями общенаучных
принципов, правилами построения налоговыми системами, принципов,
отражающих специфику развития экономики республики, станет двигателем
развития рыночных отношений.
В Республике Казахстан современные принципы налогообложения
можно определить:
1. Налоговое законодательство Республики Казахстан основывается
на принципах обязательности уплаты налогов и других обязательных
платежей в бюджет, определенности, справедливости налогообложения,
единства налоговой системы и гласности налогового законодательства.
2. Положения налогового законодательства Республики Казахстан не
могут противоречить принципам налогообложения, установленным
Налоговым Кодексом.
36
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Принцип обязательности налогообложения. Налогоплательщик обязан
исполнять налоговые обязательства в соответствии с налоговым
законодательством в полном объеме и в установленные сроки.
Принцип определенности налогообложения. Налоги и другие
обязательные платежи в бюджет Республики Казахстан должны быть
определенными. Определенность налогообложения означает возможность
установления в налоговом законодательстве всех оснований и порядка
возникновения, исполнения и прекращения налоговых обязательств
налогоплательщика.
Налоговая система Республики Казахстан включает в себя
определенные виды налогов, сборов и пошлин, правовые нормы,
регулирующие налоговые отношения и органы налоговой службы
(Министерство государственных доходов Республики Казахстан и его местные
органы).
Для современной экономики Казахстана малый и средний бизнес
являются приоритетными сферами. Поэтому создание эффективной, простой
и целеполагающей системы налогообложения их хозяйствующих субъектов
является первоочередной финансовой задачей.
Согласно Кодексу Республики Казахстан «О налогах и других
обязательных платежах в бюджет» субъекты малого бизнеса вправе
самостоятельно выбрать только один из ниже перечисленных порядков
исчисления и уплаты налогов, а также представления налоговой отчетности
по ним: общеустановленный порядок; специальный налоговый режим на
основе разового талона; специальный налоговый режим на основе патента;
специальный налоговый режим на основе упрощенной декларации [1].
Налоговый учет - это система сбора, фиксации и обработки
хозяйственной и финансовой информации необходимой для правильного
исчисления налоговых обязательств. Налоговый учет существует с одной
единственной целью — правильно определить момент возникновения
налоговых обязательств, правильно отнести доходы и вычеты по отчетным
периодам и получить ту сумму налога, которая должна быть оплачена в
бюджет в срок, установленный законодательством.
Порядок ведения налогового учета с 1 января 2012 года определяется
налоговой учетной политикой. Налоговая учетная политика - принятый
налогоплательщиком документ, устанавливающий порядок ведения
налогового учета с соблюдением требований Кодекса. Таким образом, кроме
учетной политики, разработанной в соответствии с международными
стандартами финансовой отчетности либо национальными стандартами
финансовой отчетности и требованиями законодательства Республики
Казахстан о бухгалтерском учете и финансовой отчетности,
налогоплательщик обязан разработать налоговую учетную политику, которая
может быть либо отдельным документом, либо включена в виде отдельного
раздела в учетную политику.
В налоговой учетной политике должен быть указан перечень
осуществляемых видов деятельности. Номенклатура видов экономической
деятельности введена в действие с 1 января 2012 года согласно Плану
мероприятий по переходу на новые международные классификаторы,
утвержденного уполномоченным органом по статистике. При осуществлении
37
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
видов деятельности, ранее не указанных в налоговой учетной политике,
налогоплательщик должен внести соответствующие изменения и (или)
дополнения в налоговую учетную политику.
Специальные налоговые режимы в Республике Казахстан
предусматриваются в отношении: субъектов малого бизнеса; крестьянских
(фермерских) хозяйств; юридических лиц - производителей
сельскохозяйственной продукции; отдельных видов предпринимательской
деятельности [1].
Установление для субъектов малого бизнеса благоприятных режимов
налогообложения было обусловлено стремлением максимально вывести их из
теневой экономики посредством упрощения механизмов налогообложения и
снижения налоговой нагрузки для этой группы налогоплательщиков.
Налоговый кодекс Республики Казахстан предусматривает несколько
видов специального налогового режима (на основе разового талона, патента
или упрощенной декларации), которые применяются в зависимости от
величины получаемых доходов и организационно-правовой формы субъекта
малого бизнеса.
Специальный налоговый режим устанавливает для субъектов малого
бизнеса упрощенный порядок исчисления и уплаты социального налога и
корпоративного или индивидуального подоходного налога, за исключением
налогов, удерживаемых у источника выплаты. При этом на субъектов малого
бизнеса не распространяется порядок исчисления, уплаты и представления
налоговой отчетности вышеперечисленных налогов, установленный статьями
77-140, 315-322, а также 141-174, за исключением статей 146-162 Налогового
Кодекса. Исчисление, уплата и представление налоговой отчетности по
налогам и другим обязательным платежам в бюджет, не указанным в
настоящем пункте, производятся в общеустановленном порядке. Упрощенный
порядок исчисления налогов, указанных в пункте 2 настоящей статьи,
производится путем применения к объекту налогообложения ставки,
установленной статьями 375, 377 Кодекса. Объектом налогообложения
является доход за налоговый период, состоящий из всех видов доходов,
полученных (подлежащих получению) на территории Республики Казахстан и
за ее пределами, за исключением доходов, ранее обложенных налогом, при
наличии документов, подтверждающих удержание налога у источника
выплаты, и (или) разового талона. Не являются объектом налогообложения
имущественный доход и прочие доходы индивидуального предпринимателя,
не облагаемые у источника выплаты в соответствии со статьей 163 Кодекса,
за исключением дохода, полученного от сдачи в аренду имущества. В случае
осуществления субъектами малого бизнеса, применяющими специальный
налоговый режим, нескольких видов предпринимательской деятельности
доход определяется суммарно от осуществления всех видов деятельности.
Для субъектов малого бизнеса, применяющих специальный налоговый режим
и являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость, в доход за
налоговый период сумма налога на добавленную стоимость не включается.
Крестьянские (фермерские) хозяйства и юридические лица-
производители сельскохозяйственной продукции по деятельности, не
предусмотренной статьями 378 и 385 Кодекса, могут осуществлять расчеты с
бюджетом в специальном налоговом режиме для субъектов малого бизнеса.
38
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Расчеты с бюджетом по реализации на рынках (за исключением реализации в
киосках, стационарных помещениях (стационарных типовых отделах) на
территории рынков по договорам аренды) производятся только по
специальному налоговому режиму для субъектов малого бизнеса на основе
разового талона в порядке, установленном статьей 373 Кодекса, кроме лиц,
определенных пунктом 1 статьи 392 Кодекса. При этом на лиц,
осуществляющих расчеты с бюджетом по реализации на рынках, не
распространяются положения статей 370, 371 и 379 Кодекса. Лица,
определенные в пункте 1 статьи 392, осуществляют расчеты с бюджетом
исключительно в специальном налоговом режиме для отдельных видов
предпринимательской деятельности, предусмотренном статьями 391-397
Кодекса.
При переходе на общеустановленный порядок исчисления и уплаты
налогов последующий переход на специальный налоговый режим возможен
только по истечении двух лет применения общеустановленного порядка.
Специальный налоговый режим на основе разового талона применяют
физические лица, деятельность которых носит эпизодический характер, а
также лица, определенные пунктом 2 статьи 369 Налогового Кодекса. Под
предпринимательской деятельностью, носящей эпизодический характер,
понимается деятельность, осуществляемая в общей сложности не более
девяноста дней в календарном году, за исключением деятельности,
осуществляемой на основе договоров, заключаемых с налоговыми агентами.
Перечень видов деятельности, форма и порядок выдачи разовых талонов
устанавливаются уполномоченным государственным органом. Стоимость
разовых талонов устанавливается решением местных представительных
органов на основе среднедневных данных хронометражных наблюдений и
обследований, проведенных налоговым органом, с учетом
месторасположения, вида, условий осуществления деятельности, качества и
площади объекта извлечения дохода, а также других факторов, влияющих на
эффективность занятия деятельностью. Физические лица, осуществляющие
деятельность эпизодического характера на основе разового талона без
применения наемного труда, не являются плательщиками социального налога
и освобождаются от государственной регистрации в качестве
индивидуального предпринимателя.
Специальный налоговый режим на основе патента применяют
индивидуальные предприниматели, соответствующие следующим условиям:
1) не использующие труд наемных работников; 2) осуществляющие
деятельность в форме личного предпринимательства; 3) доход за год не
превышает 2,0 млн. тенге.
В случаях возникновения условий, не позволяющих применять
специальный налоговый режим на основе патента, налогоплательщик на
основании заявления переходит на специальный налоговый режим на основе
упрощенной декларации либо на общеустановленный порядок исчисления и
уплаты налогов. Указанное заявление подается в момент возникновения
условий, не позволяющих применять специальный налоговый режим на
основе патента. Патент выдается индивидуальному предпринимателю на срок
не менее одного месяца в пределах одного календарного года.

39
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Для получения патента индивидуальный предприниматель
представляет в налоговый орган по месту осуществления
предпринимательской деятельности заявление с указанием вида
деятельности по форме, установленной уполномоченным государственным
органом, и свидетельство о государственной регистрации индивидуального
предпринимателя.
В случае осуществления индивидуальным предпринимателем
деятельности, подлежащей лицензированию, он обязан предъявить лицензию
на право осуществления такой деятельности. При этом патент выдается на
срок, не превышающей срок действия лицензии. В случае осуществления
индивидуальным предпринимателем деятельности по автомобильным
перевозкам пассажиров и багажа он обязан указать в заявлении на получение
патента вид перевозок (регулярные или нерегулярные перевозки). Выдача
патента производится налоговыми органами в течение одного дня после
подачи заявления и предъявления документов, подтверждающих уплату в
бюджет стоимости патента, обязательных пенсионных взносов в
накопительные пенсионные фонды и социальных отчислений в
Государственный фонд социального страхования. Патент недействителен без
предъявления Свидетельства о государственной регистрации
индивидуального предпринимателя. Налогоплательщик, применяющий
специальный налоговый режим на основе патента, расчеты по социальным
отчислениям в Государственный фонд социального страхования и
обязательным пенсионным взносам в накопительные пенсионные фонды в
налоговые органы не представляет. Исчисление стоимости патента
производится индивидуальным предпринимателем путем применения ставки
в размере 3 процентов к заявленному доходу. Стоимость патента подлежит
уплате в бюджет в виде: 1) индивидуального подоходного налога - в размере
1/2 части стоимости патента; 2) социального налога - в размере 1/2 части
стоимости патента за минусом суммы социальных отчислений в
Государственный фонд социального страхования, исчисленных в
соответствии с законодательным актом Республики Казахстан об
обязательном социальном страховании.
Для перехода на специальный налоговый режим на основе упрощенной
декларации до начала налогового периода субъекты малого бизнеса
представляют в налоговый орган по месту осуществления деятельности
заявление по форме, установленной уполномоченным государственным
органом. Вновь образованные юридические лица представляют заявление на
применение специального налогового режима на основе упрощенной
декларации в налоговый орган не позднее десяти рабочих дней после
государственной регистрации юридического лица. Вновь образованные
индивидуальные предприниматели представляют заявление на применение
специального налогового режима на основе упрощенной декларации в день
постановки на регистрационный учет по месту осуществления деятельности.
При осуществлении деятельности на нескольких объектах,
находящихся на территории разных территориально-административных
единиц в пределах одного населенного пункта, налогоплательщик
самостоятельно определяет налоговый орган для подачи заявления на
применение специального налогового режима на основе упрощенной
40
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
декларации. Специальный налоговый режим на основе упрощенной
декларации применяют субъекты малого бизнеса, соответствующие
следующим условиям:
1) для индивидуальных предпринимателей:
- предельная среднесписочная численность работников за налоговый
период составляет двадцать пять человек, включая самого индивидуального
предпринимателя;
- предельный доход за налоговый период составляет 10000,0 тыс.
тенге;
2) для юридических лиц:
- предельная среднесписочная численность работников за налоговый
период составляет пятьдесят человек;
- предельный доход за налоговый период составляет 25000,0 тыс.
тенге.
В случаях несоответствия данным условиям или при добровольном
выходе из специального налогового режима субъект малого бизнеса
переходит на общеустановленный порядок исчисления и уплаты налогов на
основании заявления, начиная с квартала, следующего за отчетным.
Таким образом, налогообложение субъектов малого и среднего
бизнеса, применяющих общеустановленный режим и упрощенный режим
принципиально отличаются по следующим признакам: объекты обложения,
ставки налогов, состав и сроки представления отчетности.
Преимущества и недостатки налогообложения в режиме упрощенной
декларации и общеустановленного порядка представлены в таблице 2.

Таблица 2.
Преимущества и недостатки налогообложения в режиме упрощенной
декларации и общеустановленного порядка
Упрошенная декларация Общеустановленный порядок
преимущества недостатки преимущества недостатки
1 2 3 4
Упрощенный режим Налог КПН уплачивается Декларация по
(УД) уплачивается от с общеустановленн
предусматривает суммы дохода налогооблагаемог ому режиму
исчисление КПН, без учета о дохода, то есть с предусматривает
социального налога понесенных учетом исчисление и
и социальных расходов понесенных затрат уплату только КПН
отчислений одной (ИПН)
суммой
Ставка налога 3 % Ограничения по Ограничений по Ставка налога
для численности численности установлена
индивидуальных работников и работников и фиксированная в
предпринимателей предельному доходу нет размере 20% от
и юридических лиц доходу налогооблагаемог
о дохода
Нет необходимости УД не вправе При работе по ОП Предоставляется
исчисления и применять ЮЛ, таких ограничений налоговая
уплаты авансовых имеющие нет отчетность и
платежей по КПН филиалы, уплачиваются
представительств авансовые
41
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
а, дочерние платежи по КПН
организации ЮЛ,
налогоплательщи
ки, имеющие
иные
обособленные
структурные
подразделения в
разных
населенных
пунктах
Есть возможность Налоговый Налоговый По ОП такая
корректировки период - квартал период - корректировка не
налога в сторону календарный год предусмотрена
уменьшения в
зависимости от
средней заработной
платы наемных
работников
С УД на ОН переход УД сдается Декларация С ОП на УД можно
предусмотрен ежеквартально до сдается один раз в перейти только
только при 10 числа месяца, год до 31 марта после 2-х лет
превышении следующего за года, следующего применения ОП
установленной отчетным за отчетным
среднесписочной кварталом
численности
работников и
предельного дохода

В настоящее время происходит постепенная трансформация налоговой


системы, в области налогообложения предприятий малого и среднего бизнеса
также происходят серьезные изменения, депутатами лоббируются
оптимальные решений, устраивающие как субъектов малого и среднего
предпринимательства, так и фискальные органы. Инициативы, изложенные в
Послании президента – снижение налогового бремени, упрощение отчетности,
амнистия выведенных из-под налогообложения капиталов, создают
возможность формирования нового взаимовыгодного для государства и
предпринимателей формата налоговых отношений.
Реальное улучшение налогового климата для субъектов малого и
среднего бизнеса может произойти только в случае снижения уровня
коррупции и административного давления, а также изменения самой
концепции налоговой реформы, которая должна изменить налоговую политику
в отношении малого бизнеса:
1. Создать благоприятный налоговый климат для малого бизнеса;
2. Пересмотреть формы и сроки предоставления налоговой
отчетности. Эти обязанности не должны превышать барьера в 25 - 30%
рабочего времени;
3. Опубликовать все нормативно-правовые акты по вопросам
налогообложения, обеспечить бесплатное распространение бланков
налоговой отчетности;

42
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
4. Разработать эффективную систему налоговых льгот. Налоговые
льготы должны предоставляться субъектам малого бизнеса, расположенным в
депрессивных, экологически неблагополучных регионах, а также
занимающимся инновационной деятельностью в виде освобождения от
корпоративного налога на срок от 3 до 5 лет;
5. Ввести норму определяющую, что изменения и дополнения в
налоговую отчетность могут быть приняты не позднее 1 декабря текущего
года и введены в действие не ранее 1 января, следующего года;
6. Максимально упростить налоговый учет и налоговую отчетность для
субъектов малого бизнеса.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ


1. Кодекс Республики Казахстан: «О налогах и других обязательных платежах
в бюджет» /Налоговый кодекс/. - №99-IV-ЗРК Астана: Акорда, 2010. - 532 с.
2. Малый и средний бизнес: проверки и требования государственных
органов. – Алматы: Издательский дом: БИКО, 2006. – 64 с.
3. Карагусова Г. Налоги: сущность и практика использования. – Алматы //
Каржа-каражат-Финансы Казахстана, 2004
4. Кодекс Республики Казахстан: «О налогах и других обязательных платежах
в бюджет» /Налоговый кодекс/. - (с изменениями и дополнениями по
состоянию на 02.01.2016 г.)

43
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Андрющенко І. Є.
Запорізький національний технічний університет
(Запоріжжя, Україна)

СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОНЯТЬ "ЗДАТНІСТЬ" І


"ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ"

Анотація. Життєздатність підприємства приваблює практиків і


теоретиків. Визначення "життєздатності" є предметом досліджень вчених
з різних галузей науки, як економічних, так і соціально-гуманітарних.
Наведено істотний доказ "життєздатності": відкритості, нестабільності
та нелінійності, автономії і цілісності у науковому описі тих процесів, які
відбуваються.
Ключові слова: здатність, життєздатність, завод, семантичне
моделювання, семантичні характеристики.

Андрющенко И. Е.
Запорожский национальный технический университет
(Запорожье, Украина)

СЕМАНТИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОНЯТИЙ "СПОСОБНОСТЬ" И


"ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ"

Аннотация. Жизнеспособность предприятия привлекает практиков


и теоретиков. Определение "жизнеспособности" является предметом
исследований ученых из разных отраслей науки, как экономических, так и
социально-гуманитарных. Приведено существенное доказательство
"жизнеспособности": открытости, нестабильности и нелинейности,
автономии и целостности в научном описании тех процессов, которые
происходят.
Ключевые слова: способность, жизнеспособность, завод,
семантическое моделирование, семантические характеристики.

Andryushchenko I.
Zaporizhzhya national technical University
(Zaporozhye, Ukraine)

SEMANTIC CHARACTERISTICS OF THE CONCEPTS "ABILITY" AND


"VIABILITY"

Abstract. The viability of the enterprise and attracts practitioners and


theorists. Definition of the "viability" is the subject of research scientists from
different fields of science, both economic and socio-humanitarian. Substantial
evidence " viability ": openness, imbalance, and nonlinearity, autonomy and integrity
are in the scientific description of the processes that occur.
Keywords: ability, viability, industrial plant, semantic modeling, semantic
characteristics.

44
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Термін життєздатність промислового підприємства відносно не часто
зустрічається у науковій літературі, а поняття життєздатності, як наукової
категорії залишається недостатньо вивченим. Концепція життєздатності
підприємства є складною категорією, яка має багато змістовних відтінків,
смислових навантажень і інтерпретацій.
Поняття життєздатності можна розглядати з двох позицій:
життєстійкості, тобто здатності чинити опір руйнуванню, а також в важких
умовах побудувати повноцінне життя та адаптивності – планування життя та
спроможність впродовж деякого часового відрізку рухатися в певному
напряму [1, 2, 3]. Тобто, недостатня впорядкованість, перенесення з однієї
галузі наук до інших термінів та понять, їх велика кількість обумовлює цілі
дослідження характеристик понять «здатність» і «життєздатність».
Для формування поняття «життєздатність» нормативно і предметно
можна скористуватися науковим підходом семантичного моделювання [1, 4].
На сучасному етапі розвитку питання семантичного моделювання при побудові
певних систем знань застосовували в інформатиці.
Отже, семантика слова як основного знака мови визначає його місце в
лексичній системі мови; має складну структуру й володіє низкою
найважливіших функцій (узагальнююча, комунікативна, функція позначення).
Ключова позиція в теорії розуміння, як однієї з фундаментальних теоретичних
позицій дослідження стосовно значення слова – тлумачення – її діалогізм, в
основі якого інтерпретація значення, породженого іншим. Значення є його
точна сутність, розуміння – інтерпретація.
Поняття «життєздатність» складається з компонент «життє» (життя) та
«здатність», що мають такі семантичні характеристики (див. табл. 1).

Таблиця 1
Семантичні характеристики понять «здатність» та «життєздатність»
«Життє-» «Здатність» «Життєздатність»
Зміст 1) сукупність явищ, які Властивість, Здатність виживання до
поняття характеризують що дозволяє певного етапу життєвого
існування, визначають комусь або циклу; виходити на
розвиток чого-небудь, чомусь новий рівень розвитку;
кого-небудь; здійснити виявляти необхідні
2) спосіб, період, стан будь-яку дію. властивості, до
існування організму на протистояння
різних стадіях; ентропійним процесам,
3) вища форма існування адаптації до мінливих
матерії, рисами якої є умов; можливість
обмін речовин, перетворення структури;
самооновлення, зберігання стійкості.
самовідтворення.
Суттєві Перша частина Виявляє Відкритість,
ознаки складених слів, що взаємозв’язану неврівноваженість,
характеризує стан, спосіб поведінку її нелінійність,
існування поняття про частин у автономність та
яке надається в другій межах цілого. цілісність
частині терміну
*Розроблено автором

45
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Суттєві ознаки «життєздатності»: відкритість, неврівноваженість і
нелінійність, автономність та цілісність полягають у науковому описі процесів,
які відбуваються [5].
Дефініція «життєздатність» використовується в наукових дисциплінах,
таких як: системний аналіз, теорія систем, синергетика тощо, які займаються
дослідженням складних систем. Можна зробити висновок, що категорія
«життєздатність» є міждисциплінарне поняття і зустрічається в різних галузях
науки.
Проведені дослідження дають підставу для висновку, що на
сьогоднішній день немає єдиного підходу до визначення змісту поняття
«життєздатність підприємства» і ця категорія є недостатньо обґрунтованою в
українській економічній літературі. Основними причинами цього можуть бути як
складність змісту цього поняття, різноманітність його смислових навантажень,
а також множинність сфер його застосування (від біології до кібернетики).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Бондаренко В. М. Структурування життєздатного розвитку: аналіз підходів
та дефініцій / С. С. Слава, В. М. Бондаренко // Регіональна економіка. –
Львів, 2008. - № 4 (50). - С. 208-214.
2. Коломейцев И. Жизнеспособность и выживание как биосоциальные
функции [Электронный ресурс] / Игорь Коломейцев. Режим доступа:
http://www.read.in.ua/book206042/?razdel=23&p=12&s=%C8.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст]: 250000 /
уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Перун: Перун, 2005. - 1728 с.
4. Методология моделирования жизнеспособных систем в экономике:
[монография] / [Ю.Г. Лысенко, В.Н. Тимохин, Р.А. Руденский и др.]. –
Донецк: Юго-Восток Лтд, 2009. – 350 с.
5. Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності промислових підприємств:
[монографія] / В.П. Мартиненко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. –
328 с.

46
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 336.1
Богданова О.Ю., Богославцева Л.В., Карепина О.И.
Ростовский государственный экономический университет (РИНХ)
(Ростов-на-Дону, Россия)

РОЛЬ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ВНЕБЮДЖЕТНЫХ ФОНДОВ В УСЛОВИЯХ


РЫНОЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ

Аннотация. В настоящее время роль государственных


внебюджетных фондов в России довольно высока, так как они являются
вторым «социальным» бюджетом государства.
Ключевые слова: государственные внебюджетные фонды,
бюджеты государственных внебюджетных фондов.

Bogdanova O., Bogoslavtseva L., Karepina O.


Rostov State University of Economics (RINE)
(Rostov-on-Don, Russia)

ROLE OF STATE BUDGET FUNDS IN MARKET CONDITIONS

Abstract. Currently, the role of state budget funds in Russia is quite high, as
they are the second "social" state budget.
Keywords. State budget funds, budgets of state extra-budgetary funds.

При переходе к рынку в России были приняты кардинальные изменения


в организационной структуре национального хозяйства, в том числе и в
системе государственных финансов. Наряду с преобразованием
государственного бюджета в многоуровневой бюджетной системе были
созданы специальные фонды денежных средств со своими источниками
формирования и направлениями финансирования — внебюджетные фонды,
которые, являясь самостоятельными финансово-кредитными институтами,
стали важным элементом финансовой системы.
Создание внебюджетных фондов было радикально продиктовано
необходимостью безотлагательного решения отдельных жизненно важных
для общества задач как социального, так и экономического характера. По
Указу Президента РФ (22 декабря 1993 г.) преобладающая часть
внебюджетных фондов, преимущественно экономических, доходы которых
формировались за счет отдельных платежей юридических лиц, объединились
с федеральным бюджетом РФ и бюджетами субъектов Федерации
(соответственно).
Необходимость объединения внебюджетных фондов с
соответствующими бюджетами вызвана недостаточным финансовым
контролем за поступлением и использованием их ресурсов, поскольку
налоговые органы по существу ответственности за эти средства не несли.
Все внебюджетные фонды обладают своими собственными
признаками, позволяющими отделить их от других фондов. В качестве такого
признака неверно использовать слово «внебюджетные», так как тогда, по
сути, к внебюджетным фондам можно отнести любой финансовый фонд, не
47
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
входящий в состав бюджета, то есть любой финансовый фонд,
функционирующий «вне бюджета» внебюджетных фондах - отраслевые
финансовые фонды, финансовые фонды организаций и другие. В научном же
понимании к внебюджетным фондам как к звену государственных и
муниципальных финансов относят лишь те из них, средствами которых
распоряжается орган государственной власти соответствующего уровня либо
орган местного самоуправления.
В качестве основного признака, характерного для внебюджетных
фондов, является то, что они должны иметь целевое назначение, которое
определяет их состав доходов и направления расходования средств,
соответствующие названию фонда. В отличие от внебюджетных фондов,
средства бюджетов всех уровней обезличиваются, и нет целевого
соответствия между видом налога или сбора и расходами бюджета.
Для финансирования одних и тех же нужд целесообразно создавать
только один внебюджетный фонд. Это очень важно, так как множественность
фондов созданных для одной и той же цели, не позволяет оперативно оценить
все имеющиеся ресурсы. Кроме того, важное требование к внебюджетным
фондам – это определить оптимальную продолжительность их
функционирования, она зависит от сложности и характера задач, для решения
которых создается фонд. Они могут создаваться на очень длительную
перспективу (например, такие, в которых аккумулируются средства для
пенсионного обеспечения населения), или же на срок в несколько лет,
образованные для финансирования важных расходов в определенный
исторический период (это, например, внебюджетные фонды экономического
назначения). Как правило, с решением поставленных задач необходимость в
таких фондах отпадает.
В Российской Федерации в настоящее время функционируют три
государственных внебюджетных фонда: Пенсионный фонд РФ, Фонд
социального страхования РФ, Федеральный фонд обязательного
медицинского страхования (а также созданные в каждом субъекте РФ
территориальные фонды ОМС).
Основным предназначением государственных внебюджетных фондов
является создание необходимых условий для воспроизводства трудовых
ресурсов. Роль фондов с точки зрения институциональных подходов
заключается в самосохранении и развитии человеческого капитала,
установлении сложных и устойчивых взаимосвязей между экономической и
социальной формами жизнедеятельности человека. В этих фондах
аккумулируются финансовые ресурсы, предназначенные для реализации
важнейших социальных гарантий: пенсионного обеспечения, оказания
бесплатной медицинской помощи, поддержки в случае потери
трудоспособности, несчастного случая на производстве и профессионального
заболевания, во время отпусков по беременности и родам и т.д.
В настоящее время функционирование государственных внебюджетных
фондов в России происходит на фоне неблагоприятной социально-
экономической и демографической ситуации, а также проблем осложненных
непростой экономической ситуацией. Демографическая и социально-
экономическая ситуация в стране оказывает непосредственное влияние на
формирование доходов фондов, ограничивает его возможности обеспечения
48
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
застрахованных гарантированными выплатами, пособиями и услугами по
социальному страхованию. Однако именно в данных условиях возрастает
значение государственных социальных внебюджетных фондов в поддержании
уровня социальной защищенности граждан, процессе воспроизводства
населения, в перераспределении доходов граждан, повышении стабильности
в обществе и экономике.
Создавая социальные внебюджетные фонды, государство выстраивает
целую систему правовых, экономических и организационных мер,
направленных на компенсацию или минимизацию последствий изменения
материального или социального положения работника вследствие
наступления социальных рисков.
Государственные внебюджетные фонды призваны обеспечить
конституционные права граждан Российской Федерации на получение пенсий,
социальных пособий в случае болезни, инвалидности, потери кормильца, на
охрану здоровья и медицинскую помощь, защиту от безработицы и т.п.
Механизм формирования государственных внебюджетных фондов,
предусматривающий получение доходов от относительно надежной
облагаемой базы – фонда оплаты труда, должен объективно способствовать
привлечению необходимых финансовых ресурсов.
Источниками формирования доходов бюджетов внебюджетных фондов
являются:
- обязательные страховые взносы, предусмотренные
соответствующими законодательными актами;
- страховые взносы по обязательному страхованию от несчастных
случаев на производстве и профессиональных заболеваний;
- добровольные взносы юридических и физических лиц;
- прочие доходы.
В основном за счет страховых взносов формируется доходная часть
бюджетов всех государственных внебюджетных фондов, которые
устанавливаются на федеральном уровне и являются обязательными.
Специфика правового статуса государственных внебюджетных фондов
заключается в том, что они имеют двойственный характер. С одной стороны,
фонды являются органами государственного управления финансами, с другой
стороны, самостоятельными юридическими лицами, участвующими в
гражданском обороте и осуществляющими финансирование социальных
программ в рамках договорных отношений.
В Указе Президента Российской Федерации от 14 февраля 1996 года
№ 1177 "О структуре федеральных органов" официально не признаны фонды
как органы государственного управления. Последующие нормативные акты,
определяющую структуру федеральных органов исполнительной власти этот
подход дублировали.
Однако, не являясь таковыми официально, фактически
государственные внебюджетные фонды выполняют функции
государственного управления в финансовой сфере. Правовой статус фондов
включает в себя большинство элементов, характерных для правового статуса
органов исполнительной власти или государственного управления. И это
лишний раз подтверждает тезис о несовершенстве действующего
законодательства в системе государственных внебюджетных фондов. Фонды
49
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
обладают свойствами, порожденными двойственностью их правового статуса
и не позволяющими однозначно отнести их к органам государственного
управления.
Таким образом, с одной стороны государственные внебюджетные
фонды как юридические лица осуществляют оперативное управление
имуществом, денежными средствами и обязательствами государственных
внебюджетных фондов возложено на одноименные структуры управления,
являющиеся по статусу финансово-кредитными учреждениями (го-
сударственными учреждениями).
В современных условиях, государственные внебюджетные фонды
находятся в распоряжении органов государственной власти и имеют
соответствующую организационно-правовую структуру. Организационное
отделение государственных социальных внебюджетных фондов от бюджета
страны дает им определенную самостоятельность. Роль внебюджетных
фондов имеет большое политическое, социальное и экономическое значение
в период реформирования экономики России и построения государства с
развитой рыночной экономикой. Формирование государственных социальных
внебюджетных фондов должно способствовать «разгрузке» государственного
бюджета и уменьшению бюджетных дефицитов. Тем не менее, о полной
автономности государственных социальных внебюджетных фондов говорить
нельзя, поскольку сохраняется движение денежных средств между ними и
государственным бюджетом.
Таким образом, роль государственных (социальных) внебюджетных
фондов обусловлена необходимостью аккумуляции соответствующих
финансовых ресурсов для обеспечения конституционных прав граждан
Российской Федерации, имеющих большое социальное значение в развитии
общества: обеспечение социальной и экономической стабильности; снижение
уровня бедности населения, особенно социально ослабленных и социально
незащищенных слоев.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Богданова О.Ю., Богославцева Л.В., Карепина О.И. Финансирование
социальной защиты в Российской Федерации: Монография/ Азов: Изд-во
ООО «АзовПечать», 2016. – 312 с.
2. Богданова О.Ю., Богославцева Л.В., Карепина О.И. Проблемы социальной
защиты населения в современных условиях.// Актуальные научные
исследования в современном мире. 2016
3. Богданова О.Ю. Модернизация механизма формирования и использования
государственных внебюджетных фондов// Диссертация на соискание
ученой степени кандидата экономических наук. –Ростов н/Д. 2009 г.
4. Богданова О.Ю. О социальной защищенности трудозанятого населения в
современных условиях// Вестник РГЭУ «РИНХ». 2009
5. О бюджетной классификации Российской Федерации. Федеральный закон
от 15.08.1996 № 115-ФЗ // Российская газета. № 156-157. 2010.

50
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 65.011.4
Газаева Юлия Олеговна
Институт сферы обслуживания и предпринимательства (филиал) ДГТУ
(Шахты, Россия)

СБАЛАНСИРОВАННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ СИСТЕМЫ ОЦЕНКИ


ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КОММЕРЧЕСКИХ ОРГАНИЗАЦИЙ

Аннотация. В статье рассмотрена система сбалансированных


показателей (ССП), которая используется для оценки эффективности
коммерческих организаций. Рассмотрены четыре составляющие, которые
позволяют достичь баланса между жесткими объективными критериями и
более мягкими субъективными показателями.
Ключевые слова: эффективность, система сбалансированных
показателей, финансы, стратегия, клиенты, бизнес процессы, оценка,
оценка деятельности.

Gazaeva Yulia Olegovna


Institute of services industry and entrepreneurship (branch) of DGTU
(Shakhty, Russia)

BALANCED INDICATORS OF SYSTEM OF ASSESSMENT OF ACTIVITIES OF


THE COMMERCIAL ORGANIZATIONS

Abstract. In article the balanced scorecard (BS) which is used for an


efficiency evaluation commercial the organizations is considered. Four components
which allow to reach balance between tough objective criteria and softer subjective
indicators are considered.
Keywords: еfficiency, balanced scorecard, finance, strategy, clients,
business processes, assessment, activities assessment.

В настоящее финансово не стабильное время, каждая коммерческая


организация стремится сохранить темп развития и повысить эффективность
деятельности, для этого необходим метод качественного исследования
выбранной стратегии по развитию коммерческой деятельности, при
использовании которого будут выявлены еѐ достоинства и недостатки. На
данном этапе развития экономики используется система сбалансированных
показателей (ССП) как комплексное стратегическое управление основанное
на оценки эффективности по подбору оптимально подобранных показателей,
отражающих все аспекты деятельности организаций, как финансовые, так и
нефинансовые [1, с. 78].
С помощью данного метода компании могут количественно оценить
свои нематериальные активы – людей, информацию, культуру, а также найти
оптимальный вариант действий, сохранить и увеличить свою долю рынка,
добиться максимальной прибыли и ускоренного прогресса предприятия.
Основной упор в ССП делается на оценку достижения финансовых
результатов, которая дополняется финансовыми показателями деятельности
непосредственных исполнителей. ССП оценивает работу компании на основе
51
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
четырех сбалансированных параметров: финансы, взаимоотношения с
клиентами, внутренние бизнес-процессы, а также обучение и повышение
квалификации персонала. С помощью ССП можно не только анализировать
финансовые результаты, но одновременно участвовать в создании новых
возможностей и регулировать приобретение нематериальных активов для
дальнейшего роста.
Четыре составляющих ССП позволяют достичь баланса между
долговременными и краткосрочными целями, между желаемыми
результатами и факторами их достижения.
Финансовые показатели сохранены в ССП, поскольку они оценивают
экономические последствия предпринятых действий и являются индикаторами
соответствия стратегии компании, еѐ осуществления и воплощения общему
плану усовершенствования предприятия в целом. Как правило, финансовые
цели относятся к прибыльности и измеряются, например, операционной
прибылью, доходностью занятого капитала или, как это было до недавнего
времени, добавленной стоимостью. Альтернативными финансовыми целями
могут быть быстрый рост объѐма продаж или генерирование потока
наличности.
Клиентская составляющая в свете ССП рассматривается менеджерами
как потребительская база и сегмент рынка, в которых конкурирует данное
предприятие, а также как показатели результатов его деятельности в целевом
сегменте рынка. Как правило, эта составляющая включает в себя несколько
основных, показателей результатов успешного претворения в жизнь
правильно сформулированной и хорошо выполняемой стратегии. Сюда
входят удовлетворение потребностей клиентов, сохранение потребительской
базы, привлечение новых клиентов, доходность, а также объем и доля
целевого сегмента рынка. Клиентская составляющая позволяет менеджерам
сформулировать стратегию, ориентированную на потребителя и целевой
сегмент рынка, таким образом, чтобы в будущем она обеспечила
исключительную доходность.
Составляющая внутренних бизнес – процессов определяет те
главнейшие внутренние бизнес – процессы, которые необходимо довести до
совершенства. Это позволит компании:
 разработать такие бизнес – предложения потребителям, которые
помогут создать и сохранить клиентскую базу в целевом сегменте рынка;
 удовлетворить ожидания акционеров относительно высокой
финансовой доходности.
Показатели данного направления сосредоточены на оценке внутренних
процессов, от которых в огромной степени зависит удовлетворение
потребностей клиентов и достижение финансовых задач компании в целом.
Четвертая составляющая сбалансированной системы показателей
эффективности определяет инфраструктуру, которую надлежит создать,
чтобы обеспечить долговременные рост и совершенствование. Предприятие
вряд ли сумеет достичь долгосрочных целей, пользуясь технологическими
возможностями сегодняшнего дня. Агрессивная глобальная конкуренция
требует от компаний постоянного совершенствования при создании стоимости
для клиентов и акционеров.

52
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Организационное обучение и карьерный рост имеют три главных
источника: люди, системы и организационным продукты. Первые три
составляющие сбалансированной системы обнаруживают большой разрыв
между существующими возможностями людей, систем и процедур и теми,
которые требуются для прорыва в деятельности. Для того чтобы
ликвидировать этот пробел, предприятие должно инвестировать
переобучение персонала, усовершенствование информационных технологий
и систем, создание взаимосвязи между организационными процедурами и
ежедневными операциями. Эти цели формулируются составляющей ССП,
которая называется обучение и развитие персонала [2, с. 10].
В целом ССП переводит общее видение и стратегию компании в цели и
задачи с помощью сбалансированного набора составляющих. ССП – это
параметры достижения желаемых результатов и процессов, которые приводят
к этим результатам. ССП можно разрабатывать и применять для любого
предприятия, так как результаты, полученные от еѐ разработки, будут
поводом либо для внесения изменений, либо для поддержания на том же
уровне результатов работы системы [3, с. 35].

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Попова, И. Стратегическое управление цепями поставок на основе
контроллинга с использование сбалансированной системы показателей
[Текст ] / И. Попова// РИСК. – 2010. - №4. - С. 78-83.
2. Нортон Д. П., Каплан Р.С. Сбалансированная система показателей от
стратегии к действию. М., 2007. С. 10-35.
3. Рыжакина Т.Г. Создание и внедрение сбалансированной системы
показателей в систему планирования и контроля предприятием / Вестник
Томского государственного университета. 2009. - №323. – С. 35-38.

53
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 338.4:621
Дарханбай Болысбек
Ғылыми жетекші: Женисхан Д.Ж.-э.ғ.к.,аға оқытушы
С. Сейфуллин атындағы Қазақ агротехникалық университеті
(Астана, Қазақстан)

ҚАЗАҚСТАНДАҒЫ МАҚТА САЛАСЫНЫҢ ҚАЗІРГІ ЖАҒДАЙЫ, ДАМУ


МӘСЕЛЕЛЕРІ

Аннотация. Әлемдік рынокта мақтаға деген сұраныс қазіргі таңда


өте жоғары болып отыр. Қазақстанда жер кең. Бірақ мақта өсіретін аймақ
оңтүстік қана. Бұл өңір бүкіл Қазақстандағы суармалы жердің ¼ бөлігін алып
жатқанын ескерсек, осынау байлықтың бағасы мен мақтаның мүмкіндігін
тиімді пайдалана білуіміз керек.
Ключевые слова: мақта, экономика, талшық, интервенция, ауыл
шаруашылығы, техника, жер.

Дарханбай Болисбек
Казахстанский Аграрно-Технический Университет
(Астана, Казахстан)

СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ХЛОПЧАТОБУМАЖНОЙ


ПРОМЫШЛЕННОСТИ, ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ

Аннотация. В настоящее время, спрос на хлопок на мировом рынке


остается высоким. В связи с этим, не только на Юге области
выращивают хлопок. Это ¼ от общей площади орошаемых земель региона
в Казахстане, учитывая, что эти богатства должны эффективно
использовать возможность и цену хлопка.
Ключевые слова: хлопок, экономика, волокна, вмешательства,
сельское хозяйство, техника, земля.

Darkhanbai Bolysbek
Kazakh Agro-Technical University
(Astana, Kazakhstan)

MODERN STATE OF THE COTTON INDUSTRY, DEVELOPMENT PROBLEMS

Abstract. Currently, the demand for cotton on the world market remains
high. In this regard, not only in the South grow cotton. This is ¼ of the total irrigated
area of the region in Kazakhstan, given that these riches should make good use of
the opportunity and price of cotton.
Keywords: cotton, economyс, fiber, intervention,technique, land.

Мақта шаруашылығын дамыту мемлекеттік деңгейдегі


ауылшаруашылығының ең ӛзекті сҧрақтарының бірі ретінде қарастырылады.
Себебі мемлекет басшысының «100 нақты қадам» жобасында
ауылшаруашылық жерлерін тиімді пайдалану, оның қҧнарлылығы мен
54
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
ӛнімділігін арттыру туралы тӛмендегі қандамдарында нақты атап кӛрсеткен:
Атап айтқанда, 35-қадам: ауылшаруашылық жерлерін тиімді пайдалану
мақсатымен оларды нарықтық айналымға енгізу. Жер кодексіне және басқа
заң актілеріне ӛзгерістер енгізу. 36-қадам: жер телімдерін мақсатты пайдалану
тҥрін ӛзгертуге рҧқсат алу ресімдерін жеңілдету. Ауылшаруашылық жерлерін
пайдалануға тҧрақты тҥрде мониторинг жҥргізу. Барлық пайдаланылмай
жатқан жерді алдағы уақытта жекешелендіру ҥшін мемлекеттік қорға беру [1].
Осы аталғандар ауыл шаруашылығы мақсатындағы жерлерді барынша тиімді
пайдаланудың қажеттілігін кӛрсетеді. Сонымен қатар, ауыл шаруашылығы
жерлері бір бағытта ғана емес мҥмкіндігінше әртараптандырылған мақсатта
қолданысқа ие болу керек деп есептейміз. Себебі бҧл ауыл шаруашылығы
саласыдағы тәуекелдің жоғары екендігімен байланысты. Демек, ауыл
шаруашылығы жерлері тек астық ӛнімдерін ӛндіру мақсатында ғана емес,
мақта шаруашылығын дамыту мақсатында да кеңінен пайдаланылуы тиіс.
Қазіргі таңда ӛзіміздің ӛңірімізде мақта тҧқымының элиталық тҧқымын
шығарып отыр. Оған мемлекет тарапынан кӛптеген қаржылық кӛмектер
кӛрсетілуде. Атап айтқанда, агробизнес 2020 бағдарламасын негізге алатын
болсақ мақта ӛндірушілер ҥшін келесідей қолдау шараларын ҧсынады:
1. Элиталық тҧқымды 40%-дейін арзандату (химиялық әдіспен тазаланған
болса,субсидия 2-3 есе артық) 2. «Казагроэкс»АҚ-да тҧқымның, шитті
мақтаның және мақта талшығының сапасына тегін сараптама жасау.
3. «ҚазАгродан» егіске және жиын-терімге жеңілдетілген несие алу
4. Тыңайтқыштар мен гербицидтерді 50% қҧнын (қазақстандық) және 30%-ға
(импорттық) дейін арзандату 5. Жанар-жағармайға және ӛзге тауарлы-
материалдық қҧндылықтарға 1 гектарға шығындарды 40%-ға дейін ӛтейтін
субсидия алу (тамшылатып суару болса – одан артық) 6.Техника лизингін
арзандату, яғни мӛлшерлеменің жартысын (14%-дың 7%-ын) мемлекет тӛлейді
7. Суаруға қажет суды 20%-дан 90%-ға дейін арзандату (суару тәсіліне
байланысты) Сонымен қатар, мақта саласының дамуына ОҚО әкімі Бейбіт
Бәкірҧлы да ат салысып отыр.
Облыс әкімі Бейбіт Бәкірҧлы «Ҧлт жоспары- бес институционалдық
реформаны жҥзеге асыру жӛніндегі 100 нақты қадамның» практикалық
кезеңінің орындалуы жӛнінде баспасӛз брифингін ӛткізді. Ол баяндамасында
ҥшінші реформа, яғни индустриялды және экономикалық ӛсім бағыты
бойынша ӛнеркәсіпті дамытудың тӛрт бағытын ҧсынды. Оның біріншісі —
«Оңтҥстік» Арнайы Экономикалық Аймағында тоқыма кластерін қалыптастыру.
Бҥгінде ӛңірімізде ӛсетін мақтаның тек 35 пайызы ғана ӛңіріміздің тоқыма
кәсіпорындарда ӛңделеді екен. Дегенмен облыс әкімі «бҧл кӛрсеткішті 2020 –
жылға қарай 90 пайызға жеткізуді және ақ алтынның кӛлемін 54 пайызға
кӛтеруді кӛздеп отырмыз. Сонда оңтҥстікте ӛндірілетін мақта 420 мың тоннаға
жетеді» - деп атап ӛткен. [2]. Демек, Қазақстандағы мақта шаруашылығы
дамытуды қажет ететін мемлекеттік деңгейдегі маңызды сҧрақтың бірі екенін
дәлелдейді. Дегенмен мақта шаруашылығындағы нақты жағдайды ескеретін
болсақ, тӛмендегі статистикалық деректер оның тҧрақты емес екендігін
кӛрсетеді.

55
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)

Сурет 1 - Қазақстандағы мақта шаруашылығының ағымдық кӛрсеткіштері,


2004-2015 жж.

1-ші суреттен кӛріп отырғанымыздай Қазақстандағы мақта


шаруашылығы 2004-2015 жж. кӛрсеткіштерден мақта алқабы мен мақтаны
жинау кӛлемінің барынша тӛмендеп отырғанын байқаймыз. 2015жылды 2004
жылмен салыстырғанда мақта жинау 2 есеге жақын, ал егіс алқабы 2 еседен
астам қҧлдыраған.

Сурет 2 – 2004-2015жж. Қазақстандағы мақтаның тҥсімі, ц/га

2-ші суреттен Қазақстандағы соңғы жылдарда мақта тҥсімінің артып


отырғанын кӛреміз. Әсіресе 2013 жылы ең жоғарғы ӛнімділікке қол жеткізілген,
28,7 ц/га. Бҧл жағдайлар мақта шаруашылығындағы ілгерілеушіліктің бар
екенін кӛрсетеді.

56
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Мақтаның жылдық тҥсімі туралы «Қазақ мақта шаруашылығы ғылыми —
зерттеу институты» ЖШС-нің бас директоры, ауылшарушылығы ғылымының
докторы Ибадулла Ҥмбетаев мырза да ӛз ойын былай топшылады: «Біз
мақтаның гектарынан 45-50 центнерден ӛнім аламыз десек, егу технологиясын
мҥлдем ӛзгертуіміз қажет. Қазір біз мақтаны 40-50 жыл бҧрынғы Кеңес одағы
кезінде қолданылған тәсілмен егіп жатырмыз. Ол кезде, Кеңес ҥкіметін осы
қазір біз алып жатқан 25-26 центнерді қанағат тҧтқан. Ал, бізге жаңа
технологияға кӛшу қажет [3].
Жоғарыда кӛрсетілген статистикаларға қарай отырып еліміздегі мақта
шаруашылығы соңғы жылдары біраз тоқырап қалғанын кӛруге болады.
Қазіргі кезде мақта шаруашылығының диқандары Ӛзбекстанның арзан
шитіне ҧмтылушылары, Қазақстан Республикасы мақтасының дҥние жҥзілік
рынокта ӛз беделін тҥсіріп, рыноктағы ӛтімдігіне нҧқсан келтіріп отыр.
АҚШ-та мақта ӛсіруді ҧйымдастырудың қҧқықтық негізі мемлекеттік
реттеу мен қолдау арқылы жҥргізілді, яғни мақсатты баға белгілеп тауар
ӛндірушілерді қаржылай қызықтырудың тиімді жолдарын қолданды. Қалай
қызықтырады делік, онда нарықтағы баға интервенция деңгейінен тӛмендеп
кеткен жағдайда, ел ҥкіметі фермерлерге тікелей тӛлем жасап, олардың табыс
деңгейін кӛтереді. Ал баға белгіленген мӛлшерден тӛмендеп кетсе ҥкімет
жергілікті тоқыма фабрикаларына және Америка мақтасын экспортқа
шығарушыларға тӛлем жасайды. Осылайша Америка рыногының баға
бойынша бәсекелестік қабілетін сақтайды.
Соңғы жылдары Оңтҥстік Қазақстан облысында аудандастырылған ҥш
мақта сорты егіліп келді. Мысалы, мақталық жердің 45 пайызына –С- 4727,5
пайызына –108-Ф, шамамен 3 пайыз жерге Қырғыз-3 сорты егілді, ал қалған
мақталық жердің 47 пайызына белгісіз, контрабандалық жолмен әкелінген
сорттары егілді. Бҧл ӛз кезегінде мақтаның ӛнімін кҥрт тӛмендетті, ал мақта
талшығының сапасы әлемдік талапқа жауап бере алмайды [4].
Шет елден келген сорттарды мҧқият бірнеше мәрте зерттеу
орталықтарына жӛнелтіп, оның егуге жарамды немесе жарамсыздығын
анықтау қажет.
Қытай ҥкіметі мақта ӛнеркәсібінің талабына сай және ауылдық жердің
әлеуметтік жағдайын кӛтеру мақсатында әр жылға ӛндірушілерден сатып
алынатын мақтаның кӛлемін белгілейді, сатып алу бағасын бекітеді. Осыған
орай жергілікті жерлердегі ҥкімет уәкілдері ҧлттық жоспарды орындау ҥшін
ӛндірушілермен алдын ала келісім-шарт жасап, мақта егістігінің жер кӛлемін,
керекті болған ӛндірістік-материалдық ресурстардың тҥрлерін және мӛлшерін,
ӛндірілетін мақта-шикізатының ең тӛменгі деңгейін және сапасына қарай
кепілденген сатып алу бағасын анықтайды. Осыған сәйкес ҥкімет
фермерлерге ӛндірістік ресурстарды сатады және жеңілдетілген несие береді.
Ӛндірушілер қызығатын баға белгілейді, ӛндірістік ресурстарға субсидия және
несиелер беріп, қажет болған мақта кӛлемін ӛндіру ҥшін жан-жақты жағдай
жасайды Елімізде мақта шикізатына мемлекет тарапынан тҧрақты баға
белгіленбеген. Мақта ӛңдейтін зауыттар шаруалардан шикізатты ең тӛменгі
бағамен сатып алады. Содан соң шаруалар тағы шығынға батады. Бҧлда
мақтаның сапасына әсер етеді.
Қазір бҥкіл дҥниежҥзінде мақтаның ӛнімділігі оның әр гектарынан тҥсетін
мақта талшығымен есептеледі. Мақта тек талшық ҥшін ӛндіріледі [5].
57
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Сондықтан да, мақта шикізатын сатып алушылар шаруалармен есеп
айырысқан кезде, ақшасын шикізатпен емес, талшықтың бағасымен тӛлеуі
керек.
Қазақстанда IV-V сортты мақта тҥрі егіледі, ал бәсекге қабілетті III
0
сортты мақта ӛндіру ҥшін 48-51 С қажет. Мҧндай кӛрсеткіштер ОҚО-ның кейбір
аудандары ҥшін қолайлы. Бірақ топырақ қҧнарлылығын арттыру кҥн
тәртібіндегі мәселе ретінде қарастырылады.
Топырақтың қҧнарлығын бірқалыпта сақтап қалу ҥшін жоңышқа
ауыспалы егіс қҧрылымын және минералды тыңайтқыштарды енгізу
нормаларын ҧсынуға болады, бҧл әдісті қазіргі кезде Қытай мемлекеті
қолданып отыр.
Кӛкейкесті тағы бір мәселеле – ол мақта ӛсіріп-ӛндірушілердің білім
деңгейін кӛтеру. Ӛйткені, білімсіз атқарылған жҧмыс, соның ішінде, жаңа
сорттар мен инновациялық технологияларды енгізу ісі тиісті тиімділігін бере
алмайды.
Орталықтардың білім беру жоспарлары мен бағдарламалары
ӛндірушілердің мҥдделеріне қарай бағдарландырып, консультанттар,
жаттықтырушылар және лекторлар ретінде Қазақ мақта шаруашылығы
ғылыми-зерттеу институты ғалымдары мен басқа да жоғары оқу орындарының
ғалымдары шаруаларға ӛз білгендерін ҥйретіп және семинарлар ӛткізу қажет.
Шаруаларды қинайтын басты мәселе – ағын су тапшылығы. Кӛршілес
Ӛзбекстан ауылы аралас, қойы қоралас ағайын болғанымен, шӛміштен қысып
тастауды әдетке айналдырғандықтан су азабы диқандарды жылда мазалайды
Сондықтан ылғалды кӛп мӛлшерде қажет етпейтін, сӛйте тҧра ӛнімділігі
аса жоғары мақтаның жаңа сорттары керек.
Сондай-ақ, шиті мақта ӛндірісін қарқынды дамыту ҥшін мемлекеттік
бағдарлама жасап, шаруаларға субсидияның мӛлшерін кӛбейту қажет.
Екіншіден, мемлекеттік қабылдау пункттерін кӛптеп ашып, шикізаттың
тоннасын шаруаның межелеген бағасына дейін жеткізсе, онда бҧл ҥлкен кӛмек
болары сӛзсіз. Шаруа мен мемлекет жылда ӛзгермелі экономикаға
байланысты баға мәселесінде бір шешімге келсе дейміз. Ӛйткені, қабылдау
бӛлімдері шаруаның шығынын ескермей, бағаны ӛздері белгілейді.
Жасыратыны жоқ, жылда ӛнім алатын топырақтың сорлануы мен егістік
алқаптарды қҧнарландыру бойынша шаруаға техникалық кӛмек кӛптеп қажет.
Жаңа инновациялық технологияларды пайдаланып, мол ӛнім жинап жатқан
шаруаларға бір реттік дотация беру қарастырылса да артық етпейді.

ПАЙДАЛАНЫЛҒАН ӘДЕБИЕТТЕР ТІЗІМІ:


1. Агитова К, Иманқҧлова С, Дӛненбаева К, Ботаника//«Мақтаның шығу
тарихы»Алматы «Санат»1998, 120-124 б.
2. Шаруа анықтамалығы, №1’2013
3. http://mgov.kz/
4. http://stud.kz
5. Djanibekov Nodir; Djanibekov Utkur; Sommer Rolf//Cooperative agricultural
production to exploit individual heterogeneity under a delivery target: The case
of cotton in Uzbekistan, AGRICULTURAL SYSTEMS Том: 141 Стр.: 1-13

58
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 519.886
Пласконь Світлана Андріївна
Тернопільський національний економічний університет
(Тернопіль, Україна)

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ


УКРАЇНИ

Анотація. У статті аналізується ефективність використання


іноземних інвестицій для зростання економіки України. Побудовані
економетричні моделі, що відображають вплив залучення іноземних
інвестицій для зростання валового продукту. Проаналізовано кореляційну
функцію залежності виробленої валової продукції від вкладених іноземних
інвестицій.
Ключові слова: іноземні інвестиції, регіони України, економетрична
модель, функція Кобба-Дугласа, валовий продукт.

Пласконь Светлана Андреевна


Тернопольский национальный экономический университет
(Тернополь, Украина)

АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ ДЛЯ


ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

Аннотация. В статье анализируется эффективность


использования иностранных инвестиций для роста экономики Украины.
Построены эконометрические модели, отражающие влияние привлечения
иностранных инвестиций для роста валового продукта. Проанализирована
корреляционная функция зависимости произведенной валовой продукции от
вложенных иностранных инвестиций.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, регионы Украины,
эконометрическая модель, функция Кобба-Дугласа, валовой продукт.

Plaskon Svitlana A.
Ternopil National Economic University
(Ternopil, Ukraine)

ANALYSIS OF EFFICIENCY FOREIGN INVESTMENT FOR UKRAINE ECONOMY

Abstract. The article analyzes the efficiency of foreign investment for


economic growth in Ukraine. Econometric models, reflecting the impact of foreign
investment to GDP growth, are considered. The correlation function depending of
gross domestic product of embedded foreign investment is analyzed
Keywords: foreign investment, regions of Ukraine, econometric model, the
Cobb-Douglas function, gross domestic product.

У сучасних умовах залучення іноземних інвестицій є необхідним для


насичення грошовими ресурсами пріоритетних напрямів розвитку економіки
59
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
України. Проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності у цілому
і зокрема на регіональному рівні стала однією з ключових у забезпеченні
інноваційного розвитку вітчизняної економіки.
До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82%
загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди,
Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Франція, Швеція та
Швейцарія. Незадовільна диверсифікація джерел залучення прямих іноземних
інвестицій в Україну по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності
економіки України від політики кількох країн – основних інвесторів.
Спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення інвестицій у
регіони України. До восьми регіонів: Дніпропетровської, Донецької, Харківської,
Київської, Львівської, Одеської, Запорізької областей, Автономної Республіки
Крим та до м. Київ надходить найбільше всього інвестицій всіх залучених
прямих іноземних інвестицій. Це саме ті регіони, які на сьогодні вже є
економічно розвинутими та найбільш привабливими для іноземних інвесторів.
Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій в
регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному
розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку.
Значний внесок у розроблення теоретичних і практичних питань
розвитку та регулювання іноземних інвестицій зробили такі відомі зарубіжні
економісти, як Р.Коуз, П.Семюелсон, П.Фішер. Актуальні питання залучення та
впливу прямих іноземних інвестицій на економіку України проаналізовані у
працях Богуславської С.І., Коржа М.А., Плахтія М.О. [1 - 3]. У цих працях
досліджено методи та моделі залучення прямих іноземних інвестицій, зокрема
у регіони України. Проте методи економіко-математичного моделювання
недостатньо використовуються у даних дослідженнях. Необхідно відмітити
доцільне використання економетричного аналізу А.Кокко та О.Кравцовою
впливу закордонних інвестицій на розвиток регіонів України, які досліджують
суттєву різницю між західними і східними регіонами з точки зору їх
ефективності [4].
Так як зарубіжні інвестори зацікавлені в економічному потенціалі
регіонів та насамперед кваліфікованих трудових ресурсах, з метою аналізу
залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні побудовані наступні
економетричні моделі: y  f x1 , x2 , x3  , де у - це вартість виробленого

валового продукту, x 1 - основні засоби виробництва, x 2 - трудовий потенціал,


x 3 - обсяг закордонних інвестицій.
Для розрахунків була використана модифікована функція Кобба-
 
Дугласа: YA 0K LFDI (1)
де Y – це валова продукція; K – вартість використовуваних виробничих
фондів, L – обсяг трудових ресурсів і FDI – значення закордонних інвестицій.
Для одержання більш точних економетричних моделей у подальшому
використовувалися показники валової продукції, капіталу та закордонних
інвестицій, обчислені на одного працівника. У результаті використання
статистичної інформації за 1996- 2010 роки для 26 регіонів України одержано

60
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
статистичну вибірку обсягом 390 спостережень та обчислено економетричні
моделі:



ye0.
1217
0
k.
6913
0
.
0299
L 0
.
3422
fdi (2)
або

Y K FDI
 e 0.
1217
() 0.6913
L0.
0299
( ) 0.3422
(3)
L L L
(Коефіцієнт детермінації R 0.5376
2
; коефіцієнт множинної кореляції
R0.7332
).
Так як емпіричне значення статистики Фішера рівне 149,6087, а її
критеріальне значення становить 2,6 при рівні значимості α=5%, то побудовані
економетричні моделі є статистично значимими та достовірними. У результаті
нульова гіпотеза для коефіцієнта множинної кореляції генеральної сукупності
відкидається. Це означає, що пояснюючі змінні на 53,76% зумовлюють
результативний показник. Значення R=0,7332 свідчить про щільний зв'язок між
аналізованими факторами. При цьому оцінки коефіцієнтів економетричних
моделей є статистично значимими і приймають додатнє значення, що
відображає позитивний ефект основних виробничих засобів, трудових
ресурсів і зовнішніх інвестицій на зростання валового продукту України.
Зауважимо, що в середньому зростання іноземних інвестицій на 1% у
розрахунку на одного працівника визначає зростання валового продукту на
0.3422% (також у розрахунку на одного працюючого). Аналогічно при зростанні
вартості використовуваних засобів виробництва на 1% вартість валового
продукту зростає на 0.6913%, а зростання використовуваних трудових
ресурсів на 1% визначає збільшення валового продукту України на 0.0299%.
Моделі засвідчують про позитивний вплив збільшення обсягів
іноземних інвестицій на обсяги валової продукції.
Дослідимо характер іноземних інвестицій, тобто якими вони є
(короткотерміновими, довготерміновими чи середньотерміновими). Для цього
використаємо потужний апарат перехресних кореляцій між обсягами валової
продукції і обсягам іноземних інвестицій.
Розрахуємо значення кореляційної функції залежності обсягів валової
продукції від обсягів вкладених іноземних інвестицій для   0,6 (Таблиця 1).
Таблиця 1. Кореляційна функція залежності валової продукції України
від іноземних інвестицій
 0 1 2 3 4 5 6

r 0,8771 0,8054 0,7328 0,6125 0,5676 0,5232 0,3930


Аналіз значень коефіцієнтів взаємної кореляційної функції дає


можливість здійснити наступний висновок: обсяг іноземних інвестицій має
значний вплив на обсяги валової продукції в середньому на протязі 3 періодів
часу. При цьому коефіцієнт парної кореляції показників найбільшим є
61
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
для  = 0, що свідчить про короткотерміновість вкладених інвестицій.
Відповідно, характер інвестиційних вкладень накладає свій відбиток на інші
показники.
Таким чином, досліджено позитивний вплив іноземних інвестицій для
зростання економіки України та необхідність більш ефективного їх
використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Богуславська С.І. Аналіз факторів залучення прямих іноземних інвестицій у
регіони України / / Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. -
№ 4. - С. 674-678.
2. Корж М.А. Пряме іноземне інвестування в умовах фінансової глобалізації //
Фінанси України. – 2011. - № 12. – C. 61-76.
3. Плахтій М.О. Вплив інвестиційних процесів на економічний розвиток
регіону // Фінанси України. – 2004. - № 8. – С. 54-61.
4. Kokko A., Kravtsova O. Regional characteristics and effects of inward FDI: the
case of Ukraine // Organizations and markets in emerging economies. – 2012. –
Vol. 3, № 2, P. 91 – 117.
5. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності. – Статистичний бюлетень. – К.:
Держкомстат України. – 2012 р. – 220 с. Режим доступу:
http://www/ukrstat.gov.ua

62
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 347.725.04
Поплавська Валерія Олександрівна, Туболець Ірина Іванівна
Університет митної справи та фінансів
(Дніпро, Україна)

ГРІНМЕЙЛ ЯК ЗАГРОЗА ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КОРПОРАЦІЙ

Анотація. Досліджено суть та методи застосування грінмейлу як


форми корпоративного шантажу. Виділено класичні способи грінмейлу та
зазначено, що державі потрібно приймати корпоративні закони, щоб
зробити грінмейл невигідним і неможливим.
Ключові слова: грінмейл, корпоративний шантаж, недружнє
поглинання, економічна безпека, корпоративний конфлікт.

Поплавская Валерия Александровна, Туболец Ирина Ивановна


Университет таможенного дела и финансов
(Днепр, Украина)

ГРИНМЕЙЛ КАК УГРОЗА ДЛЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ


КОРПОРАЦИЙ

Аннотация. Исследованы суть и методы применения гринмейла как


формы корпоративного шантажа. Выделены классические способы
гринмейла и указано, что государству нужно принимать корпоративные
законы, чтобы сделать гринмейл невыгодным и невозможным.
Ключевые слова: гринмейл, корпоративный шантаж,
недружественное поглощение, экономическая безопасность,
корпоративный конфликт.

Poplavskaja V. O., Tubolec I. I.,


University of Customs and Finance
(Dnipro, Ukraine)

GREENMAIL AS A THREAT TO ECONOMIC SECURITY CORPORATIONS

Abstract. The essence and methods of application greenmail as a form of


corporate blackmail. Highlight classic ways greenmail and stated that the
government should take corporate laws to make greenmail unprofitable and
impossible.
Keywords: greenmail, corporate blackmail, hostile takeover, economic
security, corporate conflict.

Сучасний динамізм розвитку економіки, що супроводжуються


постійними глобалізаційними процесами, зростанням та появою нових методів
конкуренції, ставить нові завдання перед корпораціями щодо підтримання та
збереження економічних позицій на ринку, а також захисту від недобросовісної
політики з боку конкурентів.

63
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Процес становлення українських корпорацій відбувався в період
відсутності правового та законодавчого захисту з боку держави у сфері
безпеки бізнесу, негативних тенденцій в розвитку економіки.
Згідно трактування в «Економічній енциклопедії», економічна безпека –
це незалежність суб'єктів підприємницької діяльності від недобросовісної
конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій
підприємств-постачальників і торговельних організацій, від нераціональної
економічної і правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу
привласнювати більшу частину законних прибутків [1, с. 143].
В свою чергу, зростання ринкової конкуренції, можливість вільної
купівлі-продажу акцій компаній, спричинили загрозу використання
недобросовісних методів конкуренції, у тому числі й недобросовісного
поглинання.
За словником ринкової економіки цей термін – «корпоративний шантаж
шляхом скупки значної кількості акцій будь-якої компанії із пропозицією
продати їх за підвищеними цінами за умови, що інші компанії підписують угоду
про невтручання» [2].
Термін «грінмейл» у класичному розумінні характеризує ситуацію, в якій
певний пакет акцій акціонерного товариства перебуває у володінні
«недружньо» налаштованої по відношенню до цього акціонерного товариства
компанії. Але особливість такої ситуації вимагає від уже зазначеного
товариства викупати акції зі значною премією, щоб запобігти застосуванню до
неї процедури поглинання [3].
Від англійського greenmail - буквально, «зелена пошта» походить від
blackmail («чорна пошта») - кримінально караний шантаж, вимагання. Однак
між «зеленою» та «чорною поштою» існує принципова відмінність: класичний
грінмейл завжди здійснюється в рамках закону.
Практика корпоративного шантажу вперше була застосована в середині
80-х років ХХ ст. в США, коли відомі фінансисти Томас Пікенс (Thomas
Pickens) та Джеймс Голдсміт (James Goldsmith) отримали надприбутки в
операціях з компаніями Goodyear Tire та Occidental Petroleum, використовуючи
елементи грінмейлінгу.
Проте світового розголосу зазначене явище отримало завдяки
американському мільярдеру Кеннету Дарту. На початку 90-х років він викупив
близько 4% зовнішнього боргу Бразилії. Коли в 1994 році ця країна
домовилась зі всіма 750 кредиторами про реструктуризацію свого боргу, лише
Дарт із запропонованим планом не погодився та вимагав для себе особливих
умов. Вести з ним переговори було неможливо, Дарт вимагав за свою згоду
таку астрономічну суму, що уряд Бразилії реструктурував свої борги без участі
Дарта. Той подав до суду та в результаті отримав більше $800 млн. Через рік
він зірвав емісію бразильських облігацій, випустивши на ринок власні папери,
забезпечені належною йому частиною зовнішнього боргу, тим самим
спровокувавши фінансову кризу [4].
Грінмейл може застосовуватися для: примушення компанії викупити
власні акції за вищою ціною (класична модель) або в якості частини юридичної
схеми, що застосовується однією компанією при недружньому поглинанні
іншої.

64
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Дуже часто корпоративний конфлікт не ідентифікується саме у формі
шантажу. Зовні все виглядає як послідовне відстоювання акціонером своїх
законних прав. Грінмейл використовується не тільки для того, щоб змусити
компанію викупити цінні папери, що належать грінмейлеру. Як вже
зазначалося, найчастіше він застосовуються в схемах недружнього
поглинання. Проте в деяких випадках корпоративний шантаж може бути і
способом захисту своїх прав дрібним акціонером.
Даним видом діяльності переважно займаються інвестиційні компанії,
що здійснюють свій бізнес в рамках проектів з недружнього поглинання. В
їхньому штаті – висококваліфіковані юристи, економісти, психологи,
спеціалісти з PR та GR.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день у вітчизняному законодавстві
відсутнє визначення корпоративного шантажу, механізмів його виявлення та
припинення, оцінки збитку для мажоритарних акціонерів, відповідальності
грінмейлерів перед законом і т.п.
Комплекс захисту повинен включати наступні заходи:
 мінімізація числа міноритарних акціонерів;
 приведення внутрішніх корпоративних документів товариства у
відповідність до чинних правових норм;
 максимальне дотримання передбачених законодавством прав
акціонерів;
 контроль над доступом до інсайдерської інформації компанії;
 попередження проявам корпоративної розвідки, стороннього впливу
на керівництво.
У більшості країн грінмейл заборонений законом. Наприклад, у США
доходи від продажу акцій вище ринкової ціни обкладаються податком у 80%,
що робить подібну діяльність невигідною [5, с. 70].
Крім того, існує думка про те, що корпоративний шантаж у певному
сенсі сприяє природному відбору. Наявність грінмейлерів змушує керівництво
компаній більш організовано підходити до роботи, перешкоджати
«розмиванню» активів, неухильно дотримуватися процедурних питань
корпоративного управління.
Таким чином, питання економічної безпеки підприємств потребує
комплексного підходу. І перш за все, повинна бути чітка законодавча
регламентація дій корпорацій, правове регулювання у сфері бізнесу. Проте в
даному випадку не варто покладатися лише на законодавчу сторону. Велику
роль відіграє фінансова, правова та економічна політика самого підприємства.
Адже якщо управління компанією відбувається із помилками, без дотримання
певних законодавчих норм – виникає можливість корпоративного шантажу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний
(відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
2. Українсько-російсько-англійсько-німецький словник термінів ринкової
економіки. – К.: Обереги, 2003. – 621 с.

65
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
3. Филюк В. В. Суперечності інтересів учасників концентрації ринку та
особливості їх прояву в Україні / В. В. Филюк // Вісн. ОНУ імені
І. І. Мечнікова, 2013. – Т. 18, вип. 1. – С. 216–225.
4. Гринмейл, или что такое корпоративный шантаж и как с ним бороться –
Інтернет ресурс. – Режим доступу – http://podrobnosti.ua/215284-grinmejl-ili-
chto-takoe-korporativnyj-shantazh-i-kak-s-nim-borotsja.html
5. Живко З.Б. Грінмейл як форма корпоративного шантажу / З.Б. Живко //
Вісник Хмельницького національного університету, 2014. – Т. 3. – № 3,
С. 69–72.

66
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 336.027
Савченко Максим Миколайович
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
(Київ, Україна)

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

Анотація. У статті досліджено стан банківського сектору України


за підсумками 2015 року. Визначені основні економічні показники діяльності
банківської системи України у 2015 році. У статті проаналізовані основні
статті доходів та витрат банків України. Визначено один із шляхів
збільшення прибутку банків.
Ключові слова: банківська система, прибуток, збиток, доходи,
витрати, Національний банк України, оптимізація.

Савченко Максим Николаевич


Национальный технический университет Украины
"Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского"
(Киев, Украина)

ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРИБЫЛИ КОММЕРЧЕСКИМИ БАНКАМИ

Аннотация. В статье исследовано состояние банковского сектора


Украины по итогам 2015 года. Определены основные экономические
показатели деятельности банковской системы Украины в 2015 году. В
статье проанализированы основные статьи доходов и расходов банков
Украины. Определен один из путей увеличения прибыли банков.
Ключевые слова: банковская система, прибыль, убыток, доходы,
расходы, Национальный банк Украины, оптимизация.

Savchenko M. M.
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
(Kyiv, Ukrainev)

PROBLEMS OF FORMATION PROFITS OF COMMERCIAL BANKS

Abstract. In the article the state of the banking sector of Ukraine in 2015.
The main economic indicators of the banking system of Ukraine in 2015. The article
analyzes the main income and expense banks in Ukraine. Determined one way to
increase profits banks.
Keywords: banking, profit, loss, revenues, expenses, the National Bank of
Ukraine, optimization.

Постановка завдання. На основі статистичних даних та фінансових


звітностей дослідити стан банківського сектору України у 2015 році та
визначити способи збільшення прибутку банків.

67
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прибуток комерційного
банку є складнoю i неoднoзначнoю екoнoмiчнoю категорією. Вивченням данoгo
питання займалися наступнi вiтчизнянi вченi: Заруба О., Кириченко О., Парасій
– Вергуненко І., Череп А. В., Щибиволок З.І., Якимова А. М., Рибалка О. О.,
Рижих М.М.
Вступ. Банківська система є важливою складовою економічної системи
держави. Забезпечення стабільного прозорого функціонування банківських
установ є однією з умов забезпечення конкурентоспроможності української
економіки. У вітчизняній економічній літературі до останнього часу відсутні
комплексні дослідження з питань формування та розподілу прибутку від
діяльності комерційних банків. Відкритим залишається питання щодо
узгодження таких понять як прибутковість та ліквідність банківської установи,
адже ці поняття є тісно корельованими і безпосередньо впливають на
стабільність банківських установ, стабільність економіки та захист інтересів
кредиторів, і насамперед, вкладників банку.
Вимагає наукового обґрунтування створення системи фінансових
методів регулювання прибутковості з позиції забезпечення надійної
платоспроможності та максимізації прибутків комерційних банків, яка б
відповідала трансформаційним процесам в Україні. Відчувається брак
ґрунтовних досліджень взаємодії фінансових інструментів, і насамперед,
фінансових нормативів які визначають прибутковість банківської установи.
Виклад основного матеріалу дослідження. Період 2014 - 2015 років
року без перебільшення був одним з найважчих в історії банківської системи
України. Короткий узагальнювальний показник цього – величезні збитки,
зафіксовані учасниками ринку. У більшості з найбільших банків (які входять в І
групу класифікації НБУ) вони «перевалюють» за 1 млрд грн.
За даними фінзвітностей платоспроможних банків, які підготовлені за
національними стандартами (які, як відомо, лояльніші від міжнародних
стандартів, зокрема, щодо формування резервів), то в 2014 році – 1-му півріччі
2015 року серед ТОП-банків найбільші сукупні збитки зафіксував
Промінвестбанк (-20,27 млрд грн), Укрексімбанк (-14,13 млрд грн), Ощадбанк
(-12,27 млрд грн) та Сбербанк (-6,3 млрд грн) [2].
За даними НБУ в Україні, станом на 1 листопада 2015 року,
зареєстровано 109 банків проти 163 на початок року. В стадії ліквідації
перебуває 4 банки.
Загальні активи банків за 2015 рік скоротилися на 321 млрд. грн. (до 703
916,97 млн грн), зобов’язання – на 284 млрд. грн (до 617 091,29 млн. грн.).
Таке скорочення відбулось переважно за рахунок впливу курсової різниці [4].

68
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
В табл. 1 наведено дані щодо прибутковості деяких українських банків,
останні проранжовані за обсягом отриманого прибутку [3].
Таблиця 1
Фінансовий результат за станом на 01.11.2015 р. (млн. грн.)
№ Прибутков. Прибуткові
Фінансовий
п/ Банк статутного сть
результат
п капіталу(%) активів(%)
1 ІНГ БАНК УКРАЇНА Київ 1 074,053 146,869
2 ПРИВАТБАНК Дніпропетровськ 267,698 1,259
3 КРЕДОБАНК Львів 128,780 5,726
4 ВІЕС БАНК Львів 98,381 23,424
5 ПРОКРЕДИТ БАНК Київ 78,904 18,820
СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ
6 БАНК Київ 67,892 27,157
7 АКЦЕНТ-БАНК // А-БАНК Дніпропетровськ 54,637 43,515
8 БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ Київ 53,149 10,630
9 АРКАДА Київ 51,881 23,535
10 БАНК ВОСТОК Дніпропетровськ 49,608 16,141
11 ПІВДЕННИЙ Одеса 49,253 5,147
12 КРЕДИТВЕСТ БАНК Київ 36,165 35,107
МІЖНАРОДНИЙ
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК //
13 МІБ Київ 26,234 19,247
14 МЕГАБАНК Харків 23,930 3,860
15 ТАСКОМБАНК Київ 15,215 4,940
КІБ / КОМЕРЦІЙНИЙ
16 ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК Київ 13,873 12,341
17 БАНК ПОРТАЛ Київ 12,368 9,894
БАНК ІНВЕСТИЦІЙ,
18 ЗАОЩАДЖЕНЬ // БІЗ-БАНК Київ 11,441 2,288
БАНК ПЕТРОКОМЕРЦ
19 УКРАЇНА Київ 9,677 3,029
20 НОВИЙ Дніпропетровськ 9,081 6,054

Як бачимо за даних, наведених в таблиці, найбільш прибутковим, за


критерієм загального прибутку на сьогодні є «Інг Банк Україна».
Розглянемо які чинники впливали прибутковість вітчизняних банків. Так,
балансовий капітал банківської системи України станом на 01.01.2016 року
зменшився на 30% і становить 86 594,39млн. грн. Слід зазначити, що це
зменшення відбулося в основному за рахунок зменшення кількості діючих
банківських установ та коливань валютного курсу. Збиток по системі банків
станом на 31 грудня 2015 року становив 71,9 млрд. грн. За жовтень 2015 року
загальний обсяг збитку діючих банків становив 3,7 млрд. грн. Проте, за
жовтень у порівнянні з вереснем збиток скоротився на 39% (за вересень 2015
року – «мінус» 6,1 млрд. грн.). На зменшення обсягу збитку головним чином
вплинув прибуток від торговельних операцій, який за жовтень становив
3,2 млрд. грн. (16,5% доходів банків за жовтень). Крім того, в жовтні
платоспроможні банки отримали максимальний за рік чистий комісійний дохід
– 2 млрд. грн. Також дещо збільшився чистий процентний дохід – до 4,4 млрд.
грн..
69
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Головним чинником отримання банками збитків залишаються значні
обсяги відрахувань у резерви – за жовтень минулого року банками було
сформовано резервів на загальну суму 9,8 млрд. грн. (42,8% від витрат за
жовтень). Проте слід зауважити, що темпи нарощення банками резервів
поступово уповільнювались.
У табл. 2 наведено структуру доходів і витрат банківської систему
України.

Таблиця 2
Структура доходів і витрат банків України станом на 31 грудня 2015
року

Показники Сума, млн. грн. %

1 ДОХОДИ 199 193 100


1.1 процентні доходи 135 145 67,8
1.2 комісійні доходи 28 414 14,3
1.3 результат від 21 490 10,8
торговельних операцій
1.4 інші операційні доходи 9 567 4,8
1.5 інші доходи 2 729 1,4
1.6 повернення списаних 1 848 0,9
активів
2 ВИТРАТИ 265 793 100
2.1 процентні витрати 96 079 36,1
2.2 комісійні витрати 5 846 2,2
2.3 інші операційні 12 991 4,9
витрати
2.4 загальні 36 742 13,8
адміністративні
витрати
2.3 відрахування в 114 541 43,1
резерви
2.5 податок на прибуток -406 -0,1
3 ЧИСТИЙ ПРИБУТОК -66 600 х
(ЗБИТОК)

На рис. 1 наведена динаміка доходів банківського сектору України за


2015 рік.
Облікова ставка знизилась з 30% до 22% (з 30.10.2015р).
Для аналізу показників роботи банків за 10 місяців 2015 року Асоціація
українських банків використала баланси 82 банків. За одержаними балансами
виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.11.2015 року, які
представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої
увійшло 60 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування
загальносистемних тенденцій протягом аналізованого періоду.

70
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)

Рис.1 Доходи банків України протягом 10 місяців 2015 року

Загальний обсяг активів банківської системи України в аналізованому


періоді становив 1 245 894 млн. грн. По індикативній групі банків сума активів
становить 899 625,02 млн. грн. (72% від всіх активів), в порівнянні із початком
року вона зменшилась на 90 372,13 млн. грн., або на 10%.
Структура кредитно-інвестиційного портфелю індикативної групи
протягом аналізованого періоду зазнала певних змін: зменшилась питома вага
кредитів суб’єктам господарювання з 62,5% до 59,2%, кредитів фізичним
особам – з 14,9% до 11,1%; зросла вага міжбанківських кредитів з 0,62% до
0,69%, резервів під кредити – з 12,7% до 18,7% та цінних паперів – з 9,1%
до 10%.
Структура зобов’язань протягом аналізованого періоду також змінилася.
При цьому збільшилася питома вага коштів клієнтів на вимогу з 23,2% до
28,7%, загальна сума залучених коштів клієнтів з 61,5% до 63,6%; зменшилася
частка залучених коштів банків з 22,8% до 18% та інших фінансових
зобов’язань з 2,15% до 2,02%.
Обсяг капіталу 123 банків на 01.11.2015 року становив 129 115 млн.
грн.. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 191 882,6 млн. грн.. Обсяг
непокритого збитку становив 123 177,8 млн. грн. По індикативній групі банків
обсяг капіталу за станом на 1.11.2015 року становив 118 488,9 млн. грн.
Зменшення капіталу цих банків з початку року склало 15,67%. Таке зменшення
капіталу відбувається в основному за рахунок негативного фінансового
результату протягом аналізованого періоду.

71
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Фінансовий результат за десять місяців 2015 року банківського сектору
України становив -123 177,7 млн. грн. Середня прибутковість активів, станом
на 01.11.2015 р. склала -5,55%, а прибутковість статутного капіталу – -51,34%.
У індикативній групі банків збиток склав 52 930,4 млн. грн., що на
9 479,8 млн. грн. більше, ніж за 2014 ріку.
За станом на 01.11.2015 структура доходів платоспроможних банків (в
дужках – значення на 01.01.15 року): 72,13% (73,21%) - процентні, 12,44%
(12,37%) - комісійні, 15,44% (14,42%) - інші.
З огляду на те, що в сучасних умовах режиму економії складно суттєво
нарощувати банківські доходи, слід більше уваги приділяти оптимізації витрат.
Останнім часом гостро стоїть потреба в оптимізації управління
адміністративними витратами банку з метою їх економії та підвищення
ефективності здійснюваних операцій [1, с.90]. Для успішної реалізації цих
заходів банкам, передусім, потрібно: провести чітку класифікацію всіх
адміністративних витрат банку, згрупувавши витрати по їх економічному змісту
з розділенням на капітальні і поточні витрати; для кожного класу витрат
розробити і реалізувати спеціальний комплекс заходів, направлених на його
скорочення; забезпечити постійний моніторинг, аналіз, контроль і оптимізацію
адміністративних витрат та заходів з управління ними.
Вважаємо, що основними заходами з оптимізації витрат на персонал
можуть бути наступні:
 оптимізація та автоматизація бізнес-процесів задля реструктуризації
організаційної структури банку з урахуванням пріоритетних цілей і завдань
бізнесу з відповідним скороченням зайвого персоналу;
 перегляд систем оплати праці та бюджету виплат з позиції скорочення
надлишкових та непродуктивних виплат;
 повна відмова від витрат на відрядження та комунікації з сумнівним
економічним ефектом;
 аналіз та скорочення лімітів представницьких витрат;
 застосування сучасних методів роботи з персоналом, зокрема
аутстафінгу та аутсорсингу.
Крім того, задля гармонізації бухгалтерського та податкового обліку в
банках можна запропонувати наступне. Відомо, що податковий облік може
здійснюватись: позасистемно; на рахунках управлінського обліку за 8-им
класом; на балансових рахунках. Можливе ведення податкового обліку на
балансових рахунках, якщо до них відкрити відповідні аналітичні рахунки
доходів та витрат у розрізі оподатковуваних та неоподатковуваних сум. Або ж
для зменшення навантаження на балансові рахунки вести податковий облік на
рахунках 8 класу у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї [8].
У цілому, заходи з оптимізації доходів і витрат банку сприятимуть
підвищенню ефективності управління ними та зростанням обсягу чистого
прибутку банку. Що в свою чергу позитивно вплине на оздоровлення
фінансового ринку та економіки загалом.
Висновки. Аналізуючи стан банківського сектору України, можна
побачити, що криза, яка розпочалася в 2014 році, продовжує розвиватися і у
2015 році. Збитки банківського сектору збільшуються, незважаючи на
ліквідацію неконкурентоспроможних банківських установ, що сприяє зниженню
довіри населення до банківської системи.
72
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Також можна помітити, що дії керівництва НБУ мали реактивний
характер, в той час як ситуація вимагала проактивних дій. Саме нерішуча
політика керівництва НБУ стала каталізаторами негативних тенденцій у
банківському секторі та дестабілізації курсу національної валюти.
Одним із шляхів збільшення прибутку банків, який не вимагає
нормативно-правових актів НБУ, є оптимізація адміністративних витрат банків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Криклій О. А. Управління прибутком банку [Текст]: монографія /
О.А. Криклій, Н. Г. Маслак. – Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. – 136 с.
2. Fin Balans [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://finbalance.com.ua/
3. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index
4. Офіційний сайт Асоціації українських банків [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://aub.org.ua/
5. Закон України «Про банки і банківську діяльність» / Верховна Рада України.
– Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2015.
6. Український банківський портал [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://banker.ua/
7. Лютий І.О. Банківський маркетинг: [підручник]/ І.О. Лютий, О.О. Солодка —
К.: Центр учбової літератури, 2009. — С. 93-95.
8. Прохар Н.В. Облік доходів, витрат і фінансових результатів: проблеми
теорії та практики: [монографія] / Н.В. Прохар, Ю.О. Ночовна. – Полтава:
РВВ ПУЕТ, 2011. – 257 с.

73
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 379.851
Кожабеков Совет Сейтханович, Сулеева Салима Ержигитбаевна,
Карымсаков Акимжан Карымсакович
Таразский государственный университет им. М.Х. Дулати
(Тараз, Республика Казахстан)

РАЗВИТИЕ КАЗАХСТАНСКОГО РЫНКА ДЕЛОВОГО ТУРИЗМА

Аннотация: В статье раскрывается сущность и значение делового


туризма, приведены классификация делового туризма и его основные
центры, представлен анализ проблем и пути совершенствования делового
туризма в Республике Казахстан.
Ключевые слова: деловой туризм, бизнес-туризм, бизнес-турист,
конференция, ярмарка, форум.

Kozhabekov Board Seilhanovich, Suleeva Salim Eligibile,


Karymsakov Hakimian Karymsakova
Taraz state University named after M. H. Dulati
(Taraz, Republic of Kazakhstan)

THE DEVELOPMENT OF THE KAZAKHSTAN BUSINESS TOURISM MARKET

Abstract. Essence opens In article and importance of the business tourism,


is brought categorization of the business tourism and his main centres, is presented
analysis of the problems and way of the improvement of the business tourism in
Republic Kazakhstan.
Keywords: business tourism, business-tourist, conference, fair, forum.

Деловой туризм - довольно широкое понятие. Это деловая


коммуникация, обмен информацией и технологией, поиск новых партнеров,
рынков, PR-акции, обучение персонала, а также развитие корпоративной
культуры.
Современное развитие общества и экономики любого государства
сопровождается активным подъемом в сфере делового туризма, поскольку
деловой туризм считается наиболее развивающейся отраслью мирового
хозяйства. Интенсификация деловых, культурных и научных связей сделала
деловой туризм ведущим в мире.
Определенные перспективы в этом сегменте бизнес-туризма имеет и
Казахстан. Геополитическое положение и природно-сырьевые ресурсы
позволяют рассчитывать на увеличение количества бизнес-туристов,
приезжающих в Казахстан по вопросам бизнеса и участия в международных
конференциях, форумах. В законе о туристской деятельности в Республике
Казахстан дается определение туризма в целом, а деловой туризм как
отдельный сегмент этой отрасли остался без определения.
Деловой туризм или M.I.C.E.- туризм - это туризм, целью которого
является реализация профессионального или коммерческого интереса
(посещение бирж, выставок, ярмарок, конференций, съездов и т.п.) и
выполнение профессиональных или служебных заданий. Бизнес-поездки
74
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
можно рассматривать как одну из важных частей туристского обмена; они
очень важны с точки зрения экономики, потому что их частота независима от
сезонности.
Эта отрасль интенсивно развивается в мировом туристском
пространстве в последние три десятилетия, причем доходы от нее имеют
высокий удельный вес в структуре доходов от международного туризма; в
целом ряде стран они играют заметную или даже в отдельных случаях
ведущую роль в государственном бюджете. По доходности деловой туризм
сопоставим с нефтяным бизнесом, несмотря на то, что деловые туристы в
общем турпотоке составляют всего 20-25%, на них приходится до 60% общего
оборота туриндустрии. Соответственно в зарубежной экономико-
географической науке в последние десятилетия проводятся исследования,
посвященные зарождению и развитию делового туризма; появилась
статистика Всемирной туристической организации по основным его
показателям - прибытиям, доходности и др. Учитывая рентабельность
делового туризма и туризма в целом, политика Казахстана должна
предусмотреть его развитие, как весьма перспективного направления
альтернативного туризма. В рамках государственной программы по развитию
туризма в Республике Казахстан, туризму будет оказано большое содействие
в развитии, в том числе и деловому туризму.
Опыт проведения крупных мероприятий, например, организация
саммита ОБСЕ в 2010 году, членство во многих международных организациях
делают нашу страну узнаваемой. Грядущая выставка ЭКСПО в 2017 года,
строительство части трассы Западная Европа-Западный Китай на нашей
территории - это все послужит для продвижения казахстанского бренда на
мировой рынок, поэтому мы обязаны проявить себя с лучшей стороны,
закрепив за собой положительный имидж, которые послужит дополнительной
подоплекой для дальнейшего развития экономики страны за счет делового
туризма, да и туризма в целом.
Есть ряд особенностей, благодаря которым деловой туризм оказывает
соответствующее влияние на политику развития тех государств, где его
подъем является приоритетным:
1. Внесезонность (мероприятия с участием бизнес-путешественников
организуются в течение всего календарного года);
2. Прогнозируемость (есть возможность заранее спланировать
проведение делового мероприятия);
3. Массовость;
4. Ориентация делового туризма на потребление услуг medium и high
качества.
Государственные программы по развитию своих экономик США,
Швейцария, Финляндия бизнес-туризм ставят на ведущих позициях. Мировые
эксперты, судя по своим прогнозам, утверждают, что к 2020 году деловые
поездки увеличатся с 564 миллионов до 1,6 миллиардов в год.
Бизнес-туризм становится весьма значимой частью туризма и
индустрии размещения. Заинтересованность гостиничных предприятий в этом
виде туризма обоснована тем, что деловой туризм менее изменчив, чем,
допустим, рекреационный туризм. Выбор места деловой встречи за большим
исключением является выбором по предпочтению делового туриста. Деловой
75
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
туризм менее подвержен экономическим колебаниям, чем развлекательные
поездки, так как эластичность последнего очевидна в связи с экономическими
колебаниями. Деловые поездки совершаются независимо от экономического
состояния: менее подвержены сезонности, чем развлекательные. Бизнес-
туризм активен в течение всего года. На сегодняшний день единого ответа на
вопрос "что такое деловой туризм?" нет. Большинство склонно считать, что
деловой туризм вообще не туризм. До начала 90-х гг. категорию лиц,
путешествующих с деловыми целями, останавливавшихся в гостинцах
называли "командировочные". В английском языке слово "tourism" не
используется в сфере делового туризма, так как для этого случая есть
спецтермин "business travel".
Зачастую вместо термина "бизнес-туризм" широко применяют
английский термин-аббревиатуру - MICE, который всесторонне наполнен
смыслом, раскрывающим суть этого термина: M - meetings- деловые встречи; I
- incentives- инсентив-туризм; C - conferences - конференции; E - exibitions -
выставки.
Подводя итог вышесказанному, деловой туризм имеет несколько
классификаций - первая, более обширная, делит деловой туризм на
индивидуальные деловые поездки, участие в конференциях и семинарах,
посещение выставок, конгрессные туры, интенсив туризм; вторая
классификация выделяет в структуре делового туризма 2 сегмента - это
классические поездки с деловыми целями и уже выше рассмотренная
аббревиатура MICE. Само понятие делового туризма настолько объемное, что
специалисты затрудняются при классификации его видов. Однако,
определенные виды выделить можно. Естественно, деловой туризм развит во
всех странах неодинаково, отсюда существует география делового туризма.
Большая часть туристов со служебными целями отправляются в Европу.
Странами -- лидерами делового туризма считаются США, Франция, Германия,
Великобритания, Италия, Испания, Япония, Южная Корея, Сингапур и
Малайзия. Быстрыми темпами развивается деловой туризм и в Южной
Америке, что обусловлено быстрым ростом экономики данного региона.
Широко известны выставки в Китае и Тайване, семинары в Сингапуре. По
прогнозам экспертов, в десятку сильнейших стран мира в сфере делового
туризма уже вошел Китай. В свете последних событий на мировой арене как
политики, так и экономики, география бизнес-поездок изменится в сторону
азиатского региона.
Рынок делового туризма в Казахстане в качестве бизнеса существует
недавно - речь идет только о последнем десятилетии, и сейчас находится в
стадии становления. Емкость казахстанского рынка деловых поездок в 2015 г.
оценивалась в 560 млн. долларов США: 80% из них пока приходится на
бронирование авиабилетов и гостиничных мест и лишь 20% - на
дополнительные услуги. 75-80% рынка делового туризма приходится на
Астану и Алматы. Соответственно, участники данного сегмента рынка - и
турфирмы, и их клиенты, сосредоточены в основном в Астане и Алматы. Из
общего числа посетителей Астаны из дальнего зарубежья более половины
(51%) всех иностранных гостей указывает деловую цель в качестве основной
причины поездки.
Шестьдесят процентов мирового туризма приходится на индустрию
76
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
встреч. От 55% до 60% мест в отелях по всему миру заполняется за счет
деловых поездок.
По экспертным оценкам, ежегодный объем рынка "делового туризма" в
Казахстане составляет $1.5 млрд. Однако данная цифра достаточно
приблизительна в силу отсутствия данных по конкретным составляющим
индустрии встреч в Казахстане.
Деловой турист - это отправляющийся по делам бизнесмен или
руководитель высшего или среднего звена. Всемирная туристская организация
давно уже подсчитала: такие люди тратят в поездках в три-четыре раза
больше, чем обычные граждане на отдыхе ($1200 вместо $300). Понятно, что
во всем мире на них идет настоящая охота. Сегмент рынка делового туризма
имеет очень весомое значение. Поэтому очень важным является развитие
делового туризма в Республике Казахстан. Такие исторические моменты, как
проведение саммита в Астане, прошедшего 1-2 декабря в 2010 году,
предстоящая выставка EXPO в 2017 году, многочисленные конференции,
конгрессы, которые проводятся в течение года, говорят о том, что у нас есть
все предпосылки и обоснования для успешного развития делового туризма. На
протяжении всей своей независимости, Казахстан сохраняет политическую и
экономическую стабильность, развивается, растет, не стоит на месте, активен
практически во всех сферах производства. Занимая выгодное геополитическое
положение, соседствуя с такими мировыми гигантами, как Россия и Китай,
Казахстан обязан быть высокоразвитой страной и активным участником
мирового рынка. В Казахстане создаются условия для развития бизнеса, мы
открыты к сотрудничеству и обмену опытом с другими странами по различным
деловым вопросам. Потенциал для развития делового туризма в Казахстане
огромен.
Узнаваемость Казахстана на рынке Азии составляет 80%, а на рынке
Европы - 45%. Среднее количество дней пребывания туристов в республике
составляет 1-3 дня. Наибольший удельный вес по обслуженным
международным посетителям- нерезидентам занимают поездки с деловыми и
профессиональными целями (61%) и досуг, рекреация, отдых - 17%. Согласно
статистическим данным, поток казахстанских туристов в страны СНГ составил
6,3%, в страны вне СНГ- 93,6%. Основная масса туристов-резидентов
выезжала в страны СНГ - Кыргызстан и Россию. Среди стран вне СНГ
наибольшей популярностью пользуются Китай, Турция, Объединенные
Арабские Эмираты, Германия, Нидерланды, Таиланд. В 2015 г. туристы из
Казахстана посетили около 86 стран мира. Среднее количество дней
пребывания казахстанских туристов в странах СНГ составляет 6 дней, в
странах вне СНГ - 7. При этом основными целями выезда являлись досуг и
отдых 74%, а деловые и профессиональные цели составили лишь 7%.
Как отмечают специалисты, невысокий уровень гостиничной
инфраструктуры влияет на развитие корпоративного туризма в Казахстане. В
региональном разрезе основная часть объектов размещения расположена в
городах Алматы и Астана, а также в Восточно-Казахстанской, Алматинской и
Карагандинской областях. Это благодаря тому, что Алматы и Астана являются
центрами проведения крупных мероприятий как республиканского, так и
международного значения. Наименьшее число туристов было обслужено в
Южно-Казахстанской и Кызылординской областях - по причине отсутствия
77
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
налаженного сервиса, а также нехватки гостиничных мест. На сегодняшний
день в Казахстане существует также проблема установки высоких цен на
гостиничные услуги, однако их уровень не отвечает международным
стандартам.
Таким образом, развитие международного туризма в Казахстане
определяется деловой активностью. Количество туристов, совершающих
непродолжительные, но достаточно частые поездки в Казахстан,
увеличивается.
Стремительное развитие национальной экономики, ее интеграция в
мировой рынок просто немыслимы без делового туризма. Притом нужно,
чтобы он также развивался во всех направлениях. Это несет ряд позитивов,
при этом деловые, культурные, научные связи становятся особенно тесными,
и интенсивность их возрастает. Это имеет большое значение как в
региональном, так и мировом масштабе.
В результате анализа состояния делового туризма в Республике
Казахстан, можно сказать, что наша страна имеет определенные перспективы
в сегменте делового туризма - здесь, на авансцену выходят такие города, как
Астана - столица республики, априори, будет являть собой деловой центр
страны; Алматы, город-миллионник, является культурным и финансово-
экономическим центром республики, Атырау - нефтяная столица Казахстана.
Республика Казахстан, занимая выгодное геополитическое положение между
Китаем и Россией, обладая огромным минерально-сырьевым потенциалом
имеет все предпосылки для развития туризма в целом, и делового туризма в
частности. Растет узнаваемость Республики Казахстан в мире за счет
членства в международных организациях - ООН, ОБСЕ, ШОС, ОИК, ОДКБ,
ЕЭП. Политическая стабильность, положительная экономическая динамика,
открытость и стремление к глобализации - это те факторы, которые
гарантируют взаимовыгодные и безопасные деловые отношения.
Проблемы развития делового туризма в Республике Казахстан
1. Дисбаланс туризма. Характерной чертой казахстанского туризма
является большой дисбаланс выездного туризма и въездного, при этом в
абсолютном большинстве во въездном туризме преобладают деловые поездки
иностранных граждан в республику, чем отдыхающие туристы. Точной
статистики по данному вопросу нет, но по предварительным оценкам эта
цифра составляет 9:1. Чем же обусловлен относительно низкий объем
делового туризма в Казахстане и в то же время такая большая разница между
долей бизнес визитеров в страну и туристами, направляющимися в Казахстан
с целью отдыха и приключений? Каковы перспективы развития делового
туризма в Казахстане и в странах Центральной Азии?
2. Отсутствие понятия делового туризма. Одной из проблем слабого
развития делового туризма в Казахстане и вообще в Центральной Азии
является отсутствие общепризнанного понятия делового туризма, политики
компаний по этому направлению и кадров, ответственных за деловой туризм.
Многие компании все еще не понимают значимость планирования и
оптимизации расходов на деловой туризм.
3. Отсутствие тесного сотрудничества на различных уровнях между
органами власти и профессионалами отрасли. Чтобы сделать индустрию MICE
и в целом отечественный деловой туризм конкурентоспособным на мировом
78
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
уровне, подобное взаимодействие крайне необходимо.
4. Создание качественного продукта. Следующий момент состоит в
том, что в большинстве своем местные турагентства, отели и другие
поставщики не могут создать и предложить качественный продукт местным и
иностранным бизнесменам.
5. Вопросы интеграции с Европой и Америкой. Причина слабого
развития делового туризма исходит из того, что казахстанские компании не так
сильно интегрированы в торгово-экономические связи с европейскими или
американскими компаниями. Казахстанские компании в основном
сотрудничают с российскими и китайскими компаниями и процент иностранных
бизнесменов, путешествующих в наш регион остается низким.
Однако кроме выделенных проблем, существуют еще, которые в той
или иной мере мешают общему качественному развитию туризма в
Казахстане:
1. Состояние дорожной инфраструктуры. Пожалуй, начав спрашивать у
любых специалистов в области туристской деятельности, что мешает
развитию туризма у нас в стране, они ответят: "Плохие дороги". Да, именно
дороги препятствуют развитию внутреннего туризма, ведь деловой туризм -
это не только приезжающие из-за границ бизнесмены, но и наши
отечественные бизнес-туристы, отправляющиеся в поездки с деловыми
целями в другие города нашего государства.
2. Завышенные цены на все виды транспортных, гостиничных и
ресторанных услуг. К тому же, высокая стоимость транспортных услуг, в
первую очередь авиабилетов, увеличивает стоимость туристического продукта
Казахстана и, соответственно, снижает его конкурентоспособность на
международном рынке. Зачастую высокая цена не соответствует качеству
предлагаемой услуги.
3. Слабая научно-исследовательская база для изучения туризма. Как
говорилось выше - это отсутствие статистики в области туризма, вернее она
есть, но несколько абстрагирована и в ней учтены только главные секторы
туризма и экономики.
4. Недостаточное продвижение и PR по формированию
положительного образа Казахстана для развития въездного туризма. Страна,
имеющая высокий имидж на мировом рынке будет только улучшать свои
экономические позиции, за счет повышения интереса к своей стране. Хорошая
репутация нужна не только в политическом мире. Думаю, в политике, наше
государство имеет репутацию мирного, добрососедского товарища. Но этого
мало. Многим людям, особенно молодежи не интересна политика, даже если
интересна, они не любят об этом разговаривать.
Подводя итог вышесказанному, развитию делового туризма мешает ряд
проблем, решение которых не должно откладываться в долгий ящик, так как
эти проблемы являются тормозами всей отрасли туризма у нас в стране.
Однако перспективы развития рынка делового туризма в Казахстане очень
большие. Есть несколько факторов, основываясь на которые можно смело
предсказывать рост делового туризма.
Во-первых, Казахстан находится в центре наиболее растущего рынка
въездного туризма в мире. К 2020 году прогнозируется, что Китай и Россия, а
также Индия и Ближний Восток дадут прирост в 220 миллионов выездных
79
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
туристов ежегодно.
Во-вторых, интеграция в центрально-азиатском регионе в социально-
экономическом плане вырастет в несколько раз, что также повлияет на
частоту бизнес поездок предпринимателей и расширению рынка делового
туризма.
В-третьих, усиление конкуренции в Центральной Азии между Россией и
Китаем в экономическом плане обещает большие перспективы развитию
бизнеса и делового туризма. Однако давать прогнозы по темпам роста
делового туризма в цифрах пока, что очень рано.
Рынок делового туризма Казахстана характеризуется активным, но
вместе с тем стихийным развитием. Отсутствие достоверной статистической
информации делает невозможным качественный анализ ведущих рынков
делового туризма Казахстана. Однако даже имеющаяся информация, которая
доступна на сегодняшний день, позволяет сделать вывод о существенном
потенциале рынка делового туризма в нашей стране. Наибольшего развития
данная отрасль достигла в Астане и Алматы, что объясняется, во-первых,
наличием необходимой для проведения мероприятий по деловому туризму
инфраструктуры, во-вторых - транспортной доступностью. Немаловажным
является и то, что данные регионы имеют большие финансовые возможности
для поддержания и развития данного вида туризма.
Для использования потенциала делового туризма Казахстана
необходимо создание соответствующей инфраструктуры, действенная
государственная поддержка, достоверная статистическая информация,
подготовка профессиональных кадров, а также формирование благоприятного
имиджа страны.
Решение проблем развития делового туризма в Казахстане должно
осуществляться на основе поддержки со стороны государства и инициативы
субъектов рынка делового туризма. Значение и перспективность развития
делового туризма в экономике обусловливает необходимость государственной
поддержки, в том числе:
 законодательной;
 организационной (создание государственной программы
поэтапного развития и стимулирования делового туризма);
 финансовой (долевое финансирование материально-технической
базы делового туризма, поддержка инвесторов, вкладывающих
средства в развитие делового туризма);
 информационной (создание автоматизированной информационной
системы данных о рынке делового туризма).
Особенно важна поддержка государства в создании привлекательного
имиджа Казахстана и подготовке квалифицированных кадров.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Закон Республики Казахстан "О туристской деятельности в Республике
Казахстан" от 13 июня 2001 года №211-II (с изменениями и дополнениями
по состоянию на 11.04.2014 г.)
2. Государственная программа по форсированному индустриально-
инновационному развитию Республики Казахстан на 2010-2014 годы

80
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
3. Кусков А.С., Джаладян Ю.А. Основы туризма: учебник / 2-е изд., перераб. и
доп. - М: КНОРУС, 2010 - 400 с.
4. Квартальнов В.А. Туризм: история и современность:- М.: Финансы и
статистика, 2010

81
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК: 338.12
Богдан О.Д.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(Київ, Україна)

ПЛАНУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВИДАТКІВ В АГРОПРОМИСЛОВИЙ СЕКТОР


ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ЕТАПІ ПЕРЕХОДУ ДО ФІНАНСОВОЇ
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація. У статті розкрито структуру капітальних видатків у


агропромисловий сектор економіки України та зазначено регіональні
особливості показників прогнозних та фактичних державних видатків
фінансування в умовах децентралізації. Автором надано рекомендації щодо
збалансування статей капітальних видатків для досягнення сталого
розвитку сектору.
Ключові слова: державні видатки, агропромисловий сектор
економіки, децентралізація.

Богдан Е.Д.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
(Киев, Украина)

ПЛАНИРОВАНИЕ КАПИТАЛЬНЫХ РАСХОДОВ В АГРОПРОМЫШЛЕННЫЙ


СЕКТОР ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ НА ЭТАПЕ ПЕРЕХОДА К ФИНАНСОВОЙ
ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ

Аннотация. В статье раскрыта структура капитальных расходов в


агропромышленный сектор экономики Украины и указано региональные
особенности показателей прогнозных и фактических государственных
расходов финансирования в условиях децентрализации. Автором даны
рекомендации по сбалансированию статей капитальных расходов для
достижения устойчивого развития сектора.
Ключевые слова: государственные расходы, агропромышленный
сектор экономики, децентрализация.

Bogdan O.D.
Taras Shevchenko National University of Kyiv
(Kyiv, Ukraine)

CAPITAL EXPENDITURE PLANNING IN AGRICULTURE ECONOMY OF


UKRAINE UNDER FISCAL DECENTRALIZATION

Abstract. The article describes the structure of capital expenditures of


agricultural sector of Ukraine and regional features defined indicators forecasted
and actual government spending under the decentralization. The author
recommendations on articles balancing capital expenditures to achieve sustainable
development of the sector.
Keywords: government spending, agricultural sector, decentralization
82
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Децентралізація державного сектора викликають все ширший інтерес у
світі. З кінця 1980 років багато країн стали на шлях децентралізації ряду
державних функцій. Стандартної моделі децентралізації не існує, процеси і
процедури відрізняються один від одного і залежать від основних цілей і
завдань і також від організаційної структури та механізмів реалізації.
Основними цілями децентралізації полягають у підвищенні ефективності
державного сектора і якості життя населення, а фінансування і формування
бюджету місцевої влади є однією з найважливіших сфер державних фінансів, і
тому потребує свого подальшого дослідження та пошуку нових підходів до
реформування [1].
Мета роботи полягає у розкриті особливостей планування капітальних
видатків, огляді вітчизняної системи планування видаткової частини бюджету
на АПК на етапі переходу до фінансової децентралізації та виявлені
можливостей поглибленого використання програмно-цільового методу
планування як інструменту підвищення ефективності використання
бюджетних коштів. Розгляд досвіду планування місцевих капітальних видатків
інших країн світу.
Аналіз наукових досліджень. Теоретико-методологічними
проблемами у сфері державних видатків, регулювання бюджетної системи у
зарубіжній економіці відображено у працях О. Богачової, Дж.Б’юкенена,
А. Вагнера, Дж.М.Кейнса, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, Р. Масгрейва, А. Пігу,
С. Фішера, М. Фрідмена, Дж.Хікса. Питання видатків бюджету та його впливу
на соціально-економічний розвиток країни присвячені праці вітчизняних
вчених: С. Буковинського, О. Василика, В. Глущенка, І. Запатріної, Л. Лисяк,
І. Луніної, В. Опаріна, В Федосова, І. Чугунова, С. Юрія та інших.
Виклад основного матеріалу. У науковій літературі не існує єдиного
індексу [2], що дозволяє адекватно виміряти ступінь децентралізації
повноважень і ступінь самостійності місцевих органів влади. Розглянемо
структуру капітальних видатків у агропромисловий сектор економіки України
та спробуємо оцінити різні аспекти децентралізації на основі аналізу
бюджетних видатків.
Одним з показників, за якими можна судити про ступінь децентралізації
державних функцій, є статистичні показники частки кінцевих витрат (наявних
ресурсів після передачі трансфертів) центрального, і місцевих бюджетів у
витратних статтях бюджету країни. Так, у 2014 р за рахунок плати споживачів
в Польщі та Угорщині було профінансовано понад 9% витрат місцевих
бюджетів, у Словаччині та Словенії - близько 14, в Фінляндії - 21, в Греції -
30%. На Рис. 1 бачимо яскраві прояви децентралізації у Польщі, Латвії,
Угорщині, Естонії та Чехії.

83
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)

Рис. 1 Частка витрат і доходів місцевих бюджетів у ВВП у 2014 році


Джерело: складено за даними [12]

У Білорусі, Місцеві Ради встановлюють порядок формування і


затвердження переліку підприємств, організацій і установ, які можуть
перебувати лише у комунальній власності. Комунальна власність
розглядається перш за все як джерело доходу, а вже потім як засіб
задоволення соціально-економічних потреб населення. Закон не встановлює
для комунальної власності її головну соціальну задачу - надання громадських
послуг на некомерційній, неприбутковій основі. Дане протиріччя носить
системний характер. Для оцінки реальної картини того, чи стали б такі заходи
кроками в напрямку підвищення ролі в бюджетній сфері в Україні, розглянемо,
як змінилися показники бюджетної децентралізації в Україні, окреслимо
коефіцієнти децентралізації, зокрема, податкових надходжень на Рис. 2.

Рис. 2 Бюджетна децентралізація в Україні 2006-2015 рр.


Джерело: складено за даними [6-12]

Запровадження політики децентралізації бюджетних коштів провокує


нерівномірний обсяг розподілу видатків АПК на загальнодержавному рівні і
зумовлює об’єктивну необхідність вдосконалення методики визначення
державного обсягу видатків, уважного перегляду потреб структурних одиниць,
що формують пропозиції до бюджету на наступний рік.
Зміна умов господарювання змінила фінансові відносини в АПК.
Децентралізація відносин в аграрному виробництві позбавила підприємства
джерел фінансових ресурсів, зокрема, інвестиційних. На зміну державному
фінансуванню прийшло банківське кредитування, державні податкові пільги,
державні дотації та відшкодування відсотків по кредитах. Якщо взяти до уваги
те, що більшість підприємств АПК мають нестачу обігових коштів, а деякі з них
є збитковими, то в сучасних умовах аграрне виробництво майже позбавлене
джерел формування довгострокових інвестиційних ресурсів на розвиток АПК.
84
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
При цьому децентралізація управління супроводжується низкою
негативних наслідків, які необхідно враховувати в практичній діяльності. Перш
за все, внаслідок відособленості процесу прийняття рішень і концентрації його
на нижніх рівнях управлінської структури найчастіше слабко враховуються або
зовсім ігноруються інтереси підприємств в цілому, в результаті чого рішення
часто носять тактичний характер, виявляються малоефективними. Через
відсутність загальних правил і процедур вироблення і прийняття рішень
узгодження займає багато часу і далеко не завжди є успішним.
Таблиця 1.
Дослідження показників прогнозних та фактичних державних видатків України
в АПК України у 2011-2013 рр., (тис. грн.)
Роки виконання
Стаття видатків 2011 2012 2013
Прогноз Факт Прогноз Факт Прогноз Факт
Підготовка кадрів для
1 226 1 161 1 807 1 725 1 222 1 142
агропромислового комплексу ВНЗ ІІІ і
345 456 820 377 584 433
ІV рівнів акредитації
Організація і регулювання діяльності 12 12 24 23 24 23
установ в системі АПК 965 368 562 990 562 990
Збільшення статутного фонду НАК
«Украгролізинг» для закупівлі
технічних засобів для 261 79 76
369 300 80 000 158 000
агропромислового комплексу з 592 989 178
подальшою передачею їх на умовах
фінансового лізингу
Прикладні наукові та науково-технічні
розробки, виконання робіт за
державними цільовими програмами і
177 128
державним замовленням у сфері 13 011 12 912 186 254 140 949
089 527
розвитку агропромислового комплексу,
фінансова підтримка підготовки
наукових кадрів
Підготовка, перепідготовка та
10 9 38 35 26 23
підвищення кваліфікації робітничих
872 934 476 515 952 731
кадрів агропромислового комплексу
Фундаментальні дослідження, НДДКР,
виконання робіт за державними
цільовими програмами і державним
замовленням у сфері АПК, підготовка
687 657
наукових кадрів, фінансова підтримка - - 725 607 690 547
174 812
технічного забезпечення наукових
установ, розвитку наукової
інфраструктури та об'єктів, що
становлять національне надбання
Джерело: складено за даними [3-12]

Виходячи із даних таблиці 1, слід зазначити, що спостерігається


тенденція недофінансування та скорочення державних видатків. Основний
акцент при формуванні інноваційної політики приділяється регіональним
інвестиційним програмам і проектам, що здійснюються за рахунок коштів, не із
бюджету України і проектам зі спільним або змішаним інвестуванням.
85
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Зважаючи на проведене дослідження, слід зазначити, що прогнозне
бюджетування аграрного виробництва не співпадає з реальними показниками
видатків, що говорить про недосконалість механізму фінансування. Зазначимо,
що більшість державних видатків спрямовуються на підготовку кадрів для
агропромислового комплексу та збільшення статутного фонду НАК
«Украгролізинг». Державні видатки мають значне недофінансування по всім
статтям державного бюджету, що дозволяє розпорошувати кошти та
підтримувати корупційні схеми
В такій ситуації автор вважає доцільним залучення фахівців на умовах
аутсорсингу для надання консалтингової підтримки з формування програм
державних видатків. Перш за все, слід наголосити на необхідності: належної
оцінки та відбору до впровадження усіх проектів, що фінансуються з бюджету,
а також через державно-приватні партнерства; узгодження державних
інвестиційних програм із стратегіями розвитку на загальнодержавному і
галузевому рівнях шляхом розроблення інструменту середньострокового
планування інвестицій; реформування інституційного потенціалу і
кваліфіковані кадри на керівних посадах для перезапуску система управління
державними інвестиціями.
В сучасних умовах держава повинна інвестувати наукоємкі та
технологічно складні виробництва, виробництво комплектуючих частин
(агрегатів, вузлів, запасних частин), які споживаються вітчизняними
підприємствами, де прослідковується спад виробництва з причини недостачі
цієї продукції, а також виробництво, продукція якого не користується попитом
із-за низької купівельної спроможності підприємств і населення. Бюджетні
асигнування повинні направлятись на заходи з поліпшення родючості та
рекультивації земель, розвитку племінної справи, ведення лісового
господарства, відтворення рибних запасів, формування фонду підтримки
фермерських господарств, проведення земельної реформи тощо.
Ефективним інструментом для здійснення реформ є індикативне
планування обсягів капітальних вкладень, де тісно пов’язані основні показники
розвитку економіки з проблемами суспільства і встановленими пріоритетами.
Державні інвестиційні програми обґрунтовуються в схемах розвитку і
розміщення галузей народного господарства і регіонів. Комплексне та стале
використання природних ресурсів і найбільш раціональне поєднання
галузевого і територіального розвитку в індикативному плануванні
розробляється на пять років для тактичних техніко-економічних обґрунтувань,
доцільності проектування нового будівництва, розширення або реконструкції
виробництва, підприємств і їх комплексів, розраховувались терміни і орієнтовні
розміри капітальних вкладень на дані цілі. За цими даними формуються
конкретні інвестиційні програми, визначається коло інвесторів.
Висновки. Відхід від централізованої системи управління зумовлює
потребу удосконалення стану нормативної бази бюджетного планування,
створення нової методології та методики для формування показників бюджету.
Передусім необхідно розробити єдині методичні вказівки стосовно визначення
обсягів надходжень і видатків окремо для кожного регіону прозорість для всіх
членів суспільства. Державний бюджет має стати засобом стабілізації
державних місцевих фінансів. Як надійна опора і гарант всіх визначених
законом одержувачів коштів. В даній ситуації необхідно не вирівнювання рівня
86
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
економічного розвитку регіонів, а пошук балансу, заснованого на їх об'єктивних
конкурентних перевагах. Вирішення проблем формування і використання
місцевих бюджетів в значній мірі визначило б розширення економічної
самостійності регіонів країни. Адже те, наскільки вони політично незалежні і
фінансово забезпечені, справляє істотний вплив на формування
демократичних, ринково орієнтованих систем і підвищує шанси на успіх
реформ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Аналіз фінансових наслідків адміністративно-територіальної реформи
[Електронний ресурс] / Проект SuFTAR Системне управління
фінансуванням адміністративно-територіальної реформи. – Портал FISCO-
ID. – Режим доступу: http://fisco-id.com/?module=an&action=preview&id=70.
2. Децентрализация и налогообложение сельскохозяйственной
недвижимости [Електронний ресурс] / Продовольственная и
сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. – Рим, 2005. –
Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/007/ y5444r/y5444r00.htm.
3. Sytnik V.P. (2002) ―Agroindustrial sector transformations of Ukraine in market
conditions,‖ IАЕ, 12.
4. Law of Ukraine (1991), ―On Scientific and Technical Activities‖, from 13 of
December 1991 № 1977-XII [Electronic resource] / The Verkhovna Rada of
Ukraine journal, http://www.osvita.org.ua/pravo/law_06/part_06. (In Ukrainian)
5. ―On the establishment and operation of parks and other types of innovative
structures‖, (1996), 549, The Cabinet of Ministers of Ukraine,
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/549-96-п (In Ukrainian)
6. Strategy for of innovative development of Ukraine in 2009-2018 years and until
2039,‖ The State Agency for Investments and Development of Ukraine,
http://www.in.gov.ua/. (In Ukrainian)
7. Strategy for economic and social development of Ukraine (2004), ―Towards
European Integration in 2004-2015‖ from 28 of April 2004,
http://zakon.rada.gov.ua. (In Ukrainian)
8. ―The strategy of innovative development of Ukraine in 2010-2020 in terms of
Global Challenges‖, www.pir.dp.ua/uploads/StrategizInnovRazvitiya. (In
Ukrainian)
9. ―The state program of revitalization of the economy in 2013-2014 2013‖, from 27
of February, Cabinet of Ministers of Ukraine,
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246812864&cat_id=246
812855(In Ukrainian)
10. Law of Ukraine (2007) ―The State Special-Purpose Programme on the
Development of Ukrainian Countryside until the year 2015‖ from 19 of
September 2007, The Verkhovna Rada of Ukraine journal, 1,12 (In Ukrainian)
11. Law of Ukraine (2013), ―The Programme of Agricultural Industry Development
until the year 2020‖ from 17 of October 2013, The Verkhovna Rada of Ukraine
journal. (In Ukrainian)
12. Law of Ukraine (2014), ―About the State budget Ukraine for 2014‖, 16 of January
2014 № 719-VII The Verkhovna Rada of Ukraine journal,
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-18 (In Ukrainian)

87
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
13. Децентрализация и налогообложение сельскохозяйственной
недвижимости [Електронний ресурс] / Продовольственная и
сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. – Рим, 2005. –
Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/007/ y5444r/y5444r00.htm.\

88
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)

СЕКЦИЯ: МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ


УДК 613.96
Брилінська Юлія Олегівна, Гуменюк Микола Вікторович,
Ляшко Мар’яна Богданівна
НМУ імені О.О.Богомольця
(Київ, Україна)
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНИХ ФАКТОРІВ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ
СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Анотація. У статті проведено оцінку впливу соціально-гігієнічних
факторів способу життя на функціональний стан серцево-судинної системи
школярів з допомогою проби Руф'є та розрахунок індексу Руф'є. Наведено
складові способу життя, які найбільше впливають на стан функціонального
резерву серця досліджуваного контингенту дітей.
Ключові слова: школярі, проба Руф‟є, індекс Руф‟є, спосіб життя,
функціональний стан, серцево-судинна система.
Брилинска Юлия Олеговна, Гуменюк Николай Викторович,
Ляшко Марьяна Богдановна
НМУ имени А.А. Богомольца
(Киев, Украина)
ВЛИЯНИЕ СОЦИАЛЬНО-ГИГИЕНИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ ОБРАЗА ЖИЗНИ НА
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ
ДЕТЕЙ СРЕДНЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Аннотация. В статье проведена оценка влияния социально-
гигиенических факторов образа жизни на функциональное состояние
сердечно-сосудистой системы школьников с помощью пробы Руфье и
расчет индекса Руфье. Приведены составляющие образа жизни, которые
больше всего влияют на состояние функционального резерва сердца
исследуемого контингента детей.
Ключевые слова: школьники, проба Руфье, индекс Руфье, образ
жизни, функциональное состояние, сердечно-сосудистая система.
Brylinska Yulia, Humeniuk Mykola, Ljashko Maryana
Bogomolets National Medical University
(Kyiv, Ukraine)
THE INFLUENCE OF SOCIAL AND SANITARY FACTORS OF LIFESTYLE FOR
FUNCTIONAL STATE OF TEENAGER'S CARDIOVASCULAR SYSTEM
Abstract. In the article the estimation of influence of social-hygienic lifestyle
factors on the functional state of cardiovascular system of students using a sample
Rufe and calculation of the index Rufe. Given the lifestyle that most affect the state
of the functional reserve of the heart of the studied population of children.
Keywords: schoolchildren, Ruffier test, Ruffier index, lifestyle, functional
state, cardiovascular system.
89
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Вступ. У сфері громадського здоров'я все ширше визнається, що
здоров'я визначається не тільки біологічними і генетичними факторами, але й
низкою економічних, екологічних та соціальних детермінант.
Стан здоров’я дітей тісно пов’язаний з їх фізичною дієздатністю, що
залежить від компенсаторних можливостей організму дитини. Понад половини
школярів мають таке учбове навантаження, що не відповідає їх
функціональним можливостям та може призвести до відхилень в стані
фізичного здоров’я, порушень у функціонуванні різних систем. [3, с. 88-91].
Погіршення здоров’я школярів та проблеми їх шкільної адаптації часто
зумовлені комплексом соціально-економічних причин, частина з яких є
керованими. Серед них можна виділити: соціально несприятливі умови у сім’ї,
низьку якість харчування, гіподинамію, збільшення гострої респіраторної
захворюваності та відповідно пропусків занять, недосконалість медичного
спостереження за дітьми, практичну відсутність системи психолого-
педагогічної підтримки школярів при наявності значної кількості стресових
ситуацій, недооцінка значення фізичного виховання педагогічним колективом
навчальних закладів, відсутність традицій фізичного виховання у сім’ї. Крім
того, останнім часом, внаслідок підвищення вартості на фізкультурно-
оздоровчі послуги та спортивне обладнання, для більшості дітей позаурочні
заняття спортом стали недоступними.
Мета. Дослідити функціонально-резервні можливості серцево-судинної
системи групи дітей з визначенням індексу Руф’є. Проаналізувати фактори, що
впливають на показники толерантності до фізичних навантажень.
Матеріали та методи досліджень. Об’єктом дослідження були школярі
віком від 13 до 16 років. Кожній дитині після визначення зросту, маси тіла, АТ
було проведено пробу Руф'є та, відповідно, розраховано індекс Руф'є.
Проведено тестування школярів за розробленою анкетою. В анкету входили
питання сімейного анамнезу, ступінь фізичної активності та особливості
дозвілля дитини, учбове навантаження, наявність шкідливих звичок (паління,
вживання алкогольних та енергетичних напоїв), особливості харчування, а
саме регулярність вживання м’яса та риби, кількість молочних продуктів та
солодощів, кількість сирих овочів та фруктів. Для оцінки пропорційності
фізичного розвитку розраховували індекс маси тіла.
Нами був проведений кореляційний аналіз з метою встановлення
зв’язку між деякими факторами соціально-економічного ризику та
функціональним станом серцево-судинної системи школярів.
Для обробки результатів дослідження застосовувалися методи
математичної статистики, кореляційного аналізу, обчислення достовірної
різниці величин за коефіцієнтом Стьюдента.
Результати дослідження. За результатами проведеної функціональної
проби Руф’є та враховуючи вік кожного досліджуваного, нами
було здійснено розподіл учнів на медичні групи для занять з фізичного
виховання [5, с. 113-115].
Частка дітей, віднесених до основної групи становила 35,9%, до
підготовчої групи 38,4%, до спеціальної 25,7%. Толерантність до фізичних
навантажень у 25,7% була низькою або нижче середнього (у 18,0%).
Наявність шкідливих звичок (паління, вживання алкогольних та
енергетичних напоїв), призводить до зниження адаптаційно-резервних
90
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
можливостей серцево-судинної системи дітей і супроводжується зростанням
індексу Руф’є (ІР): 9,25±2,0 проти 5,13±1,38 у школярів, які їх не мають. У
школярів, які відвідують спортивні секції ІР був вірогідно нижчий (2,33±1,52
проти 9,86±2,30). Високі показники індексу Руф’є корелювали з
незбалансованим харчуванням, а саме нерегулярним вживанням м’яса та
риби і домінуванням в денному раціоні молочних продуктів (r=0,3, p<0,05).
Проведений кореляційний аналіз показника індексу Руф’є з індексом маси тіла
(r=0,33, p<0,05) свідчить, що діти з надмірною вагою мають зниження
толерантності до фізичних навантажень.
Насиченість навчального процесу також призводить до зростання ІР:
9,47±2,14 у учнів спеціалізованих гімназій проти 8,32±2,38 у учнів ЗОШ.
Висновок: Таким чином, за результатами дослідження можна сказати,
що зниження резервних можливостей організму, зокрема серцево-судинної
системи спостерігається у дітей, які ведуть малорухливий спосіб життя,
віддають перевагу пасивному дозвіллю, не дотримуються оптимального
режиму харчування, мають шкідливі звички. Серед факторів, що сприяють
зниженню рівня дитячого здоров’я, важлива роль належить навчальному
навантаженню. В учнів, які навчаються за ускладненими програмами частіше
спостерігається зниження адаптаційно-резервних можливостей серцево-
судинної системи, у більшої частини з них відмічена підвищена невротизація.
Ґрунтовні дослідження особливостей стану здоров’я дітей у сучасних
умовах з виділенням найважливіших факторів впливу дадуть змогу
попередити зростання функціональних порушень та органічної патології у
школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Калиниченко І.О. Використання проби Руф’є для оцінки функціональних
можливостей організму дітей 6-17 років / І.О.Калиниченко // Наука і освіта,
2012. – №4/CVV
2. Михалюк Є.Л. Порівняльний аналіз проведення функціональних проб з
фізичним навантаженням для школярів і студентів / Є.Л. Михалюк,
С.М. Малахова // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та
валеологія-2014. XVII Міжн. наук. практ. конф. 29-30 травня 2014 р.
Матеріали конференції. – Одеса: ПОЛІГРАФ, 2014
3. Євдокімов Є.І. Інформативність багатофакторної експрес-діагностики та
проби Руф’є у визначенні функціонального стану школярів /
Є.І. Євдокімов, В.О. Голець // Вісник Запорізького національного
університету. Фізичне виховання та спорт. – 2010. – №1 (3)
4. Заневський І.П. Проба Руф’є як метод діагностики функціонального стану
серцево -судинної системи дітей шкільного віку / І.П. Заневський //
Спортивна наука України, 2011. – №3.
5. Шахназарян К.Є. Важливість вікових показників пульсу для обліку
результатів проби Руфє/ К.Є. Шахназарян, В.С. Владова // Спортивна
медицина, лікувальна фізкультура та валеологія-2012. XVI Міжн. наук.-
практ.конф. Одеса, 2012

91
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 616.61-036.11-07

Кузнецов О.Е., Волчкевич О.М., Кузьмина Ю.А.


УО «Гродненский государственный медицинский университет»
(Гродно, Беларусь)

Кузнецов О.Е. Волчкевич О.М. Кузьмина Ю.А.

ИНДИКАТОР ФУНКЦИИ ПОЧЕК - ЦИСТАТИН С

Аннотация. Заболевания почек – одна из актуальных в нефрологии и


здравоохранении в целом проблем. К сожалению, большинство вопросов,
касающихся диагностики и особенно лечения патологии почек остаются
нерешенными. Значимость цистатина для прогноза риска развития
заболеваний почек имеет высокую прогностическую значимость для
подтверждения диагноза. Учитывая доступность и простоту выполнения
данного исследования, целесообразно его выполнение пациентам с
заболеваниями почек.
Ключевые слова: цистатин, нарушения функции почек,
диагностика, креатинин.

Kuznetsov O. E., Volchkevich, O. M., Kuzmin Y. A.


EE "Grodno state medical University"
(Grodno, Belarus)

INDICATOR OF IMPAIRED RENAL FUNCTION - CYSTATIN C

Abstract. Kidney disease - one of the most pressing in nephrology and


public health issues in general. Unfortunately, most of the questions related to
diagnostics and especially the treatment of kidney disease remain unresolved. The
significance of Cystatin-C for risk prognosis of kidney disease has a high predictive
value for confirmation of the diagnosis. Given the availability and the simplicity of
the present study, it is expedient to perform for patients with kidney disease.
Keywords: Cystatin-C, impaired renal function, diagnosis, creatinine.

Введение
В настоящее время одной из проблем медицинской науки и практики
является диагностика и лечение (хирургическая, терапевтическая)
заболеваний почек, занимающих в общей структуре заболеваемости одно из
92
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
ведущих мест. Исход многих заболеваний почек - хроническая почечная
недостаточность. В связи с этим именно для этой категории пациентов
актуально совершенствование методов исследования, используемых в
клинической лабораторной диагностике и, в первую очередь, выделение
наиболее диагностически надежных маркеров ренальной функции.
В современной нефрологии фильтрационную функцию почек принято
оценивать по уровню эндогенного креатинина или с помощью расчетных
формул по концентрации креатинина (наибольшее распространение для
расчета скорости клубочковой фильтрации (СКФ) получила формула Шварца).
Но, как известно, креатинин не является специфическим маркером при
поражении почек, поэтому в последние годы у клиницистов возрос интерес к
цистатину С как альтернативному маркеру оценки состояния почечных
функций [1].
Цистатин 3, чаще называемый Цистатин C (англ. Cystatin 3, CST3,
Cystatin C, Gamma-trace) - белок, принадлежащий ко второй группе
генетического семейства цистатинов. Цистатин С содержится в плазме крови.
Этот белок обладает следующими свойствами: во-первых, с постоянной
скоростью синтезируется всеми клетками организма, содержащими ядра; во-
вторых, свободно фильтруется через клубочковую мембрану; в-третьих, не
секретируется проксимальными почечными канальцами. Все эти свойства
позволили предположить, что цистатин С может быть маркером СКФ.
Исследования, проведѐнные у пациентов, находящихся на гемодиализе,
показали, что уровень цистатина С у них был в 13 раз выше, чем у здоровых.
Проведенные сравнительные эксперименты по выяснению зависимости
уровней цистатина С в сыворотке от значений СКФ, позволили начать его
использование в клинической практике [2].
Следует отметить, что концентрация цистатина С в крови, в отличие от
креатинина, одинакова для мужчин, женщин и детей и почти не зависит от
мышечной массы, возраста, пола, этнической принадлежности, особенностей
питания, физической активности. Кроме того, цистатин С не проходит через
плаценту и возможно его внутриутробное и неонатальное измерение. А
однократное определение уровня цистатина С в сыворотке позволяет
вычислить скорость клубочковой фильтрации. Было замечено, что чем
тяжелее почечная патология, тем хуже цистатин С фильтруется в почках и тем
выше его уровень в крови. В проведенных исследованиях было
предположено, что цистатин С, вероятно, является надежным индикатором
почечной функции и его уровень существенно возрастает уже на ранних
стадиях нарушения функции почек: функция почек может оказаться сниженной
более чем на 50 % к тому моменту, когда уровень креатинина только превысит
верхнюю границу нормы.
Таким образом, цистатин С чувствительный показатель снижения СКФ,
в отличие от креатинина, и служит эффективным маркером для раннего
выявления почечной недостаточности, даже при нормальном уровне
креатинина.
Цель работы
Оценить значимость цистатина С, как индикатора нарушения
ренальной функции почек.

93
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Материал и методы
В работе проведены исследования сыворотки крови у 51 пациента.
Основную группу (с диагностированной патологией почек) составили 32
пациента (медианный возраст - 38,6±6,4 лет: X±m) отделения нефрологии,
урологии и гемодиализа областной клинической больницы г.Гродно: пациенты
с различными формами гломерулонефрита, пиелонефрита, хроническая
почечная недостаточность. Контрольную группу представляли 19 пациентов
(медианный возраст - 36,9±6,3 лет: X±m): практически здоровые пациенты и
пациенты с нарушениями функций мочеполовой системы (цистит).
Исследования выполнено кафедрой клинической лабораторной
диагностики и иммунологии Гродненского государственного медицинского
университета. Взятие крови осуществлялось в одноразовые вакуумные
системы. Сыворотку получали при центрифугировании образцов при 3000g в
течение 15 мин. Все биохимические исследования, используемые в работе,
осуществлялись на биохимическом анализаторе «BS-200» (Mindray, Китай)
реагентами Spinreact (Испания). Определение цистатина С в представленном
наборе основано на принципе иммунотурбидиметрии Параллельно у
пациентов оценивали концентрацию сывороточного креатинина и мочевины.
Уровень креатинина и мочевины определяли с использованием реагентов
фирмы «BioSystems» (Испания). Анализ результатов проводился при помощи
пакета статистических программ Statistica for Windows.
Результаты исследования и их обсуждение
У пациентов контрольной группы уровень цистатина С в крови был в
пределах референтных значений и составил 0,84±0,15 мг/л. У пациентов с
диагностированными заболеваниями почек показатели цистатина С в
сыворотке крови достоверно превышали нормальные значения и составили
2,13±0,83 мг/л, что, в среднем, превышает показатели цистатина С в
сыворотке крови пациентов контрольной группы. Одновременно
исследовались уровни концентрации мочевины и креатинина в сыворотке
пациентов обеих групп (результаты биохимических показателей отображены в
таблице 1).

Таблица 1 Биохимические показатели фильтрации почек у пациентов


исследуемой и контрольной групп
Биохимические Основная Группа Р Референтные
показатели группа, Х±m контрольная, значения
Х±m;p

цистатин С 2,13±0,83; 0,84±0,15 p<0,05 0,55-1,15 мг/л

креатинин 44-88
102,18±34,06; 48,87±12,08 p<0,05
мкмоль/л

мочевина 1,8-7,5
12,75±9,39; 4,48±1,37 p<0,05
ммоль/л

Как видно из таблицы, концентрация креатинина в группе пациентов с


патологией составила 102,2±34,06 мкмоль/л, а в контрольной группе –

94
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
48,87±12,08 мкмоль/л (p<0,05). Концентрация мочевины в группе больных с
патологией почек находилась в пределах от 3,36 ммоль/л до 22,14 ммоль/л..
Обращает на себя внимание тот факт, что биохимический показатель
«мочевина» при статистической обработке данных группы пациентов имеет
высокое значение стандартной ошибки, что, на наш взгляд, связано с тем, что
уровень мочевины зависит от различных метаболических процессов,
протекающих в организме человека.
Выводы
Таким образом, концентрации сывороточного цистатина С достоверно
выше уровня креатинина и мочевины у пациентов с ренальной патологией,
что позволяет утверждать о возможности ее диагностики на ранних стадиях.
Исследование показателей цистатина С в сочетании с показателями
креатинина и мочевины позволяет более полно оценивать фильтрационную
функцию почек.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Михалева Л.Л., Золотавина М.Л., Хаблюк В.В. Цистатин с – надежный
биохимический индикатор нарушения фильтрационной функции почек //
Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 5.;
2. http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7010 (дата обращения:
10.02.2016).

95
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 618.2-06-005.6-074
Кузнецов О.Е., Волчкевич О.М., Кузьмина Ю.А.
УО «Гродненский государственный медицинский университет»
(Гродно, Беларусь)

Кузнецов О.Е. Волчкевич О.М. Кузьмина Ю.А.

ПОКАЗАТЕЛИ ГЕМОСТАЗА ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ

Аннотация. В норме уровень Д-димер в крови человека невысокий, но


с наступлением беременности гемостаз беременной женщины
перестраивается, активизируется. Процессы свертывания крови
происходят активно, подготавливая организм будущей матери к родам и
защищая его от кровопотерь. Уровень Д-димер при беременности всегда
завышен. Если концентрация Д-димер высокая, то они могут вызвать
нежелательные серьезные осложнения: гестоз, болезни почек,
преэклампсии, возможна преждевременная отслойка плаценты,
невынашивание. Считается, что с каждым триместром Д-димер
повышается.
Ключевые слова: Д-димер, беременность, триместр, гемостаз.

Kuznetsov O., Volchkevich., Kuzmina Yu.


Grodno state medical University
(Grodno, Belarus)

HEMOSTATIC PARAMETERS DURING PREGNANCY

Abstract. The normal level of D-dimer in the blood is low. But with the onset
of pregnancy, a hemostasis activated. The level of D-dimer in pregnancy is always
overestimated. If the concentration of D-dimer is high, they can cause unwanted
serious complications, preeclampsia, kidney disease, preeclampsia, premature
detachment of the placenta, miscarriage. It is believed that each trimester D-dimer
increased.
Keywords: D-dimer, pregnancy, trimester, hemostasis.

96
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Введение
Существует множество причин, по которым в нашем организме может
начаться кровотечение. Однако во избежание кровопотерь и тяжелых
последствий в организме человека функционирует надежная система
гемостаза: комплекс реакций, направленных на остановку кровотечения и
предупреждение кровопотерь. Один из механизмов гемостаза – образование
тромба на месте повреждения сосуда (с участием фибриногена, который
формирует кровяной сгусток – фибрин). Когда травма заживет,
образовавшийся тромб не нужен, и он растворяется (благодаря активности
белка плазминогена): в процессе разрушения фибрина образуются
промежуточные продукты его распада – Д-димеры (продукт лизиса фибрина –
расщепления поперечно-сшитого, нерастворимого фибрина плазмином).
Следовательно, что если в крови обнаружен Д-димер, значит, имело место
тромбообразование, и чем Д-димера больше, тем склонность к
тромбообразованию выше. Количественное определение Д-димеров имеет
диагностическое значение [1, 2].
В норме уровень Д-димер в крови человека невысокий. Но с
наступлением беременности все меняется: вместе с остальными органами и
системами гемостаз беременной женщины перестраивается, активизируется.
Процессы свертывания крови происходят более активно с увеличением срока
беременности, подготавливая организм будущей матери к родам и защищая
его от вероятных кровопотерь. Поэтому уровень Д-димер при беременности
всегда несколько завышен. Если концентрация Д-димер высокая, они могут
вызвать нежелательные серьезные осложнения: гестоз, болезни почек,
преэклампсии, преждевременная отслойка плаценты, невынашивание.
Считается, что с каждым триместром Д-димер повышается. Определение
величины этого показателя –процедура, цель которой – отслеживание по
триместрам здоровья будущей матери [3].
Таким образом, анализ на Д-димер при беременности позволяет
выявить повышенную склонность к тромбообразованию и в случае
необходимости откорректировать активность свертывающей системы.
Цель работы: установление референтной величины уровня Д-димер у
практически здоровых лиц и женщин I, II и III триместра беременности.
Материалы и методы
Исследование выполнено в Гродненском регионе на кафедре
клинической лабораторной диагностики и иммунологии Гродненского
медицинского университета в 2013-2015 гг. Проведена оценка результатов
исследования Д-димерров практически здоровых лиц и женщин I, II и III
триместра беременности. Общее число обследованных лиц: 470 человек.
Здоровые лица (женщины 19-39 лет, не беременные) – 282 человека,
беременные (практически здоровые, без осложнений) – 188 человек. В ходе
проведения скрининга все лица были распределены по группам: здоровые
небеременные (контроль), беременные I триместр (без осложнений),
беременные II триместр (без осложнений), беременные III триместр (без
осложнений). Исследование выполнено на автоматическом коагулологическом
анализаторе «ACL Elite Pro» реагентами «HemosIL D-Dimer Hs 500»
производства «Instrumentation Laboratory», США (метод одобрен к
использованию управлением по контролю над лекарствами США, FDA).
97
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Используемый метод определения – иммунологический. Данные
респондентов отражали информацию о полученных результатах и вносились
в базу данных. Статистический анализ – SPSS 13.
Результаты исследования
В медицине не существует четко установленных норм для Д-димер в
период беременности. В каждой отдельной лаборатории приняты свои нормы,
зависящее от использования различного вида оборудовании и технологий, на
которые и следует ориентироваться при сдаче анализа. Также этот показатель
может измеряться в разных единицах — нг/мл, мкг/мл, мг/л, - на что тоже
нужно обращать внимание при получении результатов. У разных женщин на
разных сроках разные показатели Д-димера могут быть нормой и ничем не
угрожать ни ей, ни плоду. Но все же значительно превышающие
установленные нормы показатели должны стать поводом для тщательного
обследования, потому что в большинстве таких случаев беременность
протекает патологически: только специалист может делать какие-либо
прогнозы, основываясь на состоянии здоровья беременной женщины,
особенностях ее организма, сроке беременности, результатах комплексного
обследования и прочих обстоятельствах.
Нормальные значения
Результаты исследований Д-димеров практически здоровых лиц
(контроль) отображены на рисунке 1.

Рис. 1. Уровень Д-димеров у практически здоровых лиц

Как видно, диапазон концентрации Д-димеров у практически здоровых


лиц (282 респондента) колебался от 21 до756 нг/мл и установлен в пределах
0–253 нг/мл. Установленный детектируемый минимум в контрольной группе
составил: 21 нг/мл.
Уровень Д-димер при беременности в I, II и III триметсре
беременности.
Концентрация Д-димеров у беременных женщин в первом, втором и
третьем триместре беременности в сравнении с контрольной группой
представлена в таблице 1.

98
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Таблица 1. Концентрация Д-димеров у беременных женщин в разных
триместрах беременности
Группа Количество, n Результат, нг/мл p
Контроль (p0) 282 0 – 253
21-502,5
1-триместр (p1) 64 p0-1,2,3<0,05
374,5± 128
p1-2=0,014
21-816
2-триместр (p2) 81 p1-3=0,016
486,0±330
p2-3=0,034
21-1159
3-триместр (p3) 43
679,0±480

Как видно из таблицы, уровень Д-димера напрямую зависит от срока


беременности и изменяется с наступлением последующего триместра. В
первом триместре концентрация Д-димер увеличивалась до 1,5-1,8 раз и были
получены максимальные значения равные 655 нг/мл. Статистически
достоверное среднее значение, установленное для данной группы
наблюдаемых 374,5±128нг/мл.
Во втором триместре максимальные концентрации Д-димера достигали
концентрации 906 нг/мл, а в начале третьего триместра беременности –
увеличивались в 3-4 раза по сравнению с нормой, – до 1212 нг/мл:
статистически достоверное среднее значение для второго и третьего
триместра беременности составило 486,0±330нг/мл для второго триместра
беременности и 679,0±480 нг/мл для третьего (p1-2=0,014, p1-3=0,016).
Заключение
Концентрация Д-димера напрямую зависит от срока беременности и
изменяется с наступлением последующего триместра: данный показатель
начинает повышать свой уровень уже с первых недель беременности, и
постепенно повышается к третьему триместру, что является нормальным
явлением. Нормальный уровень Д-димеров для практически здоровых лиц (не
беременных) колебался от 21 до 756 нг/мл и установлен в пределах 0–253
нг/мл. Установленный детектируемый минимум – 21 нг/мл.
Предельные значения концентраций Д-димера установленные для
беременных женщин в Гродненском регионе ставили: 502,5 нг/мл для первого,
816 нг/мл для второго и 1159 нг/мл для третьего триместра беременности.
Каждый организм – как беременной женщины, так и будущего ребенка –
индивидуален, все биохимические реакции в нем происходят по «личному»
графику, и вполне возможно, что система гемостаза активизируется лишь к
концу срока вынашивания ребенка. В связи с этим, насколько это угрожает
беременности, может судить только врач на основе данных комплексного
обследования.
Нередко случается, что при отсутствии явных причин, беременность
проходит тяжело. А оказывается, причиной этого являются существенные
изменения в действии гомеостаза. Последствия этого – расширение вен,
вызывающее отек голеней и ног. Однако это самое безобидное, что может
случиться при повышенном уровне Д-димер. Аномальные результаты анализа
крови могут говорить о существовании разных заболеваний, не исключены
также отклонения от нормы в развитии плода.

99
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Rahman R. / Role of D-dimer in determining coagulability status in pre-eclamptic
and normotensive pregnant women // Rahman R., Begum K., Khondker L.,
Majumder N.I., Nahar K., Sultana R., Siddika A. / Mymensingh Med J. – 2015 -
Jan;24(1):115-20.
2. Bozkurt M. / Troponin I and D-Dimer levels in preeclampsia and eclampsia:
prospective study / Bozkurt M., Yumru A.E., Sahin L., Salman S. // Clin Exp
Obstet Gynecol. – 2015;42(1):26-31.
3. Kovac M.K. / Thrombin generation, D-dimer and protein S in uncomplicated
pregnancy / Kovac M.K., Lalic-Cosic S.Z. // Clin Chem Lab Med. – 2015. –
Nov 1;53(12):1975-9.

100
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 615.036.8
Маль Галина Сергеевна, Татаренкова Ирина Алексеевна,
Болдина Наталья Владимировна, Полякова Ольга Витальевна
ФГБОУ ВО «Курский государственный медицинский
университет» Минздрава России
(Курск, Россия)

РОЛЬ ПЕРСОНАЛИЗИРОВАННОЙ МЕДИЦИНЫ В КОРРЕКЦИИ


ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ У БОЛЬНЫХ
КАРДИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В УСЛОВИЯХ ОСТРОЙ ИНФЕКЦИИ

Аннотация. В статье рассмотрены аспекты влияния полиморфизма


гена белка-переносчика эфиров холестерина на эффективность
гиполипидемической терапии. Крупномасштабные геномные исследования
обнаружили более значимую корреляцию между полиморфизмами гена CETP
и концентрацией ХС ЛВП, чем среди других локусов. Генотипирование
CETPTaq1B (+279G>A) (rs708272) проводилось методом ПЦР в режиме
реального времени. Критерием эффективности гиполипидемической
терапии являлось условие достижения целевых значений ХС ЛНП.
Установлено влияние функционально значимого полиморфизма гена белка-
переносчика эфиров холестерина на изменение показателей липидного
обмена, что может косвенно указывать на вовлеченность данного гена в
патогенез гиперлипидемий у обследованных нами больных ИБС.
Розувастатин показал значительный гиполипидемический эффект в
отношении всех исследованных показателей липидного обмена уже на 12
неделе лечения. Что касается, влияния острого инфекционного процесса
на течение ИБС, нами выявлен факт дестабилизации
атеросклеротической бляшки, обусловленный хроническим воспалением,
имеющим место при атеросклерозе, что приводит к прогрессированию
ишемии у данных пациентов.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, воспаление,
гиперлипидемия, белок-переносчик эфиров холестерина

Mal Galina S., Tatarenkov Irina A., Boldina Natalia. V., Polyakova Olga V.
Kursk State Medical University
(Kursk, Russia)

ROLE OF PERSONALIZED MEDICINE IN CORRECTION LIPID-LOWERING


DISORDERS IN CARDIOLOGICAL PATIENTS IN ACUTE INFECTION

Abstract. The article deals aspects of the impact of gene polymorphism


ester transfer - protein on the effectiveness of cholesterol lowering therapy. Large-
scale genomic studies have found a significant correlation between gene
polymorphism and CETP concentration of HDL than among other loci. Genotyping
CETPTaq1B (+ 279G> A) (rs708272) was performed by PCR in real time. The
criterion for the effectiveness of lipid-lowering therapy is a prerequisite for achieving
the target values of LDL.

101
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
The influence of functionally significant polymorphism ester transfer protein
cholesterol by changing parameters of lipid metabolism, which may indirectly
indicate the involvement of this gene in the pathogenesis of hyperlipidemia in the
surveyed patients with CHD. Rosuvastatin showed a significant lipid-lowering effect
in respect of all the studied parameters of lipid metabolism is already at 12 weeks of
treatment. As for the effects of acute infection on the course of coronary artery
disease, we have revealed the destabilization of atherosclerotic plaque caused by
chronic inflammation, occurring in atherosclerosis, which leads to the progression of
ischemia in these patients.
Keywords: coronary heart disease, inflammation, hyperlipidemia, ester
transfer - protein cholesterol.

В настоящее время сердечно-сосудистые заболевания, и прежде всего


ИБС, играют решающую роль в эволюции общей высокой смертности в
Российской Федерации [3].
Несмотря на постоянное совершенствование методов диагностики и
лечения, уровень смертности от ИБС остается достаточно высоким, что
обусловливает поиск новых подходов к ведению таких больных.
Из этого следует необходимость реорганизации профилактики ИБС на
популяционном уровне, особенно среди молодых, клинически здоровых
лиц [2].
Ишемическая болезнь сердца является мультифакториальным
заболеванием, имеющим в основе несколько генетических факторов в
сочетании с факторами окружающей среды [4]. Этиопатогенетические аспекты
атеросклероза и ИБС многогранны, и в аспекте данной работы особый
интерес представляет участие цитокинов.
Интерлейкины являются основными звеньями патогенеза
атеросклероза, согласно иммунно-воспалительной теории. Их уровень
изменяется в зависимости от функционального класса стенокардии и
прогрессирования ХСН, что служит прогностическим фактором
дестабилизации течения ИБС и изменения фармакологической коррекции [3].
Значение цитокинов в атерогенезе доказано увеличением уровня
провоспалительных цитокинов ИЛ-6 и ИЛ-1β при нестабильной стенокардии и
остром инфаркте [4].
Таким образом, состояние острого воспаления, причиной которого
может быть острая вирусная инфекция, также является фактором риска
развития ИБС.
На современном этапе развития медицины большое внимание
уделяется персонализированному подходу, базирующемуся на генетическом
обследовании пациента. В США ежегодно регистрируется 100-200 тыс.
смертей вследствие неблагоприятных реакций на лекарства [1].
Таким образом, лекарственная терапия, основанная на
фармакогенетическом подходе, является одним из приоритетных разделов
персонализированной медицины, которая поможет справиться не только с
побочным действием лекарств, но и с летальными исходами в результате их
применения [2].
Цель исследования: провести сравнительную оценку эффективности
гиполипидемической коррекции нарушений липидного обмена ингибиторами
102
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
синтеза холестерина (розувастатин в дозе 10мг/сут.) у больных ИБС,
стабильной стенокардией напряжения I-II ФК с различными типами ГХС и в
сочетании с острым инфекционным заболеванием с учетом полиморфизма
генов цитокинов.
Методы исследования:
1) общеклинические с анализом субъективного и объективного статуса
пациента;
2) лабораторные:
а) биохимические: изучение параметров липид-транспортной системы
(определение ХС, ХС ЛВП, ХС ЛВП) на биохимическом анализаторе «Виталаб
Флексор Е» (Нидерланды);
б) иммунологические: определение содержания интерлейкинов в
сыворотке крови методом иммуноферментного анализа на анализаторе
«Текан» (Австрия) [3];
3) инструментальные: оценка толерантности к физической нагрузке с
помощью тредмил-теста на аппарате фирмы «Shiller» (Швейцария);
4) генетические: генотипирование полиморфизма гена IL1β ˗511C>T
(rs16944) методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) в реальном времени с
помощью TaqMan зондов для дискриминации аллелей на амплификаторе
CFX96 Bio-Rad Laboratories (США) с использованием коммерческих наборов
реактивов «TaqMan SNP Genotyping Assays» фирмы «Applied Biosystems»
(США) (кафедра биологии, медицинской генетики и экологии ФГБОУ ВО КГМУ
Минздрава России) [2].
Под наблюдением находились 170 больных ИБС стенокардией
напряжения 1-2 ФК изолированной и сочетанной ГХС (мужчины и женщины в
постменопаузе). 120 из них – с сопутствующей инфекционной патологией
(острая респираторная вирусная инфекция). Данная подгруппа представлена
64 женщинами и 56 мужчинами. Группу больных без проявлений вирусной
инфекции составили 50 мужчин и женщин, страдающих ИБС [3].
Результаты.
Пациенты, включенные в исследование получали в качестве
гиполипидемической терапии розувастатин 10 мг/сут.
При исследовании лабораторных показателей, характеризующих
липидный профиль больных ИБС на фоне вирусной инфекции, было получено
увеличение ОХ и ХС ЛНП в момент заболевания вирусной инфекцией (1 день
исследования). У больных ИБС стабильной стенокардией напряжения без
проявления вирусной инфекции изучаемые показатели варьировали в
пределах, допустимых для данной нозологии при условии фармакологической
коррекции.
При 12-недельной фармакологической коррекции розувастатином в
дозе 10 мг/сут. зафиксировано снижение исследуемых показателей в обеих
подгруппах. Таким образом, доза розувастатина - 10 мг/сут., назначаемая
согласно Рекомендациям по диагностике и коррекции нарушений липидного
обмена является эффективной и достаточной [2]. Однако, у больных ИБС
было достигнуто более выраженное динамическое изменение изучаемых
показателей по сравнению с пациентами с сочетанной патологией (p<0,05). На
фоне фармакологической коррекции ГХС розувастатином 10 мг/сут. 54%

103
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
больных ИБС с вирусной инфекцией и 56% больных ИБС без проявлений
инфекционного заболевания достигли целевого ХС ЛНП.
Следовательно, воспаление, как один из важнейших и неотъемлемых
компонентов атерогенеза на всех этапах развития, является его
этиологическим фактором и патогенетическим механизмом прогрессирования
и дестабилизации ишемической болезни сердца, обусловленной
атеросклерозом [2].
Участие провоспалительного цитокина (ИЛ-1β) связано с увеличением
его количественного уровня при заболевании острой вирусной инфекцией.
Так, у больных ИБС в сочетании с ОРВИ в остром периоде инфекционного
заболевания выявлено повышение ИЛ-1β, что отражает патогенез воспаления
при инфекционном процессе [5].
На фоне 12-недельной коррекции ГХС розувастатином 10 мг/сут. у
больных с сочетанной патологией получено снижение показателя ИЛ-1β в 1,9
раза.
Что связано с наличием плейотропных (противовоспалительных)
эффектов розувастатина, а также купированием признаков инфекционного
процесса.
В нашем исследовании с целью осуществления персонализированного
подхода к назначению гиполипидемических средств у больных ИБС
стабильной стенокардией напряжения с атерогенными ГХС была изучена
генотипическая гетерогенность субпопуляции, как известно, оказывающая
влияние на эффективность лечения.
Соотношение генотипов IL-1β -511C> T (rs 16944) представлено
следующим образом. Среди пациентов, получавших мототерапию
розувастатином, частота генотипов -511CC, -511CТ, -511ТТ по полиморфизму
(-511C> T) IL-1β соответствовала 41,2%, 46,2% и 12,2%.
В результате изучения частот генотипов по исследуемым
полиморфизмам оказалось, процентное соотношение генотипов в изучаемых
группах не отличалось. У больных преобладает гетерозиготный генотип -
511C/T.
Установлено влияние полиморфизма -511С> Т гена ИЛ-1β на уровень
липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) у больных ИБС. Так, у носителей
гетерозиготного генотипа -511СТ отмечены наиболее низкие значения ЛВП.
Известно, что носительство генотипа -511СТ в промоторе гена ИЛ-1β
сопряжено с избыточной продукцией цитокина [5]. Следовательно,
провоспалительный эффект генотипа -511СТ, каким-то образом, связан со
снижением концентрации ЛВП у больных с ИБС.
При носительстве генотипа -511СТ больные ИБС стабильной
стенокардией напряжения 1-2 ФК как с проявлениями вирусной инфекции, так
и без нее при 12- недельной монотерапии розувастатином 10 мг/сут. не
достигли целевого значения ХС ЛНП.
Заключение.
У больных ИБС присоединение инфекционной патологии (ОРВИ)
привело к дестабилизации течения ишемической болезни и атеросклероза,
что проявилось изменениями липидного профиля в сторону повышения всех
исследуемых показателей.

104
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Носительство генотипа -511CT по полиморфизму -511C>T (rs16944)
гена IL-1β определяет большую предрасположенность к нарушению
липидного обмена за счет более высоких атерогенных фракций липид-
транспортной системы до лечения и низкую эффективность розувастатина в
дозе 10 мг/сут.
Пациентам, не достигшим целевого уровня ХС ЛНП при приеме
розувастатина 10 мг/сут, рекомендовано увеличение дозы до 20 мг/сут.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Байке Е.В., Байке Е.Е. Полиморфизм генов IL-1B, IL-6, IL-10 И TNF-Α у
больных разными формами хронического гнойного среднего отита
[Электронный ресурс] // Современные проблемы науки и образования. –
2015. – №4. – Режим доступа: http://science
education.ru/ru/article/view?id=21205.
2. Грибовская И.А., Маль Г.С., Болдина Н.В., Удалова С.Н. Оценка
сравнительной эффективности ингибиторов синтеза холестерина у
больных ишемической болезнью сердца при дезадаптации сердечно-
сосудистой системы в условиях воспаления и инфекции [Электронный
ресурс] // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 6. –
Режим доступа: http://science-education.ru/ru/article/view?id=23493.
3. Князева Л.А., Колесникова О.Е. Динамика уровня интерлейкина-1b и
интерлейкина-4 у больных хронической сердечной недостаточностью на
фоне терапии // Фундаментальные исследования. – 2004. – № 2. – С. 83.
4. Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины у больных c
ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической
сердечной недостаточности [Электронный ресурс] // Украинский
кардиологический журнал. – 2004. – № 4. – С. 18-21. – Режим доступа:
http://www.rql.kiev.ua/cardio_j /2004/4/serik.htm.
5. Chang Y.T., Wu M.S., Shun C.T. [et. al.]. Association of polymorphisms of
interleukin-1 beta gene and Helicobacter pylori infection with the risk of gastric
ulcer // Hepatogastroenterology. – 2002. – Vol.49, № 47. – P. 1474-1476.

105
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 617.7
Малдыбекова Раиса Багдаулетовна, Нурахунова Венерям Асимжановна
АО «Казахский научно-исследовательский институт глазных болезней»,
Ульданов Евгений Вадимович
Клиника «Альта»,
Ульданова Юлия Вадимовна
Клиника «Нейромед»,
Елдес Мәдина Жандосқызы, Ульданов Олег Галимович
КазНМУ им.С.Д. Асфендиярова
(Алматы, Республика Казахстан)

КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ ЛЕЧЕНИЯ ОТЕКА ГЛАЗОДВИГАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ


ПАРАБУЛЬБАРНЫМ ВВЕДЕНИЕМ ТРОМБОЦИТАРНОЙ АУТОПЛАЗМЫ

Аннотация. В статье рассмотрен клинический случай лечения отека


глазодвигательных мышц введением тромбоцитарной аутоплазмы.
Ключевые слова: глазодвигательные мышцы, тромбоцитарная
аутоплазма, отек, лечение.

Uldanov Oleg Galimovich, Maldibekova Raisa Bagdauletovna,


Uldanova Julia Vadimovna, Nurakhunova Veneryam Assimzhanovna,
Uldanov Eugene Vadimovich, Eldes Madina Zhandoskizi
(Almaty, Republic of Kazakhstan)

CLINICAL CASE OF TREATING EDEMA OF THE OCULOMOTOR MUSCLES


PARABULBARNO INTRODUCTION PLATELET AUTOPLASMA

Abstract. The article highlights the clinical case the treatment of oculomotor
muscle edema introduction of platelet- derived autoplasma.
Keywords: oculomotor muscles, platelet- derived autoplasma, swelling,
treatment.

Больная О., 1957г.р. обратилась с жалобами на диплопию, экзофтальм


Данные симптомы появились в течение трех месяцев, развивались
постепенно. Клинический диагноз: OD гиперметропия слабой степени,
экзофтальм, OS гиперметропия высокой степени, амблиопия.
Правый глаз. Острота зрения 0,3 с коррекцией sph (+1,0) = 0,6.
Вспомогательный аппарат: Экзофтальмометрия ОД - 20 мм., ОС -18.
Подвижность в полном объеме. Среды прозрачны. Глазное дно - вариант
нормы. Среды прозрачны. Глазное дно-вариант нормы.
Левый глаз. Острота зрения 0,1 с коррекцией sph (+4,0) = 0,2.
Вспомогательный аппарат глазного яблока не изменѐн.
По данные УЗИ:
Переднезадний размер ОД 22,95 ОС 21,65
Передняя камера 2,70 2,87
Хрусталик 4,72 4,47
Толщина нижней прямой 5,4 4,3
мышцы
106
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Верхней прямой 7,4 4,4
Внутренней прямой 7,0 4,1
Наружной прямой 7,5 4,2

Деструкция стекловидного тела, более выраженная справа.


Пристеночных патологических эхосигналов нет. Справа мышцы умеренно
увеличены, слева в пределах нормы.
Авторефрактометрия с широким зрачком: ОД сфера + 2,0. Д, цилиндр
0,5 ах 173º. ОС + 4,00. Д, цилиндр 3,25 ах 131º.
Больная консультирована эндокринологом – данных за патологию
щитовидной железы нет.
По данным компьютерной томографии – объемных образований
орбиты нет.
Осмотрена ЛОР врачом – кистозное образование на наружной стенки
носовой полости справа.
Проведено парабульбарное введение тромбоцитарной аутоплазмы с
обеих стороны. Тромбоцитарная аутоплазма, полученная по методике
―Plasmolifting™‖ модулирует и регулирует функцию первичных факторов
роста. Факторы роста восстанавливают обменные процессы, улучшают
микроциркуляцию и метаболизм в клетках тканей, нормализуют тканевое
дыхание. Аутоплазма сама по себе является естественной для собственных
тканей человека, биодоступной в том биохимическом соотношении
компонентов, которое свойственно данному организму. (Ахмеров Р.Р.,
Зарудия Р.Ф.,2014).
Через неделю острота зрения не изменилась, явления диплопии
исчезли, толщина глазодвигательных мышц уменьшилась на 2 мм в среднем.
Через месяц после двух введений аутоплазмы. Жалобы на диплопию
нет.
Правый глаз. Острота зрения 0,5 с коррекцией sph (+1,0) = 1,0.
Вспомогательный аппарат: Экзофтальмометрия ОД - 18 мм., ОС -18.
Подвижность в полном объеме. Среды прозрачны. Глазное дно-вариант
нормы.
Левый глаз. Острота зрения 0,2 с коррекцией sph (+4,0) = 0,4.
Вспомогательный аппарат глазного яблока не изменѐн.

По данные УЗИ:
Передне-задний размер ОД 22,95 ОС 21,66
Передняя камера 2,91 2,84
Хрусталик 4,72 4,47
Толщина нижней прямой 5,1 4,3
мышцы
Верхней прямой 6,5 4,4
Внутренней прямой 4,2 4,1
Наружной прямой 5,7 4,2

Уменьшение отека глазодвигательных мышц, исчезновение


экзофтальма в данном клиническом случае - позволяет широко использовать
его в клинической офтальмологической практике для лечения отеков
глазодвигательных мышц.
107
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Р.Р. Ахмеров с соавт. 2014. «Сборник методических рекомендаций по
применению тромбоцитарной аутоплазмы Технология Плазмолифтинг
Plasmolifting™» Москва. 41 стр.
2. В.С. Акопян, В.К. Сургуч 2002 «Сборник научных трудов и рекомендаций»
Москва С. 35-68

108
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК: 616-001-082-036.86
Панков Андрей Валентинович, Косенкова Татьяна Витальевна
Федеральное государственное бюджетное
Образовательное учреждение Воронежской области
Воронежский государственный медицинский университет
им. Н.Н. Бурденко Минздрава РФ
(Воронеж, Российская Федерация)

СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ ДЕФЕКТОВ ОКАЗАНИЯ ЭТАПНОЙ


МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПАЦИЕНТАМ С ОСТРОЙ СКЕЛЕТНОЙ ТРАВМОЙ

Аннотация. В работе приводится анализ основных дефектов


лечения 341 пациента с острой травмой опорно-двигательного аппарата
на различных этапах оказания медицинской помощи. Выявлены различные
по значимости, спектру и удельному весу (встречаемости) дефекты
медицинской помощи: организационные, тактические, диагностические,
лечебные, оформления медицинской документации и др. у значительного
количества пациентов. Представлены возможные субъективные и
объективные факторы возникновения указанных дефектов в оказании
медпомощи.
Ключевые слова: дефекты, этапная медицинская помощь,
травматология, скелетная травма, качество медпомощи.

Pankov Andrey V., Kosenkova Tatiana V.


VSMU N.N. Burdenko
(Voronezh, RF)

STRUCTURAL ANALYSIS OF THE DEFECTS RENDERING STAGED MEDICAL


CARE TO PATIENTS WITH ACUTE SKELETAL TRAUMA

Abstract. The work contains an analysis of the major defects treatment 341
patients with acute injury of musculoskeletal system at different stages of treatment.
Identified different significance, range and specific gravity (occurrence) defects in
medical care: organizational, tactical, diagnostic, therapeutic, medical records, etc.
a significant number of patients. Presents possible subjective and objective factors
of occurrence of such a defect in the delivery of medical care
Keywords: defects, stage medical care, traumatology, musculoskeletal
trauma, quality.

Травматизм является одной из основных проблем современного


общества. В связи неизбежным увеличением его веса в структуре
заболеваемости он становится все более и более значимой медицинской,
социально-экономической и общечеловеческой проблемой [1, с. 5]. Травма
опорно-двигательного аппарата (ОДА), в т.ч. политравма, преобладая среди
лиц трудоспособного возраста с учетом частоты, тяжести и неблагоприятных
анатомо-функциональных исходов занимает ведущее место среди нозоформ,
приводящих к временной и стойкой нетрудоспособности пострадавших. В

109
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
связи с этим, вопросы выявления дефектов медицинской помощи (МП) на
различных этапах ее оказания, приобретают особую актуальность [2, с. 10].
Цель настоящего исследования – изучить структуру и
удельный вес основных дефектов медицинской помощи пациентам с
острой скелетной травмой на различных этапах ее оказания.
Для реализации цели исследования нами проведен первичный,
текущий и ретроспективный анализ клинических и инструментальных данных
и медицинской документации 341 пациента отделения множественной и
сочетанной травмы БУЗ ВО ВГКБСМП №1 г. Воронежа, лечившихся там, в
период с января 2015 по май 2016 года.
По характеру травматизма преобладал- непроизводственный (78%)
травматизм. Среди пациентов лиц мужского пола - 199 (58%), женского - 142
(42%). Подавляющее число пострадавших 276 (80%) были трудоспособного
возраста ( 18-60 лет). Закрытых повреждений скелета было 328(96%), у 13
(4%) пациентов имелись открытые переломы. Консервативное лечение было
применено у 18 (5%) пациентов, оперативное – в 323 (95%) случаях.
Исследование качества основных критериев оказания медицинской помощи
проведено с учетом этапности ее оказания. Дефекты оказания МП выявлены в
55 % случаев и были связаны со всеми этапами оказания МП.
Структура и удельный вес дефектов МП на догоспитальном этапе:
организационные дефекты (18%), тактические дефекты (12%),
диагностические дефекты (32%), лечебные дефекты наблюдались у 43%
пациентов. Дефекты оформления медицинской документации выявлены в
(34%) случаев. Структура и удельный вес дефектов МП на госпитальном
этапе включала: организационные дефекты (8%), дефекты лечебной тактики
(14%), диагностические дефекты (23%). Лечебные дефекты госпитального
этапа выявлены в (21%) случаев, а дефекты в оформления медицинской
документации у (24%) пациентов. Структура и удельный вес дефектов МП на
постгоспитальном этапе была следующей: дефекты организации оказания
медицинской помощи (34%), тактические дефекты (20%) лечебно-
диагностические и реабилитационные дефекты- (45%).
Анализ выявленных дефектов показал, что по спектру преобладают
дефекты оказания МП на госпитальном этапе лечения, а по удельному весу на
до- и постгоспитальном этапах оказания МП. Основной удельный вес
дефектов госпитального этапа пришелся на описательную часть медицинской
документации. В структуре дефектов оказания до- и постгоспитальной
медицинской помощи наибольшее значение имеют дефекты, связанные с
неадекватной профилактикой и лечением шока у больных с тяжелой моно- и
политравмой и неполноценным динамическим наблюдением и
мультифакторной реабилитации. Причины этих дефектов, как правило
необъективные, такие как: недостаточная профессиональная квалификация и
компетентность, недостаточное внимание к больному, неполноценное
клиническое и инструментальное обследование, а также объективные:
позднее обращение за медицинской помощью, тяжесть состояния больного,
атипичность клинической картины, несоблюдение пациентом лечебных и
реабилитационных рекомендаций.

110
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:
1. Гуманенко Е.К. Политравма. Актуальные проблемы и новые технологии в
лечении // Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии
повреждений мирного времени: Тез. докл. Междунар. конф. СПб, 2006.
С. 4–14.
2. Вялков А. И. Управление качеством в здравоохранении // Проблемы
управления здравоохранением. 2003. № 1/8. С. 5-12.

111
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)

СЕКЦИЯ: ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ


УДК 343.43(478)
Brînza Sergiu Mihail
Departamentul Drept penal, Universitatea de Stat din Moldova
(Chișinău, Republica Moldova)
OBSERVAȚII ȘI PROPUNERI LA PROIECTUL DE MODIFICARE ȘI
COMPLETARE A UNOR NORME DIN LEGISLAȚIA REPUBLICII MOLDOVA
PRIVIND TRAFICUL DE PERSOANE
Adnotare. Scopul investigației de față constă în analiza unui proiect de
modificare și completare a art.165 și 206 CP RM, precum și a Legii Republicii
Moldova nr.241/2005. În acest context, sunt examinate efectele pozitive și cele
negative ale unei eventuale adoptări a acestui proiect. De asemenea, sunt
formulate propuneri privitoare la îmbunătățirea calității respectivului proiect.
Cuvinte-cheie: trafic de ființe umane; trafic de copii; violență; amenințare;
servitute; mamă-surogat; consimțământ; practici similare sclaviei.
Брынза Сергей Михайлович
Департамент уголовного права Государственного университета Молдовы
(Кишинев, Республика Молдова)
ЗАМЕЧАНИЯ И ПРЕДЛОЖЕНИЯ К ПРОЕКТУ О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ И
ДОПОЛНЕНИЙ В НЕКОТОРЫЕ НОРМЫ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА РЕСПУБЛИКИ
МОЛДОВА О ТОРГОВЛЕ ЛЮДЬМИ
Аннотация. Целью данного исследования является анализ проекта о
внесении изменений и дополнений в ст. 165 и 206 УК РМ, а также в Закон
Республики Молдова № 241/2005. В этом контексте рассматриваются
позитивные и негативные последствия возможного принятия данного
проекта. Также изложены предложения по улучшению качества этого
проекта.
Ключевые слова: торговля людьми; торговли детьми; насилие;
угроза; подневольное состояние; суррогатная мать; согласие; условия,
сходные с рабством.
Brinza Sergiu M.
Department of Penal Law, Moldova State University
(Chisinau, Republic of Moldova)
SOME REMARKS AND RECOMMENDATIONS WITH REGARD TO THE DRAFT
LAW ON AMENDING AND COMPLETING SEVERAL NORMS TOCUHING THE
ISSUE OF HUMAN TRAFFICKING WITHIN THE LEGISLATION OF THE
REPUBLIC OF MOLDOVA
Abstract. The purpose of the present investigation was to analyze the
provisions of the draft law on amending and completing art.165 and art.206 PC RM,
as well as Law of the Republic of Moldova No.241/2005. In this context, there are
considered both the possible positive and negative effects in case of adoption of
this draft law. There are also put together a series of recommendations with the
intention to improve the quality of the draft law in question.
112
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Keywords: human trafficking; child trafficking; violence; threat; servitude;
surrogate mother; consent; practices similar to slavery.
La 18.05.2016 a fost publicat proiectul de Lege privind modificarea și
completarea unor acte legislative [1] (în continuare – Proiectul nr.3185/2016).
Pentru studiul de față prezintă interes inițiativele de remaniere a Codului penal al
Republicii Moldova (în continuare – CP RM), precum și a art.2 al Legii privind
prevenirea şi combaterea traficului de fiinţe umane, adoptate de Parlamentul
Republicii Moldova la 20.10.2005 [2] (în continuare – Legii nr.241/2005).
Astfel, în conformitate cu art.I al Proiectului nr.3185/2016, Codul penal ar
urma să fie modificat şi completat după cum urmează:
1) la alin.(1) art.165:
‒ partea introductivă, după cuvintele „ţesuturilor şi/sau celulelor‖ să fie
completat cu cuvintele „de vânzare către o altă persoană‖;
‒ literele a)-c) să aibă următorul conținut: „a) aplicarea violenţei
nepericuloase pentru viaţa sau sănătatea persoanei ori cu ameninţarea aplicării
violenţei; b) răpire; c) sustragerea, tăinuirea, degradarea sau distrugerea
documentelor‖;
‒ să fie completat cu literele d)-g) cu următorul conținut: „d) deţinerea în
servitute, în scopul întoarcerii unei datorii a cărei mărime nu este stabilită în mod
rezonabil; e) ameninţare cu divulgarea informaţiilor confidenţiale familiei victimei
sau altor persoane fizice sau juridice; f) înşelăciune; g) abuz de poziţie de
vulnerabilitate sau abuz de putere, pentru a obţine consimţământul unei persoane
care deţine controlul asupra unei alte persoane‖;
2) alin.(1) art.206 să fie completat cu litera i) cu următorul conținut: „i)
utilizării în calitate de mamă-surogat‖.
Potrivit art.II al Proiectului nr.3185/2016, se preconizează ca art.2 al Legii
nr.241/2005 să fie modificat şi completat după cum urmează:
‒ la punctul 2) după cuvintele „sau primirea unui copil‖ să fie completat cu
cuvintele „precum şi darea sau primirea unor plăţi ori beneficii pentru obţinerea
consimţământului unei persoane care deţine controlul asupra copilului‖;
‒ la punctul 3): la litera d) cuvintele „pentru transplant‖ să fie excluse; ultima
propoziție să fie exclusă;
‒ la punctul 7) cuvintele „inclusiv de libertatea de mişcare, reţinerea ca
ostatic‖ să fie excluse;
‒ punctele 9) și 12) să aibă următorul conținut: „9) practici similare sclaviei –
impunerea unei persoane, prin înşelăciune, prin ameninţare cu violenţa, prin
violenţă sau prin alte mijloace de constrângere, să se angajeze sau să rămână în
raport de concubinaj sau căsătorie‖; „12) traficant de fiinţe umane – persoană care
săvârşeşte acţiunile consemnate la pct.1) şi 2)‖.
În cele ce urmează, vom examina aceste amendamente proiectate.
Conform Proiectului nr.3185/2016, modificarea și completarea art.165 CP
RM vizează doar alineatul (1) al acestuia. Sub acest aspect, în Nota informativă,
care însoțește proiectul în cauză, se menționează: „La lit.a) alin.(1) art.165 CP RM,
avându-se în vedere multitudinea acţiunilor adiacente, reglementarea acestora fiind
una haotică, se propune ca fiecare dintre aceste acţiuni să fie divizate în mai multe
litere, pentru a-i reda cadrului legislativ mai multă previzibilitate și claritate. În
acelaşi context, tot la lit.a) alin.(1) art.165 CP RM, în vederea prevenirii
113
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
manipulărilor care ar putea fi întreprinse cu documentele, a fost considerată
oportună extinderea cercului acţiunilor posibile de fraudare a documentelor. Astfel,
cuvintele „confiscarea documentelor‖ a fost substituită cu expresia „sustragerea,
tăinuirea sau distrugerea documentelor‖ [3].
În mod regretabil, autorii proiectului nu prezintă argumente privitoare la
completarea părții introductive a alin.(1) art.165 CP RM, după cuvintele „ţesuturilor
şi/sau celulelor‖, cu cuvintele „de vânzare către o altă persoană‖. Ar reieși că, în
varianta completată, partea respectivă a dispoziției de la alin.(1) art.165 CP RM ar
dobândi următorul conținut: „Recrutarea, transportarea, transferul, adăpostirea sau
primirea unei persoane, cu sau fără consimţământul acesteia, în scop de...
prelevare a organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor de vânzare către o altă
persoană...‖.
Care sunt raționamentele pentru o asemenea completare? Or, în acord cu
legea penală în vigoare, cea de-a şaptea formă a scopului acţiunii principale din
cadrul infracțiunii prevăzute la alin.(1) art.165 CP RM se exprimă în scopul de
prelevare a organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor victimei. În contextul infracțiunii
examinate, finalitatea celui, care urmăreşte prelevarea organelor, ţesuturilor şi/sau
celulelor victimei, se poate exprima în: realizarea unui transplant sau a unei
transfuzii; efectuarea de experimente sau testări ştiinţifice; efectuarea de ceremonii
ritualice; înfricoşare; canibalism; vampirism; obţinerea unor preparate
medicamentoase, etc. [4, p. 158] Utilitatea pentru transplant (sau transfuzie) a
organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor prelevate ale victimei este absolut irelevantă în
contextul infracţiunii specificate la alin.(1) art.165 CP RM, săvârşite în scopul de
prelevare a organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor victimei.
Adoptarea Proiectului nr.3185/2016 ar reduce numărul acestor finalități la
una singură: vânzarea organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor prelevate ale victimei
către o altă persoană. În prezența oricărei alte finalități, art.165 CP RM nu ar mai
putea fi aplicat. Eventual, vor putea fi aplicate alte articole (de exemplu, art.158 CP
RM). Aceasta ar reduce din sfera de aplicare a art.165 CP RM.
Scopul unei astfel de completări a alin.(1) art.165 CP RM nu este deloc clar.
Să aibă scopul de prelevare a organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor victimei, de
vânzare către o altă persoană, un grad de pericol social mai sporit decât cel al
scopului de prelevare a organelor, ţesuturilor şi/sau celulelor victimei în vederea
realizării unui transplant sau a unei transfuzii, a efectuării de experimente sau
testări ştiinţifice, a efectuării de ceremonii ritualice, a înfricoşării, a canibalismului, a
vampirismului, a obţinerii unor preparate medicamentoase, etc.? Nu există niciun
temei pentru a oferi un răspuns tranșant la această întrebare.
Este foarte posibil ca Proiectul nr.3185/2016 să conțină o eroare. Probabil,
formularea din acest proiect trebuia să fie următoarea: „La articolul 165: alineatul
(1): partea introductivă, după cuvintele „ţesuturilor şi/sau celulelor‖ se completează
cu cuvintele „,(sublinierea ne aparține – n.a.) de vânzare către o altă persoană,
(sublinierea ne aparține – n.a.)‖. Introducerea celor două virgule ar însemna că
vânzarea victimei către o altă persoană ar constitui o nouă formă a scopului acţiunii
principale din cadrul infracțiunii prevăzute la alin.(1) art.165 CP RM. Această
supoziție a noastră se bazează pe faptul că, într-o ipoteză similară, la lit.h) alin.(1)
art.206 CP RM, este atestat scopul vânzării victimei.

114
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Pe cale de consecință, recomandăm autorilor Proiectului nr.3185/2016 să
substituie sintagma „de vânzare către o altă persoană‖ prin sintagma „,de vânzare
către o altă persoană,‖.
În continuare, ne vom referi la amendamentele care se preconizează a fi
operate în partea finală a alin.(1) art.165 CP RM.
Astfel, conform variantei în vigoare a acestei norme, dispoziția de la litera a)
are următorul conținut: „ameninţare cu aplicarea sau aplicarea violenţei fizice sau
psihice nepericuloase pentru viaţa şi sănătatea persoanei, inclusiv prin răpire, prin
confiscare a documentelor şi prin servitute, în scopul întoarcerii unei datorii a cărei
mărime nu este stabilită în mod rezonabil, precum şi prin ameninţare cu divulgarea
informaţiilor confidenţiale familiei victimei sau altor persoane atât fizice, cât şi
juridice‖. În scopul asigurării unei mai bune previzibilități și clarități a textului legii
penale, autorii Proiectului nr.3185/2016 propun disjungerea acestei dispoziții în
următorele:
a) aplicarea violenţei nepericuloase pentru viaţa sau sănătatea persoanei ori
cu ameninţarea aplicării violenţei;
b) răpire;
c) sustragerea, tăinuirea, degradarea sau distrugerea documentelor;
d) deţinerea în servitute, în scopul întoarcerii unei datorii a cărei mărime nu
este stabilită în mod rezonabil;
e) ameninţare cu divulgarea informaţiilor confidenţiale familiei victimei sau
altor persoane fizice sau juridice.
Suntem de acord cu această inițiativă. În afară de asigurarea unei mai bune
previzibilități și clarități a textului legii penale, o asemenea remaniere ar mai avea
ca efect eliminarea unor inadvertențe ce caracterizează actuala dispoziție de la lit.a)
alin.(1) art.165 CP RM. La unele dintre astfel de inadvertențe s-a referit A.Tănase:
„Dacă violenţa psihică constă într-o ameninţare, ce înseamnă atunci, în contextul
prevederii de la lit.a) alin.(1) art.165 CP RM, ameninţarea cu aplicarea violenţei
psihice nepericuloase pentru viaţa şi sănătatea persoanei?... Pentru că legiuitorul
utilizează sintagma „inclusiv prin...‖, se creează impresia că – printre altele, prin
răpire, prin confiscare a documentelor şi prin servitute – se realizează ameninţarea
cu aplicarea sau aplicarea violenţei nepericuloase pentru viaţa şi sănătatea
persoanei... Nu este potrivită utilizarea noţiunii „confiscarea documentelor‖ în
vederea descrierii unei infracţiuni. Noţiunea dată are un conţinut juridic şi nu trebuie
folosită pentru descrierea unor manifestări de antijuridicitate‖ [5].
În același context, considerăm oportună completarea dispoziției de la lit.a)
alin.(1) art.165 CP RM cu cuvintele „tăinuirea, degradarea sau distrugerea
documentelor‖. Într-o asemenea ipoteză, pericolul social al faptei incriminate la
alin.(1) art.165 CP RM nu este mai redus decât în ipoteza sustragerii (confiscării)
documentelor. Tăinuirea, degradarea sau distrugerea documentelor, ca și
sustragerea (confiscarea) acestora, presupun exercitarea unei presiuni asupra
voinței victimei, doar astfel făptuitorul obținând posibilitatea de a o trafica.
În altă privință, nu putem agrea propunerea autorilor Proiectului
nr.3185/2016 de a exclude – din lista modalităților normative ale acţiunii sau
inacţiunii adiacente din cadrul faptei prejudiciabile prevăzute la alin.(1) art.165 CP
RM – darea sau primirea unor plăţi sau beneficii pentru a obţine consimţământul
unei persoane care deţine controlul asupra unei alte persoane. Eliminarea acestei
modalități nu va putea fi compensată de prezența celorlalte modalități normative ale
115
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
acţiunii sau inacţiunii adiacente din cadrul faptei prejudiciabile prevăzute la alin.(1)
art.165 CP RM. Aceasta va avea ca efect apariția unei lacune în art.165 CP RM, de
care nu vor întârzia să profite potențialii infractori.
Or, conform legii penale în vigoare, nu reprezintă un temei de a nu se aplica
răspunderea conform alin.(1) art.165 CP RM faptul că persoana, care deține
controlul asupra victimei, este de acord cu traficarea acesteia.
În situația examinată atestăm realizarea unei înţelegeri, concretizată în două
activităţi corelative ale celor două părţi la respectiva înţelegere: 1) darea de plăţi
sau beneficii; 2) primirea de plăţi sau beneficii. Se au în vedere oricare plăţi sau
beneficii având rolul de recompensă ilicită (bani sau alte bunuri, servicii, avantaje
sau foloase patrimoniale). Pentru calificare, nu contează la iniţiativa cui este
săvârşită infracţiunea: la iniţiativa celui care dă plăţile sau beneficiile ori la iniţiativa
celui care le primeşte.
Atunci când ne referim la situaţia în care autorul infracțiunii specificate la
alin.(1) art.165 CP RM primeşte unele plăţi sau beneficii, avem în vedere că acesta
primeşte o remuneraţie materială de la organizatorul sau instigatorul infracţiunii
prevăzute la alin.(1) art.165 CP RM. Remuneraţia este oferită pentru a-l determina
pe autor să cumpere consimţământul unei persoane care deţine controlul asupra
victimei. Adică, după primirea plăţilor sau beneficiilor de către autorul infracţiunii
urmează darea acestora – cel mai probabil, în parte – către cel care deţine controlul
asupra victimei. Aşadar, în situaţia primirii de plăţi sau beneficii, ca participanţi la
infracţiune în mod obligatoriu figurează: 1) autorul infracţiunii, care primeşte plăţile
sau beneficiile de la organizatorul sau instigatorul infracţiunii şi care, ulterior, dă o
parte din acestea complicelui la infracţiune, şi anume: persoanei care deţine
controlul asupra victimei; 2) organizatorul sau instigatorul infracţiunii care dă
autorului plăţi sau beneficii; 3) complicele la infracţiune, care primeşte plăţi sau
beneficii de la autorul infracţiunii (pentru a-şi da acordul, de exemplu, la recrutarea
victimei). Pe de altă parte, în situaţia în care autorul infracţiunii dă plăţi sau
beneficii, figurează numai doi participanţi: 1) autorul infracţiunii, care dă complicelui
plăţi sau beneficii; 2) complicele la infracţiune, care primeşte plăţi sau beneficii de la
autorul infracţiunii (pentru a-şi da acordul, de exemplu, la recrutarea victimei).
Desigur, şi în această situaţie poate exista un organizator sau instigator. Însă,
activitatea acestuia nu poate consta în darea de plăţi sau beneficii către autorul
infracţiunii [5].
Complicele la infracţiune (adică persoana care deţine controlul asupra
victimei) poate fi oricare persoană sub a cărei grijă, ocrotire sau protecţie – faptică
sau juridică – se află victima. Se are în vedere persoană care deţine, legal sau
ilegal, controlul asupra unei victime adulte (de exemplu, tutorele, curatorul etc.).
Din considerentele menționate mai sus, recomandăm ca, în Proiectul
nr.3185/2016, dispoziția de la lit.g) alin.(1) art.165 CP RM să fie redată în maniera
în care este formulată varianta în vigoare a prevederii de la lit.c) alin.(1) art.165 CP
RM: „abuz de poziţie de vulnerabilitate sau abuz de putere, dare sau primire a unor
plăţi sau beneficii pentru a obţine consimţământul unei persoane care deţine
controlul asupra unei alte persoane‖.
În altă ordine de idei, ne vom expune asupra inițiativei autorilor Proiectului
nr.3185/2016 de a completa alin.(1) art.206 CP RM cu litera i) având următorul
conținut: „i) utilizării în calitate de mamă-surogat‖. Sub acest aspect, în Nota
informativă, care însoțește proiectul în cauză, se menționează: „În redacţia actuală
116
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
a Codului penal, articolul 206 nu prevede sancționarea exploatării fetelor minore
pentru utilizarea lor în calitate de mame-surogat. Luând în considerare faptul că
această faptă este specifică traficului de ființe umane, se propune includerea
prevederilor respective și în art.206 CP RM‖ [3].
Suntem de acord cu o asemenea completare a alin.(1) art.206 CP RM. În
cazul infracțiunii prevăzute la art.206 CP RM, victimă este persoana care la
momentul săvârşirii infracţiunii nu a atins vârsta de 18 ani. Este posibil ca o
asemenea victimă, care își poate exercita funcția reproductivă, să fie folosită de
făptuitor ca mamă-surogat. Or, noțiunea de mamă-surogat apare în contextul
concepției de maternitate de substituţie care dă speranţe de a fi mame femeilor
care fizic nu sunt apte a naşte copii. În Principiile enunțate în raportul Comisiei ad-
hoc de experți privind progresele înregistrate în științele biomedicale [6], se explică:
„Mamă-surogat este femeia care poartă un copil pentru o altă persoană și care a
fost de acord înainte de sarcină să predea copilul după naștere acelei persoane‖.
Drept urmare, susținem suplimentarea listei de scopuri ale infracțiunii
specificate la art.206 CP RM cu scopul de utilizare a victimei în calitate de mamă-
surogat.
În încheiere, ne vom pronunța asupra oportunității operării de amendamente
în art.2 al Legii nr.241/2005.
Potrivit legii penale în vigoare, dispoziția de la pct.2) art.2 al legii în cauză
are următorul conținut: „trafic de copii – recrutarea, transportarea, transferul,
adăpostirea sau primirea unui copil în scop de exploatare, chiar dacă aceste acţiuni
nu se realizează cu aplicarea vreunuia din mijloacele specificate la pct.1)‖. Autorii
Proiectului nr.3185/2016 preconizează ca, după cuvintele „sau primirea unui copil‖,
această dispoziție să fie completată cu cuvintele „precum şi darea sau primirea
unor plăţi ori beneficii pentru obţinerea consimţământului unei persoane care deţine
controlul asupra copilului‖.
Sprijinim această inițiativă. Prin aceasta, se va asigura compatibilizarea
textului art.206 CP RM și al art.2 al Legii nr.241/2005. În varianta în vigoare a art.2
al Legii nr.241/2005, definiția de la punctul 2) este discrepantă în raport cu
dispoziția de la art.206 CP RM, debusolând astfel atât destinatarii legii penale, cât
și cei ai Legii nr.241/2005.
În alt context, în acord cu legea penală în vigoare, dispoziția de la lit.d) pct.3)
art.2 al Legii nr.241/2005 are următorul conținut: „obligarea la prelevarea de organe
sau ţesuturi pentru transplant ori prelevarea de alte părţi componente ale corpului
uman‖. Autorii Proiectului nr.3185/2016 propun excluderea cuvintelor „pentru
transplant‖ din această dispoziție. Această propunere este salutabilă. Or, așa cum
am afirmat anterior, lista de finalități ale celui, care urmăreşte prelevarea organelor,
ţesuturilor şi/sau celulelor victimei, nu ar trebui să fie limiată în vreun fel. Nici în
art.165 CP RM, nici în art.206 CP RM, o astfel de limitare nu se face. Deci, nu este
cazul să se procedeze altfel în ipoteza descrierii caracteristicilor traficului de ființe
umane și ale traficului de copii în Legea nr.241/2005.
În alt registru, ne raliem recomandării autorilor Proiectului nr.3185/2016 de a
elimina ultima propoziție din pct.3) art.2 al Legii nr.241/2005. Această propoziție
este: „Consimţământul victimei traficului de fiinţe umane la exploatări intenţionate,
consemnate în punctul 3), nu este relevant atunci când se aplică orice mijloc de
constrângere din cele specificate la pct.1)‖. După A.Tănase, „din analiza dispoziţiei
de la alin.(1) art.165 CP RM se poate observa că legiuitorul are în vedere
117
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
consimţământul victimei la recrutarea, transportarea, transferul, adăpostirea sau
primirea ei, în scop de exploatare. Legiuitorul nu are în vedere consimţământului
victimei la exploatare, din moment ce exploatarea propriu-zisă depăşeşte cadrul
infracţiunii prevăzute la art.165 CP RM, deci este irelevantă în conjunctura
infracţiunii date‖ [7]. Așadar, prin excluderea ultimei propoziții din pct.3) art.2 al Legii
nr.241/2005, se va asigura eliminarea unor discrepanțe dintre textul art.206 CP RM
și textul art.2 al Legii nr.241/2005.
În altă privință, potrivit legii penale în vigoare, dispoziția de la pct.7 art.2 al
Legii nr.241/2005 are următorul conținut: „ţinere în servitute pentru achitarea
datoriei – privarea persoanei de libertate, inclusiv de libertatea de mişcare,
reţinerea ca ostatic până când ea sau un terţ va achita datoria stabilită legal sau
ilegal‖. În Proiectul nr.3185/2016 se propune excluderea din această dispoziție a
cuvintelor „inclusiv de libertatea de mişcare, reţinerea ca ostatic‖. În legătură cu
aceasta, Nota informativă, care însoțește proiectul în cauză, se menționează: „Din
definiţia noțiunii „ţinerea în servitute pentru achitarea datoriei‖ a fost exclusă
sintagma „reţinerea ca ostatic‖. Nu trebuie de confundat statutul persoanei ţinute în
servitute în scopul întoarcerii unei datorii cu statutul persoanei ţinute în calitate de
ostatic. Prima este victima infracţiunilor prevăzute la art.165 sau 206 CP RM, iar
ostaticul reprezintă victima infracţiunilor prevăzute la art.280 CP RM. Ţinerea
persoanei în servitute pentru achitarea datoriei atentează, în principal, la libertatea
fizică a persoanei, în timp ce reţinerea în calitate de ostatic atentează, în principal,
la securitatea publică‖ [3].
Acceptăm aceste considerente. În același timp, considerăm că definiția
noțiunii de la pct.7 art.2 al Legii nr.241/2005 ar trebui să posede un potențial
explicativ mai pronunțat, contribuind la o interpretare mai eficientă a prevederilor
art.165 și 206 CP RM. Pe cale de consecință, recomandăm ca această definiție să
fie reformulată după cum urmează: „deţinerea în servitute, în scopul întoarcerii unei
datorii a cărei mărime nu este stabilită în mod rezonabil – impunerea victimei de a
se afla în starea sau condiţia rezultând din faptul că un debitor s-a angajat să dea
drept garanţie pentru o datorie serviciile sale personale sau ale unei alte persoane
asupra căreia îşi exercită autoritatea, dacă valoarea echitabilă a acestor servicii nu
este destinată lichidării datoriei sau dacă durata acestor servicii nu este limitată şi
nici caracterul lor definit‖.
În alt context, potrivit legii penale în vigoare, dispoziția de la pct.9 art.2 al
Legii nr.241/2005 are următorul conținut: „practici similare sclaviei – starea
persoanei ţinute sau puse în situaţia în care o altă persoană are stăpânire asupra ei
sau o impune, prin înşelăciune, prin ameninţare cu forţa, prin violenţă sau prin alte
mijloace de constrângere, să presteze anumite servicii, inclusiv să se angajeze ori
să rămână în raport de concubinaj sau de căsătorie‖. Autorii Proiectului
nr.3185/2016 recomandă ca această dispoziție să aibă un alt conținut: „practici
similare sclaviei – impunerea unei persoane, prin înşelăciune, prin ameninţare cu
violenţa, prin violenţă sau prin alte mijloace de constrângere, să se angajeze sau să
rămână în raport de concubinaj sau căsătorie‖.
În principiu, suntem de acord cu această reformulare. Or, din dispoziția de la
art.167 CP RM se desprinde că, prin „condiţii similare sclaviei‖ se înţelege
determinarea unei persoane, prin utilizarea înşelăciunii, constrângerii, violenţei sau
ameninţării cu violenţa, să se angajeze sau să rămână în raport de concubinaj sau
căsătorie. Totuși, înșelăciunea nu poate presupune impunerea victimei, iar
118
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
sintagma „alte mijloace de constrângere‖ lasă loc pentru interpretarea extensivă
defavorabilă a legii penale. De aceea, recomandăm ca dispoziția de la pct.9 art.2 al
Legii nr.241/2005 să fie reformulată după cum urmează: „condiţii similare sclaviei –
determinarea unei persoane, prin utilizarea înşelăciunii, constrângerii, violenţei sau
ameninţării cu violenţa, să se angajeze sau să rămână în raport de concubinaj sau
căsătorie‖.
În fine, ne vom referi la intenția autorilor Proiectului nr.3185/2016 de a
modifica dispoziția de la pct.12) art.2 al Legii nr.241/2005 după cum urmează:
„traficant de fiinţe umane – persoana care săvârşeşte acţiunile consemnate la pct.1)
şi 2)‖.
La pct.2 este definită noțiunea „traficul de copii‖. Această noțiune este
utilizată pentru a identifica infracțiunea prevăzută la art.206 CP RM. Totodată,
pentru a identifica infracțiunile specificate la art.165 CP RM, legiuitorul recurge la o
altă noțiune – „traficul de ființe umane‖. În aceste condiții, nu se poate susține că
noțiunile „traficul de copii‖ și „traficul de ființe umane‖ se află într-o relație de tip
„parte-întreg‖. De aceea, utilizarea noțiunii „traficant de fiinţe umane‖, pentru a
desemna subiectul traficului de copii, ar avea un efect debusolant și ar genera
confuzii.
Întrucât problema în cauză, necesită o abordare sistemică, susținem
modificarea denumirilor art.165 și 206 CP RM în varianta propusă de M.Ștefănoaia:
articolul 165 – „Traficul de persoane adulte‖; articolul 206 – „Traficul de
minori‖ [8, p. 17, 19]. Or, copilul (minorul) are calitatea de ființă umană. De aceea,
păstrarea denumirii actuale a art.165 CP RM nu are nicio justificare.
Totodată, propunem reformularea dispoziției de la pct.12) art.2 al Legii
nr.241/2005 după cum urmează: „traficant de persoane – persoana care săvârşeşte
faptele consemnate la pct.1) şi 2)‖.
BIBLIOGRAFIE
1. Proiectul de Lege privind modificarea și completarea unor acte legislative.
Disponibil: http://particip.gov.md/public/documente/131/ro_3185_proiect-pentru-
avizare-18.05.16.pdf
2. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2005, nr.164-167.
3. Notă informativă la proiectul de Lege privind modificarea și completarea unor
acte legislative. Disponibil:
http://particip.gov.md/public/documente/131/anexe/ro_3185_Final-Nota-
informativaLegea-241-(1)-curat.pdf
4. Eşanu A. Infracţiuni legate de prelevarea organelor sau ţesuturilor umane în
reglementarea legislaţiei penale contemporane. – Chişinău: CEP USM, 2009. –
251 p.
5. Tănase A. Latura obiectivă a infracţiunii de trafic de fiinţe umane (art.165 CP
RM). În: Revista Naţională de Drept, 2010, nr.11, p.18-33.
6. Principles set out in the report of the Ad Hoc Committee of Experts on Progress
in the Biomedical Sciences (CAHBI), 1989. Disponibil:
http://www.coe.int/t/dg3/healthbioethic/texts_and_documents/default_en.asp
7. Tănase A. Infracţiunea de trafic de fiinţe umane (art.165 CP RM): obiectul
juridic, obiectul material, victima. Revista Naţională de Drept, 2010, nr.9-10,
p.42-55.
8. Ștefănoaia M. Reglementarea răspunderii pentru infracțiunile privind traficul de
persoane în dreptul comparat. – Chișinău: CEP USM, 2012. – 314 p.
119
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 341.45(478)
Stati Vitalie Anatol
Departamentul Drept penal, Universitatea de Stat din Moldova
(Chișinău, Republica Moldova)

DESPRE POSIBILELE IMPLICAȚII ALE RATIFICĂRII DE CĂTRE REPUBLICA


MOLDOVA A PROTOCOLULUI ADIȚIONAL LA CONVENȚIA CONSILIULUI
EUROPEI PRIVIND CRIMINALITATEA INFORMATICĂ

Adnotare. Acest studiu este axat pe analiza amendamentelor propuse în


cadrul Proiectului nr.2838/2016. Se examinează oportunitatea incriminării în
legislația Republicii Moldova a: distribuirii materialelor rasiste și xenofobe prin
intermediul sistemelor informatice; amenințării bazate pe o motivație rasistă și
xenofobă; insultei având la bază o motivație rasistă și xenofobă; negării,
minimalizării grosolane, aprobării sau justificării genocidului ori a crimelor împotriva
umanității. De asemenea, sunt analizate interferențele dintre Proiectul nr.2838/2016
și Proiectul nr.2711/2015.
Cuvinte-cheie: material rasist și xenofob; sistem informatic; amenințare;
insultă; negare; minimalizare grosolană; aprobare; justificare; genocid; crime
împotriva umanității.

Стати Виталий Анатольевич


Департамент уголовного права Государственного университета Молдовы
(Кишинев, Республика Молдова)

О ВОЗМОЖНЫХ ПОСЛЕДСТВИЯХ РАТИФИКАЦИИ РЕСПУБЛИКОЙ


МОЛДОВА ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОТОКОЛА К КОНВЕНЦИИ СОВЕТА
ЕВРОПЫ О ПРЕСТУПЛЕНИЯХ В СФЕРЕ КОМПЬЮТЕРНОЙ ИНФОРМАЦИИ

Аннотация. Данное исследование сосредоточено на анализе


поправок, предложенных в рамках проекта закона № 2838/2016.
Рассматривается целесообразность криминализация в законодательстве
Республики Молдова: распространения расистских и ксенофобских
материалов посредством компьютерных систем; мотивированной угрозы
расизма и ксенофобии; расистски и ксенофобски мотивированного
оскорбления; отрицания, чрезвычайной минимизации, одобрения или
оправдания геноцида или преступлений против человечества. Также
анализируются параллели между проектом закона № 2838/2016 и проектом
закона № 2711/2015.
Ключевые слова: расистский и ксенофобский материал;
компьютерная система; угроза; оскорбление; отрицание; чрезвычайная
минимизация; одобрение; оправдание; геноцид; преступления против
человечества.

120
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Stati Vitaliy
Department of Penal Law, Moldova State University
(Chisinau, Republic of Moldova)

SOME CONSIDERATIONS ON THE POSSIBLE IMPLICATIONS FOR THE


REPUBLIC OF MOLDOVA AHEAD OF THE RATIFICATION OF THE ADDITIONAL
PROTOCOL TO THE EUROPEAN CONVENTION ON CYBERCRIME

Abstract. This study is focused on analyzing the amendments advanced by


Project Nr.2838/2016. With this regard, there is analyzed the possibility to
criminalize under the legislation of the Republic of Moldovan the following criminal
acts: the distribution of racist and xenophobic material committed through computer
systems; the made threat motivated by racist and xenophobic beliefs; the insult
based on racist and xenophobic motivation; the denial, ignorant disregard, the
approval or justification of genocide or of any crimes against humanity. There are
also analyzed the juxtapositions between project Nr.2838/2016 and Project
Nr.2711/2015.
Keywords: racist and xenophobic material; computer system; threat; insult;
denial; ignorant disregard; approval; justification; genocide; crimes against
humanity.

La 04.02.2016 a fost publicat proiectul de Lege pentru modificarea şi


completarea unor acte legislative [1] (în continuare – Proiectul nr.2838/2016). Prin
elaborarea acestui proiect, se urmărește operarea unor amendamente în Codul
penal și în Codul contravențional. In concreto, sunt proiectate următoarele
modificări și completări:
14
1) completarea Codului penal cu un nou articol, 134 , cu următorul cuprins:
14
„Articolul 134 . Material rasist şi xenofob
Prin material rasist şi xenofob se înţelege orice material scris, imagine sau
altă reprezentare de idei ori teorii, care susţine, încurajează sau incită la ură, dis-
criminare ori violenţă împotriva unei persoane sau unui grup de persoane, pe
considerente de rasă, culoare, ascendenţă, naţionalitate ori origine etnică şi religie‖;
2
2) completarea Codului penal cu un nou articol, 135 , cu următorul cuprins:
2
„Articolul 135 . Negarea, minimalizarea grosolană, aprobarea sau justificarea
genocidului ori a infracţiunilor împotriva umanităţii
Distribuirea sau alte forme de punere la dispoziţia publicului, prin intermediul
unui sistem informatic, a materialelor ce neagă, minimalizează în mod grosolan,
aprobă ori justifică actele constitutive ale genocidului sau ale infracțiunilor împotriva
umanităţii, astfel cum sunt definite în dreptul internațional și recunoscute ca atare
printr-o hotărâre definitive a unei instanțe naționale, a Curții Penale Internaționale
sau a Tribunalelor Internaționale înființate prin instrumente internațional relevante și
ale căror competență a fost recunoscută de către Republica Moldova, se
pedepseşte cu amendă în mărime de la 500 la 1000 unităţi convenţionale sau cu
închisoare de la 1 la 3 ani aplicată persoanei fizice, cu amendă, aplicată persoanei
juridice, de la 2000 la 5000 de unităţi convenţionale cu privarea de dreptul de a
exercita o anumită activitate pe un termen de la 1 la 5 ani sau cu lichidarea ei‖;
1
3) completarea Codului penal cu un nou articol, 155 , cu următorul cuprins:
1
„Articolul 155 . Ameninţarea bazată pe o motivaţie rasistă şi xenofobă
121
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Ameninţarea, inclusiv prin intermediul unui sistem informatic, cu săvârşirea
unei infracţiuni grave, a unor persoane pentru motivul apartenenţei la un grup care
se identifică prin rasă, culoare, ascendenţă, naţionalitate ori origine etnică, precum
şi religie, dacă este folosită ca pretext pentru oricare dintre aceste motive, sau a
unui grup de persoane care se distinge prin una dintre aceste caracteristici dacă a
existat pericolul realizării acestei ameninţări,
se pedepseşte cu amendă în mărime de la 200 la 400 unităţi convenţionale
sau cu muncă neremunerată în folosul comunităţii de la 180 la 240 de ore, sau cu
închisoare de la 1 la 3 ani‖;
4) modificarea și completarea articolului 346, după cum urmează: în
dispoziţie, după cuvintele „spre înjosirea onoarei şi demnităţii naţionale,‖ se
completează cu textul „distribuirea, vânzarea sau alte forme de punere la dispoziţia
publicului, inclusiv prin intermediul unui sistem informatic, a materialelor rasiste şi
xenofobe,‖ și în continuare după text; în sancţiune, cifra,,250‖, se substituie cu
cifra,,500‖, și în continuare după text;
1
5) completarea Codului contravenţional cu un nou articol, 69 , cu următorul
cuprins:
1
„Articolul 69 . Insulta având la bază o motivaţie rasistă sau xenofobă
Insultarea în public, inclusiv prin intermediul unui sistem informatic, a unei
persoane pentru motivul apartenenţei la un grup care se identifică prin rasă,
culoare, ascendenţă, religie, naţionalitate ori origine etnică, sau a unui grup de
persoane care se distinge prin una dintre aceste caracteristici care înjosesc
onoarea şi demnitatea persoanei,
se sancţionează cu amendă de la 50 la 100 de unităţi convenţionale aplicată
persoanei fizice, sau cu muncă neremunerată în folosul comunităţii de la 20 la 60
de ore, cu amendă de la 150 la 350 de unităţi convenţionale aplicată persoanei cu
funcţie de răspundere, cu privarea de dreptul de a deţine anumite funcţii sau de
dreptul de a desfăşura anumite activităţi pe un termen de la 3 luni la un an‖.
În aceeași zi, în afară de Proiectul nr.2838/2016, a fost publicat proiectul de
Lege pentru ratificarea Protocolului Adiţional la Convenţia Consiliului Europei
privind criminalitatea informatică, referitor la incriminarea actelor de natură rasistă şi
xenofobă săvârşite prin intermediul sistemelor informatice, adoptat la Strasbourg la
28.01.2003 [2] [3] (în continuare – Protocolului).
În Nota informativă la acest din urmă proiect se menționează, inter alia:
„Faptele de natură rasistă şi xenofobă constituie o violare a drepturilor omului şi o
ameninţare pentru statul de drept şi stabilitatea democratică, respectiv, dreptul
intern şi dreptul internaţional necesită reglementarea unor răspunsuri legale
adecvate la propaganda de natură rasistă şi xenofobă săvârşită prin intermediul
sistemelor informatice... Sistemele informatice oferă un mijloc fără precedent de
facilitare a libertăţii de exprimare şi de comunicare în lumea întreagă, iar libertatea
de exprimare constituie unul dintre principiile fundamentale ale unei societăţi
democratice şi că aceasta constituie una dintre condiţiile esenţiale ale progresului şi
dezvoltării fiecărei fiinţe umane. Pornind de la libertatea de exprimare, persistă
riscul ca aceste sisteme informatice să fie utilizate cu rea credinţă sau într-o
manieră abuzivă în scopul difuzării unei propagande rasiste şi xenofobe, fapt pentru
care, statele semnatare ale Convenției (se are în vedere Convenţia Consiliului
Europei privind criminalitatea informatică, adoptată la Budapesta la 23.11.2001 [4],
ratificată prin Legea pentru ratificarea Convenţiei Consiliului Europei privind
122
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
criminalitatea informatică, adoptată de Parlamentul Republicii Moldova la
02.02.2009 [5] – n.a.) sunt convinse de necesitatea asigurării unui bun echilibru
între libertatea de exprimare şi o luptă eficientă împotriva faptelor de natură rasistă
şi xenofobă‖ [6].
În cadrul Protocolului, statelor semnatare ale Convenției în cauză li se
recomandă incriminarea: distribuirii materialelor rasiste și xenofobe prin intermediul
sistemelor informatice; amenințării bazate pe o motivație rasistă și xenofobă;
insultei având la bază o motivație rasistă și xenofobă; negării, minimalizării
grosolane, aprobării sau justificării genocidului ori a crimelor împotriva umanității. În
cadrul aceluiași Protocol, la alineatul 1 articolul 2, este formulată definiția noțiunii
„material rasist și xenofob‖: orice material scris, orice imagine sau orice altă
reprezentare de idei ori teorii, care susține, încurajează sau incită la ură,
discriminare ori violență împotriva oricărei persoane sau a unui grup de persoane,
pe considerente de rasă, culoare, ascendență, naționalitate ori origine etnică,
precum și religie, dacă este folosit ca pretext pentru oricare dintre acești factori.
Pornind de la aceste premise, în cele ce urmează ne vom focusa atenția pe
analiza amendamentelor propuse pentru Codul penal și Codul contravențional:
14
1) cât privește proiectatul art.134 CP RM care conține definiția noțiunii
„material rasist şi xenofob‖, nu este clar de ce această definiție conține „improvizări‖
care o fac să fie întrucâtva trunchiată față de definiția similară din Protocol. În
special, avem în vedere excluderea cuvintelor „dacă este folosit ca pretext pentru
oricare dintre acești factori‖ din partea finală a respectivei definiții. Este foarte
14
posibil ca, în eventualiatea adoptării art.134 CP RM, această discrepanță, care
există în raport cu definiția noțiunii „material rasist şi xenofob‖ din Protocol, să
14
devină motiv de speculații în sensul neaplicării art.134 CP RM. Din aceste
considerente, recomandăm autorilor Proiectului nr.2838/2016 să formuleze definiția
din acest articol proiectat în strictă corespundere cu alin.1 art.2 din Protocol;
2
2) în legătură cu completarea Codului penal cu art.135 , semnalăm
existența unui proiect prin care s-a încercat promovarea unor idei similare. Ne
referim la proiectul de Lege pentru modificarea și completarea unor acte
legislative [7] (în continuare – Proiectul nr.482/2013). Prin acest proiect, s-a urmărit,
3
printre altele, adoptarea art.135 CP RM. Conținutul acestui articol proiectat este:
3
„Articolul 135 . Negarea genocidului, holocaustului sau a altor crime contra
umanității
Negarea, contestarea, aprobarea sau justificarea prin orice mijloace, în
public, a genocidului, holocaustului sau a altor crime contra umanității ori a efectelor
acestora se pedepsește cu închisoare de la 3 luni până la un an și cu privarea de
dreptul de a ocupa anumite funcții sau de a exercita o anumită activitate pe un
termen de până la 5 ani‖.
Însă, Proiectul nr.482/2013 nu a fost adoptat. La 20.01.2015 a fost emisă
Dispoziția Președintelui Parlamentului Republicii Moldova, prin care s-a dispus
excluderea respectivului proiect din procedura legislativă [8].
Revenind la analiza Proiectului nr.2838/2016, remarcăm discrepanțe dintre
2
dispoziția proiectatului art.135 CP RM și dispoziția art.6 din Protocol.
2
În special, art.135 CP RM conține sintagma „infracțiunilor împotriva
umanităţii, astfel cum sunt definite în dreptul internațional și recunoscute ca atare
printr-o hotărâre definitivă a unei instanțe naționale, a Curții Penale Internaționale
sau a Tribunalelor Internaționale înființate prin instrumente internațional relevante și
123
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
ale căror competență a fost recunoscută de către Republica Moldova‖. Pentru
comparație, în art.6 din Protocol, se recurge la următoarea expresie: „crimelor
împotriva umanității, astfel cum sunt definite în dreptul internațional și recunoscute
ca atare printr-o hotărâre definitivă a Tribunalului Militar Internațional înființat prin
Acordul de la Londra la data de 18 aprilie 1945 sau a oricărui alt tribunal
internațional înființat prin instrumente internaționale relevante și a cărui competență
a fost recunoscută de către acea parte‖.
Noțiunile „infracțiuni împotriva umanității‖ și „crime contra umanității‖, nu au
același conținut semantic. În Codul penal al Republicii Moldova, noțiunea
„infracțiuni împotriva umanității‖ are conținutul pe care-l cunoaștem din articolul
1
135 . În aceste condiții, nu putem fi de acord cu autorii Proiectului nr.2838/2016,
care afirmă că noțiunea în cauză ar fi definită în dreptul internațional, desemnând
fapte recunoscute ca atare printr-o hotărâre definitive a unei instanțe naționale, a
Curții Penale Internaționale sau a Tribunalelor Internaționale înființate prin
instrumente internațional relevante și ale căror competență a fost recunoscută de
către Republica Moldova. În realitate, nu noțiunea „infracțiuni împotriva umanității‖,
ci noțiunea „crime contra umanității‖ este cea care își găsește definirea în dreptul
internațional, desemnând fapte recunoscute ca atare printr-o hotărâre definitivă a
Tribunalului Militar Internațional înființat prin Acordul de la Londra la data de 18
aprilie 1945 sau a oricărui alt tribunal internațional înființat prin instrumente
internaționale relevante și a cărui competență a fost recunoscută de către acea
parte.
2
În concluzie, proiectatul art.135 CP RM trebuie reformulat. Din această
perspectivă, există două variante alternative pentru partea finală a dispoziției
respectivului articol: 1) „...infracțiunilor împotriva umanităţii, astfel cum sunt definite
1
în art.135 ...‖; 2) „...crimelor împotriva umanității, astfel cum sunt definite în dreptul
internațional și recunoscute ca atare printr-o hotărâre definitivă a Tribunalului Militar
Internațional înființat prin Acordul de la Londra la data de 18 aprilie 1945 sau a
oricărui alt tribunal internațional înființat prin instrumente internaționale relevante și
a cărui competență a fost recunoscută de către acea parte...‖. Optăm pentru prima
din aceste variante. Sprijinirea celei de-a doua ar presupune neglijarea prezenței
1
articolului 135 în Codul penal și, implicit, sfidarea suveranității legislative a
Republicii Moldova. În plus, toate articolele din Codul penal trebuie privite ca părți
2
ale unui singur sistem. Extragerea articolului 135 din cadrul acestuia va duce la
dereglarea întregului sistem.
2
În alt context, în proiectatul art.135 CP RM este utilizată sintagma „sistem
informatic‖. Interpretarea acestei sintagme, care nu este definită în legea penală,
urmează a fi făcută prin apelarea la dispoziția de la lit.a) art.1 a Convenţiei
Consiliului Europei privind criminalitatea informatică: „expresia „sistem informatic‖
desemnează orice dispozitiv izolat sau ansamblu de dispozitive interconectate ori
aflate în legătură, care asigură ori dintre care unul sau mai multe elemente asigură,
prin executarea unui program, prelucrarea automată a datelor‖. Această soluție
rezultă din alin.1 art.2 din Protocol: „Expresiile și termenii folosiți în prezentul
protocol sunt interpretați în aceeași manieră în care sunt interpretați în Convenție
(se are în vedere Convenţia Consiliului Europei privind criminalitatea informatică –
n.a.)‖.
Definiții apropiate cu cea de la lit.a) art.1 a Convenţiei Consiliului Europei
privind criminalitatea informatică găsim în Legea cu privire la informatică, adoptată
124
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
de Parlamentul Republicii Moldova la 22.06.2000 [9], precum și în Legea privind
prevenirea şi combaterea criminalităţii informatice, adoptată de Parlamentul
Republicii Moldova la 03.02.2009 [10];
1
3) cât privește completarea Codului penal cu art.155 , în primul rând, atrage
atenția sintagma „infracțiune gravă‖ din cadrul acestuia. În art.4 din Protocol, se
recurge la expresia „infracțiune gravă, astfel cum este definită în dreptul intern‖.
Totuși, în corespundere cu alin.(1) art.16 CP RM, „în funcţie de caracterul şi
gradul prejudiciabil, infracţiunile prevăzute de prezentul Cod sunt clasificate în
următoarele categorii: uşoare, mai puţin grave, grave, deosebit de grave şi
excepţional de grave‖. Cel mai probabil, autorii Proiectului nr.2838/2016 au în
vedere noțiunea „infracțiune gravă‖ tocmai în accepțiunea art.16 CP RM. Însă, în
1
aceste condiții, nu este justificat a menționa în art.155 CP RM noțiunea în cauză și
a nu menționa noțiunile „infracțiune deosebit de gravă‖ şi „infracțiune excepţional de
gravă‖. De exemplu, la lit.a) alin.(2) art.306 CP RM, se utilizează formularea
„urmărind învinuirea de săvârşire a unei infracţiuni grave, deosebit de grave sau
excepţional de grave‖. Formulări asemănătoare atestăm la lit.a) alin.(2) art.307,
lit.a) alin.(2) art.311, lit.a) alin.(2) art.312 și alin.(1) art.323 CP RM.
1
În al doilea rând, care este temeiul includerii articolului 155 în Capitolul II al
părții speciale a Codului penal? Or, fapta descrisă în acest articol nu aduce atingere
vieții sau sănătății persoanei. Este adevărat că nici art.155 CP RM nu aduce
atingere acestor valori sociale. Totuși, în art.155 CP RM este incriminată
ameninţarea cu omor ori cu vătămarea gravă a integrităţii corporale sau a sănătăţii,
nu amenințarea cu o oarecare infracțiune gravă. Din aceste considerente,
1
propunem excluderea din Proiectul nr.2838/2016 a art.155 CP RM și completarea
art.155 CP RM cu un alineat aparte în care să fie incriminată ameninţarea cu omor
ori cu vătămarea gravă a integrităţii corporale sau a sănătăţii, săvârșită din motive
de prejudecată, dispreț sau ură.
Tocmai astfel de motive (și nu motivul apartenenţei la un grup care se
identifică prin rasă, culoare, ascendenţă, naţionalitate ori origine etnică, precum şi
religie) trebuie să constituie temeiul agravării răspunderii potrivit proiectatului
alin.(2) art.155 CP RM. Aceasta deoarece, conform proiectului de Lege pentru
modificarea și completarea unor acte legislative [11] (în continuare – Proiectului
nr.2711/2015), ipoteza săvârșirii infracțiunii din motive de prejudecată, dispreț sau
ură urmează a fi prevăzută la alin.(2) art.155 CP RM. Potrivit acestui din urmă
proiect, noțiunea „motive de prejudecată, dispreț sau ură‖ își găsește definirea la
14
art.134 CP RM. În contrast, în Proiectul nr.2838/2016, nu este definită noțiunea
„motivul apartenenţei la un grup care se identifică prin rasă, culoare, ascendenţă,
naţionalitate ori origine etnică, precum şi religie‖. Aceasta dezavantajează Proiectul
nr.2838/2016, făcându-l mai puțin adaptat necesităților de interpretare și aplicare a
legii penale;
4) în continuare ne vom referi la proiectata modificare și completare a
articolului 346, după cum urmează: în dispoziţie, după cuvintele „spre înjosirea
onoarei şi demnităţii naţionale,‖ se completează cu textul „distribuirea, vânzarea
sau alte forme de punere la dispoziţia publicului, inclusiv prin intermediul unui
sistem informatic, a materialelor rasiste şi xenofobe,‖.
Nu considerăm oportună operararea unui asemenea amendament în art.346
CP RM. Or, potrivit Proiectului nr.2711/2015, acest articol ar urma să aibă un cu
totul alt conținut:
125
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
„Articolul 346. Acţiunile intenţionate îndreptate spre incitarea la ură,
discriminare sau dezbinare
Acţiunile intenţionate, îndemnurile publice, inclusiv prin intermediul mass-
media, scrise şi electronice, îndreptate spre incitarea la ură, discriminare sau
dezbinare naţională, teritorială, etnică, rasială sau religioasă, spre înjosirea onoarei
şi demnităţii naţionale, precum şi limitarea, directă sau indirectă, a drepturilor ori
stabilirea de avantaje, directe sau indirecte persoanelor, în funcţie de rasă, culoare,
origine etnică, națională sau socială, sex, caracteristici genetice, limbă, religie sau
convingeri, opinii politice sau de orice altă natură, apartenență la majoritatea
națională, la o minoritate națională sau la un grup, naștere sau descendență,
dizabilitate, sănătate, vârstă, orientare sexuală, identitate de gen, sau orice alt
criteriu, se pedepsesc cu amendă în mărime de până la 250 unităţi convenţionale
sau cu muncă neremunerată în folosul comunităţii de la 180 la 240 de ore, sau cu
închisoare de la 1 an până la 5 ani‖.
Drept urmare, Republica Moldova își poate rezerva dreptul de a nu aplica
dispoziția de la alin.1 art.3 din Protocol, invocând prevederile alineatului 2 al acestui
articol. Pentru o mai bună claritate, reproducem textul art.3 din Protocol:
„Articolul 3. Distribuirea materialelor rasiste și xenofobe prin intermediul
sistemelor informatice
1. Fiecare parte adoptă măsurile legislative și alte măsuri considerate
necesare pentru a incrimina ca infracțiuni, potrivit dreptului său intern, atunci când
sunt comise cu intenție și fără drept, următoarele fapte: distribuirea sau alte forme
de punere la dispoziția publicului, prin intermediul unui sistem informatic, a
materialelor rasiste și xenofobe.
2. O parte își poate rezerva dreptul de a nu prevedea răspunderea penală
pentru faptele prevăzute la alineatul 1, atunci când materialul, așa cum este definit
la alin.1 art.2, susține, încurajează sau incită la o discriminare care nu este asociată
urii ori violenței, cu condiția ca alte metode eficiente de răspuns să fie disponibile
(sublinierea ne aparține – n.a.)‖.
Considerăm că tocmai preconizata reformulare a conținutului art.346 CP RM,
în varianta propusă în Proiectul nr.2711/2015, ar putea reprezenta o astfel de
metodă eficientă de răspuns;
5) încheiem analiza noastră cu examinarea oportunității completării Codului
1
contravenţional cu art.69 .
În opinia noastră, o astfel de completare este inoportună. Și de această dată
cauza se află în Proiectul nr.2711/2015. În conformitate cu acesta, art.69 „Injuria‖
din Codul contravențional ar urma să fie completat cu alineatul (3) cu următorul
cuprins:
„(3) Faptele prevăzută de alineatul (1) sau (2) săvârșite din motive de
prejudecată, dispreț sau ură,
se sancţionează cu amendă de la 100 la 150 de unităţi convenţionale sau cu
muncă neremunerată în folosul comunităţii până la 60 de ore‖.
Mai mult, potrivit aceluiași proiect, se preconizează completarea Codului
1
contravențional cu art.46 , în care ar urma să fie definită noțiunea „motive de
prejudecată, dispreț sau ură‖. Bineînțeles, aceasta avantajează Proiectul
nr.2711/2015, făcându-l mai adaptat necesităților de interpretare și aplicare a legii
penale. Pentru comparație, în Proiectul nr.2838/2016, nu este definită noțiunea
„motivul apartenenţei la un grup care se identifică prin rasă, culoare, ascendenţă,
126
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
religie, naţionalitate ori origine etnică‖.
Pe cale de consecință, considerăm că legiuitorul autohton ar putea urma
exemplul oferit de legiuitorul român care nu a stabilit răspunderea pentru fapta
descrisă la alin.1 art.5 din Protocol. Astfel, conform art.2 al Legii României nr.105
din 14.04.2009 pentru ratificarea Protocolului adițional, adoptat la Strasbourg la
28.01.2003, la Convenția Consiliului Europei privind criminalitatea informatică,
referitor la incriminarea actelor de natură rasistă și xenofobă săvârșite prin
intermediul sistemelor informatice [12], cu ocazia depunerii instrumentului de
ratificare, în conformitate cu prevederile lit.b) alin.2 art.5 din Protocol, România
formulează următoarea rezervă: „România îşi rezervă dreptul de a nu aplica
dispoziţiile alin.1 art.5 din Protocol, privind insulta având la bază o motivaţie rasistă
şi xenofobă‖.
Pentru o mai bună claritate, reproducem textul art.5 din Protocol:
„Articolul 5. Insulta având la bază o motivație rasistă și xenofobă
1. Fiecare parte adoptă măsurile legislative și alte măsuri considerate
necesare pentru a incrimina ca infracțiuni, potrivit dreptului său intern, atunci când
sunt comise cu intenție și fără drept, următoarele fapte: insultarea în public, prin
intermediul unui sistem informatic, (i) a unor persoane, pe motivul apartenenței la
un grup care se identifică prin rasă, culoare, ascendență, naționalitate ori origine
etnică, precum și religie, dacă este folosită ca pretext pentru oricare dintre aceste
motive, sau (ii) a unui grup de persoane care se distinge prin una dintre aceste
caracteristici.
2. O parte poate: a) fie să solicite ca infracțiunea prevăzută la alineatul 1 să
aibă ca efect expunerea la ură, dispreț sau ridicol a persoanei ori a grupului de
persoane menționat la alineartul 1; b) fie să își rezerve dreptul de a nu aplica, în
totalitate sau în parte, alineatul 1 (sublinierea ne aparține – n.a.).
Concluzionând, considerăm imperioasă eliminarea divergențelor dintre
Proiectul nr.2838/2016 și Proiectul nr.2711/2015. Or, așa cum ne-am putut
convinge, uneori, aceste două proiecte, deși se referă la aceleași ipoteze,
promovează soluții disonante.

BIBLIOGRAFIE
1. Proiectul de Lege pentru modificarea şi completarea unor acte legislative.
Disponibil: http://www.particip.gov.md/proiectview.php?l=ro&idd=2838
2. Additional Protocol to the Convention on Cybercrime, concerning the
criminalization of acts of a racist and xenophobic nature committed through
computer systems. Disponibil: https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-
/conventions/webContent/en_GB/7836079
3. Proiectul de Lege pentru ratificarea Protocolului Adiţional la Convenţia
Consiliului Europei privind criminalitatea informatică, referitor la incriminarea
actelor de natură rasistă şi xenofobă săvârşite prin intermediul sistemelor
informatice, adoptat la Strasbourg la 28 ianuarie 2003. Disponibil:
http://www.particip.gov.md/proiectview.php?l=ro&idd=2838
4. Convention on Cybercrime. Disponibil:
https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/185
5. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2009, nr.37-40.
6. Notă informativă la proiectul de Lege pentru ratificarea Protocolului Adiţional la
Convenţia Consiliului Europei privind criminalitatea informatică, referitor la
127
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
incriminarea actelor de natură rasistă şi xenofobă săvârşite prin intermediul
sistemelor informatice, adoptat la Strasbourg la 28 ianuarie 2003. Disponibil:
http://www.particip.gov.md/proiectview.php?l=ro&idd=2838
7. Proiectul de Lege pentru modificarea și completarea unor acte legislative.
Disponibil:
http://www.parlament.md/ProcesulLegislativ/Proiectedeactelegislative/tabid/61/L
egislativId/2043/language/ro-RO/Default.aspx
8. Dispoziția privind excluderea din procedură legislativă a proiectelor de acte
legislative devenite nule. Disponibil:
http://www.parlament.md/ProcesulLegislativ/Proiectedeactelegislative/tabid/61/L
egislativId/2043/language/ro-RO/Default.aspx
9. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2001, nr.73-74.
10. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2010, nr.11-12.
11. Proiectul de Lege pentru modificarea și completarea unor acte legislative.
Disponibil: http://particip.gov.md/public/documente/131/ro_2711_Proiect-de-
lege-hate-crime-actuala.pdf
12. Monitorul Oficial al României, 2009, nr.278.

128
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
УДК 343.34
Гребеньков Александр Александрович
ФГБОУ ВО «Юго-Западный государственный университет»
(Курск, Российская Федерация)
НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ЭКСПЛУАТАЦИИ СРЕДСТВ ХРАНЕНИЯ,
ОБРАБОТКИ ИЛИ ПЕРЕДАЧИ КОМПЬЮТЕРНОЙ ИНФОРМАЦИИ И
ИНФОРМАЦИОННО-ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ СЕТЕЙ КАК
ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ
Аннотация. В статье рассматриваются признаки состава
преступления, предусмотренного ст. 274 УК РФ. Рассматриваются виды и
содержание правил, нарушение которых может образовывать объективную
сторону состава. Указывается на невозможность квалификации по данной
статье осуществления атак «распределѐнный отказ в обслуживании»
(DDoS). Раскрываются признаки, отграничивающее данное преступление
от смежных составов. Работа выполнена при поддержке гранта
Президента РФ МК-6433.2016.6.
Ключевые слова: информационные преступления, отказ в
обслуживании, состав преступления, компьютерная информация, правила
эксплуатации
Grebenkov Alexander
Southwest State University
(Kursk, Russian Federation)
INFRINGEMENT OF SERVICE REGULATIONS REGARDING THE OPERATION
OF MEANS OF STORAGE, PROCESSING OR TRANSMISSION OF COMPUTER
INFORMATION AND OF INFORMATION-TELECOMMUNICATION NETWORKS
AS INFORMATION CRIME
Abstract. The article deals with the components of a crime under Art. 274 of
the Criminal Code of RF. Author considers the types and content of the rules, the
violation of which may form the objective side of the crime. Article indicates the
impossibility of qualification of “distributed denial of service” (DDoS) attacks using
this norm. Article reveals features that distinguish this crime from related crimes.
The work was supported by the Russian President's grant MK-6433.2016.6.
Keywords: information crime, denial of service, components of crime,
computer information, rules of operation
Ст. 274 Уголовного кодекса РФ устанавливает ответственность за
нарушение правил эксплуатации средств хранения, обработки или передачи
компьютерной информации и информационно-телекоммуникационных
сетей. Объективная сторона данного состава выражается в нарушении
правил эксплуатации средств хранения, обработки или передачи
компьютерной информации и информационно-телекоммуникационных сетей,
если это деяние причинило крупный ущерб.
Диспозиция ст. 274 УК является бланкетной, т. е. при квалификации по
данной статье необходимо обращение к другим нормативным актам, в

129
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
частности, стандартам, технической документации, должностным
инструкциям.
Под правилами эксплуатации средств хранения, обработки или
передачи компьютерной информации и информационно-
телекоммуникационных сетей понимаются:
1. Общие правила техники безопасности при работе с вычислительной
техникой, соответствующие стандарты на обеспечение информационной
безопасности.
2. Инструкции по эксплуатации компьютерной техники, составляемые
еѐ производителем, поставляемые вместе с нею и содержащие правила
использования вычислительной техники, определяемые еѐ конструктивными и
технологическими особенностями.
3. Правила по эксплуатации электронных вычислительных машин, их
систем и сетей, устанавливаемые их владельцем.
Выдвигаются мнения о том, что нарушаться могут только технические
нормы, а не организационные. Однако относительно того, какие конкретно
правила имеются в виду в статье, единого мнения специалистов нет. Обзор
позиций по данному вопросу дан в источнике [1, с. 800].
Так, одни авторы указывают, что обычно правила эксплуатации ЭВМ
определяются соответствующими нормативными актами и излагаются в
паспортах качества, технических описаниях и инструкциях по эксплуатации,
передаваемых пользователю при приобретении вещественных средств
компьютерной техники. Соответствующие инструкции могут излагаться как на
бумажных, так и на машинных носителях. Нарушения правил эксплуатации
ЭВМ могут быть подразделены на физические (неправильная установка
приборов, нарушение температурного режима в помещении, нерегулярное
техническое обслуживание) и интеллектуальные (неверное ведение диалога с
компьютерной программой, ввод данных, обработка которых непосильна
данным средствам вычислительной техники).
В другом комментарии говорится условий эксплуатации, связанных с
подключением к телекоммуникационной сети, использованием источников
бесперебойного питания, посторонних машинных носителей информации.
В. С. Комиссаров ссылается на санитарно-эпидемиологические
правила и нормативы «Гигиенические требования к персональным
электронно-вычислительным машинам и организации работы» СанПиН
2.2.2/2.4.1340-03, утв. Главным государственным санитарным врачом РФ
30.05.2003.
Чистов Д. И. указывает на нарушения установки техники, режима
использования ЭВМ, эксплуатацию компьютера не по прямому назначению,
отключение сигнализации, не проверку на вредоносные программы, не
включение систем защиты информации, оставление без присмотра рабочего
места и др.
Несоблюдение данных правил может выражаться в виде их частичного
или полного игнорирования, а также прямого их нарушения. Правила должны
носить императивный характер, невыполнение рекомендаций не влечѐт
уголовной ответственности.
Ответственность за нарушение правил может наступать только в том
случае, если эти правила были приняты надлежащим образом (разработаны
130
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
специалистами и подписаны руководителем учреждения, подразделения и
т.п.), закреплены (как правило, на бумажном носителе) и доведены до
пользователя (чаще под роспись).
В правилах эксплуатации ЭВМ могут быть установлены как требования
технического характера (напряжение, влажность, механическое и химическое
воздействие, совместимость устройств, электромагнитное поле и т.п.), так и
положения, регулирующие работу с программными продуктами
(последовательность подачи команд или выполнения процедур, запрет на
выполнение каких-либо операций с программным обеспечением, контроль за
совместимостью различных программных продуктов, обязательное
выполнение определенных процедур при наступлении определенных
обстоятельств и т.д.). А такие мероприятия, как резервное копирование
информации, использование источника бесперебойного питания, следует
отнести к организационным требованиям безопасности компьютерной
информации, так как требования выполнять эти правила зависят от
особенностей деятельности той или иной организации.
Представляется, что пренебрежение организационными мерами
защиты компьютерной информации (несанкционированное разглашение
сетевого имени и пароля законного пользователя, уже упомянутое
невыполнение процедуры резервного копирования и пр.) также составляют
деяния, подпадающие под запрет, установленный диспозицией
ст. 274 УК РФ [2].
Некоторые авторы дают положительный ответ на вопрос о
возможности наступления уголовной ответственности за причинение ущерба в
результате нарушения правил пользования глобальными компьютерными
сетями по ст. 274 УК РФ. Они считают, что для этого достаточно
выработанных сетевым сообществом специальных правил (часть из которых
рассмотрены выше) размещаемых в самих глобальных сетях [3, с. 49-51].
Объективная сторона состава преступления, закреплѐнного в ст. 274,
включает последствия в виде уничтожения, блокирования, модификации или
копирования информации, причинивших крупный ущерб и причинную связь
между деянием и последствиями. Понятие крупного ущерба и тяжких
последствий конкретизировано в предыдущей главе данной работы. Окончено
преступление с момента наступления последствий.
Субъективная сторона данного состава включает в себя умысел,
который может быть как прямым (нарушение правил эксплуатации лицом,
ответственным за сохранность информации, в надежде на то, что
информация будет повреждена и представится возможность показать свою
полезность при еѐ восстановлении), так и косвенным (сознательное
игнорирование правил в результате спешного отъезда в отпуск или в
командировку; при этом к возможности наступления последствий отношение
безразличное — восстановление производить придѐтся всѐ равно другим).
Указывается и на возможность неосторожного совершения данного
преступления. Мотивы и цели при совершении данного преступления могут
быть любыми.
Относительно того, кто именно должен нести ответственность по ст.
274 УК РФ мнения расходятся: одни авторы говорят, что субъектом может
являться только лицо, имеющее доступ к средствам хранения, обработки или
131
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
передачи охраняемой компьютерной информации либо информационно-
телекоммуникационным сетям и оконечному оборудованию по работе,
связанной с эксплуатацией или обслуживанием данных устройств [4, с. 33], а
другие утверждают, что субъектом также является любой законный
пользователь данной информации, достигший 16 лет [5, с. 711].
Однако более оправданно будет считать субъектами данного
преступления лишь лиц, в должностные обязанности которых входит
соблюдение правил технической эксплуатации указанных устройств. Прочие
же законные пользователи должны нести, например, дисциплинарную
ответственность в случае неисполнения или нарушения должностных
инструкций.
В сети Интернет в последнее время получил развитие определѐнный
вид атаки на системы, подключенные к ней, который предполагает создание
недопустимых в условиях нормальной эксплуатации нагрузок на систему, из-
за которых может произойти отказ от обслуживания (Denial of Service, DoS)
других пользователей системы, сбой оборудования, уничтожение,
блокирование или модификация информации, явно несущие существенный
вред охраняемым уголовным правом благам и интересам и связанным с ними
общественным отношениям. Думается, что следует специально оговорить в
Уголовном кодексе ответственность за эти, подобные и смежные
правонарушения, так как предлагаемая квалификация подобных действий по
ст. 274 УК сомнительна [6, с. 128].
С. И. Никулин указывает, что данное преступление необходимо
отграничивать от диверсии (ст. 281 УК РФ), если нарушение правил
эксплуатации ЭВМ совершено с целью подрыва экономической безопасности
и обороноспособности РФ. Однако состав диверсии предусматривает
совершение взрыва, поджога или иных действий, направленных на
разрушение или повреждение предприятий, сооружений, объектов
транспортной инфраструктуры и транспортных средств, средств связи,
объектов жизнеобеспечения населения. Поскольку нарушение правил работы
с ЭВМ, системой ЭВМ или их сетью, как правило, не связано с разрушением
или повреждением указанных объектов, данная проблема разграничения на
практике не возникает.
Данное деяние также необходимо отграничивать от неправомерного
доступа к компьютерной информации [7]. Основные различия между этими
преступлениями состоят в том, что:
1. При неправомерном доступе к компьютерной информации виновный
не имеет права вызывать информацию, знакомиться с ней и распоряжаться
ею, иными словами, действует несанкционированно. Состав же нарушения
правил эксплуатации, напротив, предполагает, что виновный, в силу
занимаемого служебного положения или выполнения функциональных
обязанностей, вызывает информацию правомерно, т.е. действует в этом
плане на законных основаниях. Таким образом, в отличие от неправомерного
доступа к компьютерной информации, субъект преступного посягательства,
предусмотренного ст. 274 УК РФ, — законный пользователь информации.
2. Неправомерный доступ к компьютерной информации —
преступление, совершаемое только путем активных действий, тогда как
нарушение правил эксплуатации может быть совершено и бездействием
132
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
(например, виновный не включает систему защиты информации от
несанкционированного доступа к ней, оставляет без присмотра свое рабочее
место и т.д.).
3. Необходимым признаком объективной стороны анализируемых
преступлений выступают общественно опасные последствия, которые,
однако, по своему содержанию и объему неравнозначны. Ответственность по
ст. 274 УК РФ наступает только в том случае, если уничтожение,
блокирование или модификация охраняемой законом информации ЭВМ
причинили крупный ущерб потерпевшему. Для привлечения к ответственности
по ст. 272 УК РФ причинение такого вреда не требуется. Достаточно
установить сам факт уничтожения, блокирования, модификации или
копирования информации.
Российское законодательство не предусматривает специальных
правовых регуляторов для ограничения распространения спама. Однако
многие российские специалисты приходят к выводу, что в большинстве
случаев рассылка спама может наказываться по ст. 274 УК РФ [8].
Высказывается также мнение о необходимости декриминализации
преступления, предусмотренного ст. 274 УК РФ, так как оно криминологически
не обосновано (в силу отсутствия должной степени общественной опасности и
распространенности названного в ней деяния) [9]. Однако в последней
редакции статьи, требующей причинения крупного ущерба, общественная
опасность просматривается, а распространѐнность деяния на практике не
вызывает сомнений.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Особенная часть Уголовного кодекса Российской Федерации:
комментарий, судебная практика, статистика / под общ. ред.
В. М. Лебедева; отв. ред. А. В. Галахова. М.: Городец, 2009. 1168 с.
2. Сизов А.В. Квалификация нарушений правил эксплуатации ЭВМ, системы
ЭВМ или их сети // Информационное право. 2007. № 4. С. 27-39.
3. Воробьев В.В. Преступления в сфере компьютерной информации: Дис....
канд. юрид. наук. Н. Новгород, 2000. 201 с.
4. Панфилова Е. И., Попов А. Н. Компьютерные преступления. СПб., 1998.
48 с.
5. Уголовное право. Особенная часть / отв. ред. И. Я. Козаченко,
З. А. Незнамова, Г. П. Новосѐлов. М: Норма, 2001. 1008 с.
6. Соловьѐв И. Н. Криминогенные аспекты глобальной сети Интернет //
Налоговый вестник. 2001. №4. С. 124-128.
7. Ястребов Д.А. Вопросы отграничения неправомерного доступа к
компьютерной информации от смежных составов преступлений //
Российский следователь. 2008. № 17. С. 25-27.
8. Дашян М.С. Право информационных магистралей (Law of information
highways): Вопросы правового регулирования в сфере Интернет. М.:
Волтерс Клувер, 2007. 288 с.
9. Гулян А.Р. Основные направления противодействия компьютерной
преступности в Российской Федерации // Российский следователь. 2009.
№ 5. С. 27-28.

133
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 343.288
Гусейнов Муса Робертович
Санкт-Петербургский Государственный Университет
(Санкт-Петербург, Российская Федерация)

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОСТОЯНИЯ АЛКОГОЛЬНОГО ОПЬЯНЕНИЯ


КАК ОБСТОЯТЕЛЬСТВА, ОТЯГЧАЮЩЕГО НАКАЗАНИЕ В РОССИИ

Аннотация. Статья посвящена правовой оценке признания судами


состояния опьянения в качестве обстоятельства, отягчающего
наказание. Изучение судебной практики выявило наличие ряда проблем,
связанных с неоднозначностью толкования данной нормы при отсутствии
официальных разъяснений к еѐ применению. В статье приводятся
основания, в соответствии с которыми суды признают опьянение в
качестве обстоятельства, отягчающего наказание, которые автор
подвергает критической оценке.
Ключевые слова: состояние опьянения, обстоятельство,
отягчающее наказание, Уголовный кодекс, судебная практика, назначение
наказания.
Guseinov Musa R.
Saint-Petersburg State University
(Saint-Petersburg, Russian Federation)

GENERAL CHARACTERISTIC OF THE STATE OF ALCOHOL INTOXICATION AS


THE AGGRAVATING CIRCUMSTANCE FOR PUNISHMENT IN RUSSIA

Abstract. The article is devoted to the legal assessment of the recognition


by the courts of intoxication as an aggravating circumstance. The study of 
judicial
practice has revealed a number of problems related to the ambiguity of the
interpretation of this provision in the absence of an official explanation for its use.
The article gives grounds under which courts recognize drunkenness as an
aggravating circumstance, the author exposes the critical assessment. 


Keywords: intoxication, aggravating circumstance for punishment, Criminal
code, judicial practice, sentencing.

Преступления в состоянии опьянения, как свидетельствует практика,


нередко совершаются по ничтожному поводу и отличаются повышенной
жестокостью и откровенным пренебрежением к правам и законным интересам
других лиц, что характеризует повышенную общественную опасность деяний,
совершенных в состоянии опьянения. К сожалению, в Российской Федерации
очень высокие показатели употребления алкоголя, что тоже является
немаловажным фактором, поскольку это создаѐт почву для
антиобщественного поведения.
Несомненно, борьба с преступностью должна совмещаться с
мероприятиями по еѐ предупреждению. Однако, проведение вышеуказанных
мероприятий осложняется рядом характерных особенностей.
Первое, на что стоит обратить внимание, состояние опьянения в одних
случаях может быть отягчающим наказание обстоятельством, в других
134
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
смягчающим, а в-третьих, совсем не влиять на квалификацию. Это зависит от
целого ряда обстоятельств, которые указывают на сложность установления
определѐнных и однозначных фактов. Например, организм каждого человека
уникален, следовательно, влияние алкоголя, наркотиков и других
одурманивающих веществ неодинаковое. Само по себе употребление
алкоголя, наркотических средств или других одурманивающих веществ может
быть совершенно с разными целями, соответственно и с различным
психическим отношением к алкоголю.
Неклюдов Н.А. выделил 5 видов опьянения в зависимости от
психического отношения:
1- Вынужденное ( лицо напоили помимо его воли, насильно, путѐм
обмана)
2- Добровольное, но не с целью совершения преступления
3- Неосмотрительное, когда лицо привело в себя в состояние
опьянения но не ради совершения преступления, хотя и предвидело, что
такое возможно.
4- Злонамеренное, учинѐнное с целью возбуждения своей решимости
совершить преступление
5- Вызванное не только с целью совершения преступления, но и
желанием впоследствии при необходимости сослаться на алкогольное
опьянение как на оправдывающую причину [1, с. 37].
Разумеется, в первом случае ни о каком отягчающем обстоятельстве
речь не идѐт, тут уже стоит вопрос о смягчении ответственности, либо об еѐ
полном исключении. Вопрос психического отношения лица к употреблению
алкоголя необходимо отдельно исследовать в каждом конкретном случае,
поскольку ответ на данный вопрос является важным дополнением
субъективной стороны преступления.
Состояние опьянения может порождать дефекты эмоциональной и
волевой сферы, оказывать влияние на интеллектуальные процессы,
определять уменьшенную сиюминутную способность прогнозировать
последствия своих действий (бездействия) и осознанно руководить ими, т.е.
может играть существенную роль в механизме преступного поведения [2]. При
этом очень важно понимать, что Способность лица осознавать свои действия
или руководить ими не утрачена совсем [3], но по сравнению с психической
нормой уменьшена.»
При индивидуализации наказания суд должен установить существует
ли причинно-следственная связь между состоянием опьянения и
совершенным преступлением, в частности его последствиями. Состояние
опьянения отрицательно характеризует личность. Кроме того, опьянение
«выявляет» социопатические особенности личности, которые в трезвом
состоянии имеют латентный характер (жестокость, мстительность,
агрессивность, жадность, сексуальные нарушения), что значительно
повышает общественную опасность деяния.
Оценка состояния опьянения к тому же зависит не только от тяжести
преступления, но и субъекта преступления, то есть личности преступника. То
есть суды должны не просто машинально указывать опьянение
обстоятельством, отягчающим наказание, а руководствоваться связью этого
состояния с совершенным преступлением. Разве имеет значение опьянение,
135
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
если мы инкриминируем незаконное получение кредита или фиктивное
банкротство? Очевидно, что нет, хотя по формальному признаку есть все
основания признать опьянение в качестве обстоятельства, отягчающего
наказание.
Основным аргументов в пользу отягчения ответственности является то,
что направленность умысла под опьянением не меняется, поэтому
рассмотрение опьянения как нейтрального или смягчающего обстоятельства,
в большинстве случаев, противоречит целям общей и специальной
превенции.
К сожалению, в законодательстве РФ не упоминается, что вообще
можно считать опьянением. Легальной дефиниции в уголовном кодексе нет.
Ранее примечание к статье 27.12 КоАП РФ раскрывало содержание данного
понятия, однако, только в рамках конкретного состава административного
правонарушения. Сейчас же это положение и вовсе утратило силу.
Следовательно можно предположить, что законодатель умышленно не даѐт
чѐтких критериев для установления факта опьянения. Представляется, в
данном случае мы имеем дело с квалифицированным умолчанием
законодателя, которое вызвано тем фактом, что каждый человеческий
организм уникален и различные вещества влияют на них по-разному. Таким
образом, установление опьянения является прерогативой судов в отношении
каждого конкретного случая, на основе исследованных доказательств.
В Российской Федерации отношение к алкогольному опьянению носит
негативный характер. Большое число преступлений против жизни и здоровья
были совершены в состоянии алкогольного опьянения. Например, около 80%
хулиганств совершаются вследствие употребления спиртных напитков.
Поэтому вполне прогнозируемым было появление в Уголовном Кодексе
Российской Федерации нормы, которая относит опьянение к отягчающим
наказание обстоятельству, а именно речь идѐт о принятой 21.10.2013 г.
поправке в статью 63 УК РФ [4]. Стоит отметить, что опьянение не пополнило
список уже имевшихся в ч.1 ст.63 УК РФ отягчающих наказание
обстоятельств, а закрепилось в отдельной части 1.1. Суть такого решения в
том, что все обстоятельства, установленные в ч.1 ст.63 УК РФ обязательны
для суда, то есть суд обязан в своѐм решении указать на данное
обстоятельство, если оно будет доказано.
В то же время ч.1.1 статьи 63 УК РФ установлено следующее: «судья
(суд), назначающий наказание, в зависимости от характера и степени
общественной опасности преступления, обстоятельств его совершения и
личности виновного может признать отягчающим обстоятельством
совершение преступления в состоянии опьянения, вызванном употреблением
алкоголя, наркотических средств или других одурманивающих веществ».
Таким образом, суд не обязан в каждом конкретном случае указывать
алкогольное опьянение отягчающим наказание обстоятельством. Похожим
способом аналогичная норма уже была закреплена и в пункте 10 статьи 39 [5]
действовавшего ранее Уголовного Кодекса РСФСР 1960 г.: «Совершение
преступления лицом, находящимся в состоянии опьянения. Суд вправе, в
зависимости от характера преступления, не признать это обстоятельство
отягчающим ответственность». Акцент в нынешней норме сделан на то, что
суд может признать такое обстоятельство, а в норме УК РСФСР 1960 видна
136
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
презумпция того, что состояние опьянения на момент совершение
преступления является обстоятельством, отягчающим наказание, а судья
имеет право не признавать это обстоятельство отягчающим наказание. В
комментариях к Уголовному кодексу РСФСР указывалось следующее:
"Влияние состояния опьянения на совершенное лицом преступление
презюмируется, поэтому суду не требуется каждый раз особо это
мотивировать в приговоре. Напротив, непридание состоянию опьянения
значения отягчающего обстоятельства нуждается в обосновании в приговоре
суда, что нередко не делается" [6, с. 123].
Действующая в данный момент норма, закреплѐнная в ч.1.1 ст.63 УК
РФ, устанавливает противоположную презумпцию. Этой позиции
придерживается Верховный Суд в Постановлении Пленума от 22.12.2015
№58, где указано, что само по себе совершение преступления в состоянии
опьянение не является единственным и достаточным основанием для
признания такого состояния обстоятельством, отягчающим наказание.
Получается, что теперь суд в соответствии со ст. 307 УПК РФ должен
мотивировать надлежащим образом решение о признании опьянения в
качестве обстоятельства, отягчающего наказание. Однако здесь стоит
обратить внимание, что не совсем понятно нужно ли мотивировать решение, в
котором опьянение не будет признано обстоятельством, отягчающим
наказание. Представляется, что в каждом деле этого делать не нужно, однако,
если будет установлено, что лицо совершило преступление в состоянии
опьянения, то суд должен исследовать вопрос о признании этого опьянения
обстоятельством, отягчающим наказание (при условии указания на это со
стороны обвинения). При этом представляется, что мотивировка не
обязательно должна быть подробной, когда суд не признаѐт опьянение
отягчающим наказание обстоятельством, и, напротив, если признаѐт, то
мотивировка должна быть содержательной с указанием на доказанность
факта опьянения, а также в зависимости от одного из следующих факторов:
1) Обстоятельства совершения преступления;
2) Личность лица, совершившего преступление;
3) Характер и степень общественной опасности преступления.
Учѐт данного обстоятельства немаловажен для подсудимого, так как
признание судом совершения преступления в состоянии опьянения в качестве
обстоятельства, отягчающего наказание, позволяет «обойти» определѐнный в
ч.1 ст.62 УК РФ предел назначения наказания в виде двух третей
максимального срока или размера наиболее строгого вида наказания,
предусмотренного соответствующей статьѐй Особенной части УК РФ, а также
предоставляет возможность назначить лишение свободы в качестве
наказания и для тех лиц, которые впервые совершают преступление
небольшой тяжести. По общему правилу в соответствии с ч.1 ст.56 УК РФ
лишение свободы для таких лиц не предусмотрено.
Введение данной нормы породило немало проблем, связанных с еѐ
применением, особенно на начальных этапах. Исследовав большое
количество дел, было выявлено несколько типичных проблем, требующих
внимания. Указанные проблемы разбиты на следующие группы.
Во-первых, суды очень часто не понимают, что такая норма ухудшает
положение лица, а значит, не имеет обратной силы в соответствии с ч.2 ст.10
137
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УК РФ. К сожалению, было обнаружено очень большое количество дел в
апелляционных и кассационных инстанциях, где указывалось на это, так как
первая инстанция признавала факт алкогольного опьянения во время
совершения преступления обстоятельством, отягчающим наказание, в то
время как сама преступление было совершено до 21.10.2013 (вступление
ч.1.1 ст.63 УК РФ в силу).
Во-вторых, очень часто суды вообще не мотивируют признание
опьянения отягчающим наказание обстоятельством. Обычно суд
ограничивается следующей формулировкой: «С учѐтом характера и степени
общественной опасности преступления, обстоятельств его совершения,
влияния состояния опьянения на поведение лица при совершении
преступления, а также личности подсудимого, суд на основании ч. 1.1 ст. 63
УК РФ признает отягчающим наказание обстоятельством совершение
преступления в состоянии опьянения, вызванного употреблением алкоголя.»
Такая формулировка используется, к примеру, в приговоре Донецкого
городского суда Ростовской области № 1-56/2016 от 1 июля 2016 г. по делу №
1-56/2016.
Третья группа проблем связана с тем, что суды порой признают
наличествующим данное обстоятельство при недоказанности факта наличия
алкогольного опьянения у подсудимого в момент совершения преступления.
Одни суды считают достаточными свидетельские показания, другие
указывают сведения из медицинских заключений по итогам соответствующих
экспертиз. Имеются решения, где установление данного факта на основе
одних лишь показаний потерпевшего или свидетеля явно необоснованно, на
что и обращают внимание последующие инстанции, например, как это указано
в апелляционном определении Приморского краевого суда № 22-989/2016 от
16 февраля 2016 г. по делу № 22-989/2016.
Стоит заметить, что на этом проблемы связанные с применением ч.1.1
ст.63 УК РФ не заканчиваются. В отсутствие должной регламентации на
уровне закона или практики Верховного Суда остаѐтся неразрешѐнным ещѐ
целый ряд вопросом. Например, насколько именно установление данного
обстоятельства влияет на размер наказания; нужно ли руководствоваться
исключительно тремя факторами, которые указаны в статье, для признания
опьянения обстоятельством, отягчающим наказание или можно приводить
иные доводы при мотивировке; существуют ли составы преступлений, в
которых применение данной статьи не представляется возможным. Ответы на
эти и некоторые другие вопросы должна выработать судебная практика, с
учѐтом позиции Верховного Суда РФ.
Однако и без указаний Верховного Суда всѐ чаще встречаются дела, в
которых уделяется очень пристальное внимание к состоянию опьянения. Суды
наиболее полно исследуют данный вопрос, мотивировки становятся всѐ более
подробными и соответствующими закону, а ошибки, связанные с
неправильным применением данной нормы встречаются достаточно редко.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Неклюдов Н.А. Общая часть уголовного права. СПБ., 1875.
2. Спасенников Б.А., Спасенников С.Б. Определение понятия "опьянение" в
уголовном праве // Уголовное право. 2007. N 4. С. 67 - 71.
138
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
3. Спасенников Б.А. К вопросу о вменяемости подсудимого // Российский
судья. 2013. N 4. С. 19 - 22.
4. Федеральный закон от 21.10.2013 N 270-ФЗ "О внесении изменения в
статью 63 Уголовного кодекса Российской Федерации» // "Российская
газета", N 238, 23.10.2013
5. Уголовный Кодекс РСФСР от 27.10.1960 г. // URL:
http://www.kremlin.ru/acts/bank/2 ( Дата обращения: 23.09.2016).
6. Уголовный кодекс РФ: научно-практический комментарий / под ред.
Л.Л. Кругликова и Э.С. Тенчова. Ярославль, 1994. С. 524.

139
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
УДК 347.1
Піддубна Вікторія Федорівна
Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого
(Харків, Україна)

ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація: в діючому законодавстві не розкривається поняття та


ознаки релігійної діяльності, вказується мета створення релігійних
організацій. Визначення релігійної діяльності має важливе значення для
розуміння того, якими видами діяльності можуть займатися релігійні
організації. Поняттям релігійної діяльності підкреслюється специфіка
релігійної організації як функціонального виду непідприємницьких юридичних
осіб.
Ключові слова: релігійна діяльність, віросповідання, здійснення
богослужінь, релігійних обрядів, навчання релігії, культ, віра.

Поддубная Виктория Федоровна


Национальный юридический университет им. Я. Мудрого
(Харьков, Украина)

ПОНЯТИЕ РЕЛИГИОЗНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Аннотация. В действующем законодательстве не раскрывается


понятие и признаки религиозной деятельности, указывается цель создания
религиозных организаций. Определение религиозной деятельности имеет
важное значение для понимания того, какими видами деятельности могут
заниматься религиозные организации. Понятием религиозной
деятельности подчеркивается специфика религиозной организации как
функционального вида непредпринимательских юридических лиц.
Ключевые слова: религиозная деятельность, вероисповедание,
совершение богослужений, религиозных обрядов, обучения религии, культ,
вера.

Poddubnaya Victoria
National law University named after Y. Mudrogo
(Harkov, Ukraine)

THE CONCEPT OF RELIGIOUS ACTIVITIES

Abstract: In the current legislation there is no concept and sings of religious


activity. The Law specifies the purpose of creating a religious organization.
Definition of religious activities is important to understanding what types of activities
may be engaged in religious organizations. The concept emphasizes the specifity of
religious activity of a religious as a functional form of non-entrehreneurial legal
entities.
Keywords: religious activities, religion, exercise of worship, religious rites,
religious instruction, worship, faith.
140
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення
релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру [1]. Для досягнення
своєї мети ці суб'єкти здійснюють релігійну діяльність яка має свою специфіку,
яка відрізняє її від інших видів діяльності.
На сьогодні діючий закон ―Про свободу совісті та релігійні організації‖
(далі Закон) не розкриває поняття та ознаки релігійної діяльності, вказуючи
мету створення цих організацій. Разом з тим, це має дуже важливе значення
для визначення того, якими видами діяльності можуть займатися релігійні
організації для досягнення статутних цілей. Поняття релігійної діяльності також
підкреслює специфіку релігійної організації як функціонального виду
непідприємницьких юридичних осіб.
Правовим проблемам діяльності релігійних організацій присвячено
багато досліджень та наукових праць, серед яких роботи Ю.В. Кривенко,
В.Д. Фучеджі, Валявіної Е.Ю., Садкова, та інших.
Метою даної статті є дослідити ознаки та визначити поняття релігійної
діяльності вказаних організацій.
Так, на думку Валявіної Є.Ю. релігійна діяльність є різновидом
суспільної діяльності із сумісного сповідування та поширення віри в
трансцедентну абсолютну силу (Бога, Духа), яка заснована на єдиному
віровченні і яка супроводжується здійсненням групових та індивідуальних
богослужінь, релігійних обрядів та церемоній, а також навчанням основам
релігійних знань [2, с. 28-29].
Як випливає з цього визначення, мова йде саме про культову діяльність
релігійної організації. Під діяльністю розуміють внутрішню і зовнішню
активність людини, яка спрямована на особистісні зміни, трансформацію
предметів та явищ залежно від потреб людини, а також створення нових
[3, с. 203]. Під культовою діяльністю розуміють сукупність символічних дій, за
допомогою яких віруючий намагається встановити взаємозв'язок з
надприродними силами і впливати на них у бажаному для себе напрямку. До
культових належать усі види релігійно-магічних дій: релігійні обряди, ритуали,
жертвопринесення, таїнства, богослужіння, містерії, молитви та інші засоби. У
культі відбувається спілкування віруючих з Богом або іншими об'єктами
поклоніння [4, с. 22].
В діючому законі відсутне поняття та ознаки релігійної діяльності, разом
з тим містяться ознаки релігійної громади яка визначається як місцева
релігійна організація віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання,
напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного
задоволення релігійних потреб. Задоволення релігійних потреб виражається у
сповідуванні та поширенні віри. Релігійні організації мають право засновувати і
утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також
місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва) (ст. 20 Закону).
Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов
створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а
також проводити навчання в інших формах (ст. 6 Закону). Для того, щоб
визначити поняття та ознаки релігійної діяльності можна розглянути ознаки
релігійної громади, які є сутнісними і для формулювання поняття релігійної
діяльності. Зокрема, з наведених положень діючого законодавства можна
назвати такі ознаки релігійної громади: віросповідання, здійснення богослужінь,
141
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
інших релігійних обрядів та церемоній, навчання релігії. Релігійні організації
утворюються і діють з метою задоволення релігійних потреб сповідувати та
поширювати віру.
Щоб якнайточніше визначити юридичний зміст мети утворення і
діяльності релігійних організацій, слід з’ясувати, що означає словосполучення
―релігійні потреби‖. У релігієзнавстві це поняття є одним з основних
структурних компонентів іншого поняття «духовні потреби віруючої
особистості». Виражаються релігійні потреби в особливих формах і способах
спілкування з Богом, впливу на нього і на інші надприродні сили; в емоційно-
інформаційному обміні, у спілкуванні, особливих формах відносин,
переживань; у релігійному самовизначенні та самореалізації. Об’єктивуються
ці потреби в процесі культових, поза культових дій, релігійних відносин. Слід
зазначити, що поняття ―духовні потреби‖ охоплює широке коло явищ, перелік
яких дати неможливо. Доволі часто ―духовні потреби‖ ототожнюють з
―релігійними потребами‖, це є помилковим, оскільки таке ототожнення
призводить до звуження змісту поняття ―духовні потреби‖. У широкому сенсі
―духовне‖ протиставляється ―тілесному‖. Духовні потреби – це потреби зі світу
ідей, знань, уявлень, художніх цінностей. Наскільки різноманітні духовні
потреби, настільки різноманітні й суспільні організації, які створюються для їх
задоволення. Релігійні організації покликані задовольняти потреби громадян у
вірі, в укріпленні ірраційних уявлень про суще, в емоційному відході від
дійсності. Як зазначав І.С. Бердніков, у колі потреб людини, задоволення яких
забезпечується правом, перше місце належить релігійній потребі. Відповідно
до своєї природи людина задовольняє свої релігійні потреби не тільки духовно
– в своєму розумі й серці, але й зовнішнім чином - богослужбовим шануванням
Бога і виконанням його заповідей. Крім того, людина і в богошануванні, як і в
задоволенні інших своїх потреб не може обійтися без спілкування з іншими
собі подібними. Таким чином, із задоволення релігійної потреби людини, як це
буває при задоволенні інших його потреб, виникає низка правових відносин, які
складають у своїй сукупності особливий складний правовий інститут –
релігійний [5, с. 83]. Під поширенням віри слід розуміти необхідність надання
певної інформації при проведенні богослужінь, проповідей, бесід про релігійне
вчення конфесії необмеженому колу послідовників за їх волевиявленням з
метою засвоєння цього вчення. Релігійні організації мають право виготовляти,
експортувати, імпортувати і розповсюджувати предмети релігійного
призначення, релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного
змісту. Релігійні організації користуються виключним правом заснування
підприємств для випуску богослужбової літератури і виробництва предметів
культового призначення.
В законодавстві достатньо слабо розроблений категоріально-понятійний
апарат релігійної діяльності, тому при визначенні понять слід звертатися до
спеціальної літератури.
Щодо до такої ознаки, як віросповідання то під віросповіданням
розуміють належність до будь-якої релігії, церкви, конфесії, релігійної
організації, окреме об єднання, що має своє віровчення, культ і
організацію [6, с. 279]. Віросповідання як поняття вживається в декілької
значеннях. По-перше, розглядається як синонім релігії, по-друге, як процес
сповідування віри. Так, наприклад в міжнародному законодавстві
142
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
закріплюється вираз ―свобода віросповідання‖. Під свободою віросповідання
розуміють невіддільне, невід'ємне право людини, можливість сповідувати
певну віру, дотримуватися обрядів, пов'язаних з нею, проповідувати або не
дотримуватися жодних поглядів [7]. Згідно зі ст. 35 КУ кожен має право на
свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати
будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти
одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну
діяльність [8].
Слово "релігія" латиною означає благочестя, святиня, предмет культу,
що співвідноситься з чимось вищим, святим, надлюдським у житті людини. Це
абсолютне, святе називають Богом, Божеством, хоча кожна окрема релігія по-
своєму іменує цю вищу силу. Не існує релігії без Бога, тобто уявлення про
Бога. Бог є початком і сенсом будь-якої релігії [9].
На думку релігієзнавців відмінною особливістю релігії, на якій підставі
погляди, дії, уявлення, організації називаються релігійними є мінімум релігії.
Мінімум релігії слід шукати у сфері релігійної свідомості. Як правило, релігія
пов'язана з вірою. Будь-яка віра має свій предмет. Предметом релігійної віри є
надприродне [10]. Надприродне — це те, що не підкорюється законам
матеріального світу, яке випадає з ланцюга причинних зв'язків і залежностей.
Всі природні явища можуть бути виявлені і вивчені за допомогою
спостереження і експерименту а надприродне знаходиться в уяві віруючих не
може бути осягнуто за допомогою звичайних засобів пізнання, воно є
невидимим, неосяжним, недоступним. Поняття віровчення включає в себе таку
складову як віра. Під вірою розуміють бездоказове вираження істинності
релігійного вчення визнання реального існування надприродних сил
(Бога) [11, 44-45].
Так, зокрема, відповідно до ст. 12 статут релігійної організації повинен
містити відомості про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність.
Тобто віросповідна приналежність визначається у статуті релігійної організації.
Так, більшість українців, за статистичними даними є прихожанами УПЦ МП,
УПЦ КП. Християнське віровчення полягає в тому, що християни вірять в
єдиного Бога. В основі культу християнства лежать сім святих таїнств, які
визначають повноту й досконалість благодаті Божої: хрещення,
миропомазання, сповідь або покарання, євхаристія, священство, таїнство
шлюбу, соборування. Священна книга християн — Святе письмо — Біблія.
Разом з тим, згідно із вказаною статею Закону документи, які визначають
віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної
організації, не підлягають реєстрації в державних органах. Якщо подивитися
статутні документи релігійних громад, то в більшості з них загальним чином
визначається віросповідна приналежність тієї чи іншої громади. Стосовно
релігійних громад, які канонічно та організаційно підпорядковуються діючим
релігійним центрам та управлінням, то вони чітко визначають цю віросповідну
приналежність. Так, наприклад, релігійна громада ―Парафія святого праведного
Петра Калнишевського‖ Тернопільської єпархії УПЦ КП є первинним
структурним підрозділом УПЦ КП, яка об'єднує громадян православного
віросповідання для спільного здійснення права на свободу сповідання та
поширення православної віри, а також піклування про релігійно-моральне
виховання віруючих [12].
143
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
Натомість у статуті релігійної громади ―Любов та істина‖ загальним
чином визначена віросповідна приналежність, наприклад, релігійна організація
(громада) ―Любові та істини‖ є місцевою релігійною організацією віруючих
громадян християнського віросповідання, які добровільно об'єдналися з метою
спільного задоволення релігійних потреб, для спільного здійснення права на
свободу сповідання та поширення християнської віри, а також для піклування
про релігійно-моральне виховання [13].
Тобто якщо у статуті не визначено чітко приналежність канонічну або
організаційну будь якої релігійної громади, разом з тим документи, які
визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання
релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах, виникає
питання яким же чином реєструючому державному органу дізнатися про те на
чому базується віровчення нової релігійної громади, яка бажає
зареєструватися в державних органах та отримати статус юридичної особи. А
віросповідна приналежність визначається у Законі як необхідна умова
реєстрації статуту релігійної організації. Тобто якщо не зрозуміло про
віровчення, на якому базується концепція віри знов створеної релігійної
громади, документи які визначають це віровчення не подаються для
реєстрації, то не зрозуміло яким чином можно це встановлюти державному
органу.
Натомість у п. 5 ст. 11 Закона ―О свободе совести и о религиозных
объединениях‖ РФ вказується про те, що свідчення про основи віровчення та
відповідну йому практику повинні бути надані для державної реєстрації поряд
зі статутом і іншими документами. Коло необхідної інформації, яка
характеризує віровчення данної релігійной організації повинно включати
свідчення про історію виникнення релігії данного об'єднання, про форми та
методи його діяльності, про відношення до сім'ї, до шлюбу, про освіту, про
особливості відношення послідовників релігії до здоров'я, про обмеження для
членів та служителів організації у відношенні їх громадських прав і
обов'язків [14].
В діючому законі йдеться також про те, що у необхідних випадках орган,
який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може
зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу
сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення
про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у
тримісячний термін. На сьогодняшній день відсутній порядок та методика
проведення релігієзнавчої єкспертизи. От і виходить складна ситуація, в якій
опиняється орган, який здійснює реєстрацію статутів релігійних організацій.
Таким чином, у діючому законі не розкривається важливе поняття релігійної
діяльності а також основного елемента релігійної діяльності — віросповідної
приналежності.
Наступною ознакою релігійної організації і релігійної діяльності є
релігійні обряди та церемонії. В діючому законі йдеться головним чином про те,
що релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні
місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій
релігії (місця паломництва).
Що стосується поняття обряду та видів обрядів, які проводяться
релігійними організаціями, то про це в законі не вказується. На нашу думку, не
144
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
можна перелічити максимальну кількість обрядів, хоча серед них називаються
богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії. Перелічити всі обряди
також неможливо, оскільки вони розрізняються конфесійно. Відсутне і саме
визначення обряду. Під обрядом розуміють будь-яку дію, яка носе символічний
характер і не носить характер практичної доцільності. Як вказував Є.Дюркгейм
―...функція ритуалів полягає у тому, щоб живити колективні почуття,
підсилювати соціальну згуртованість для того, щоб у процесі виконання цих
ритуалів люди почували свою приналежність до соціального цілого будь то
клан, рід, суспільство більш широкого масштабу [15]. Тобто, релігійні обряди є
соціальними явищами. Таке розуміння обрядів є і на сьогодні доволі
актуальним. Більшу увагу законодавець приділяє місцю здійснення релігійних
обрядів. Так, богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії
безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у
місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях
окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в
установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових
колективів і згодою адміністрації. Для проведення інших обрядів та церемоній
необхідно додержуватися певних умов. Богослужіння та релігійні обряди в
лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях
попереднього ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання
громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій (ст.
21 Закону). Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере участь у
визначенні часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або
церемонії. Так, наприклад, РПЦ РФ укладає угоди про співробітництво між
РПЦ і кримінально-виконавчою системою Мінюсту РФ. В цих угодах
передбачаються різні форми взаємодії у сфері просвітницької та виховної
роботи серед засуджених, зокрема, у створенні сприятливих умов для
проведення священнослужителями в виправних установах духовно-моральних
бесід, здійснення різних обрядів та богослужінь [16]. Порядок використання
храмів, інших об’єктів культового призначення визначаються внутрішніми
настановами релігійних організацій, але при обов’язковій умові, що місця
богослужінь, релігійних зібрань чи інших релігійних заходів повинні бути вільно
доступними. Закритими можуть бути тільки ті зібрання віруючих громадян, на
яких вирішуються організаційні, кадрові, господарські чи інші питання, не
пов’язані з відправленням культу. При відправленні культу релігійна організація
не повинна порушувати чинне законодавство і правопорядок.
Під культовими будівлями і майном слід розуміти будівлі і речі,
спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Тому не
можуть бути визнані культовими будівлями пристосовані для проживання
священнослужителів та інших служителів культу приміщення, якщо вони не є
невід'ємною частиною культової споруди і не знаходяться на земельній ділянці,
необхідній для обслуговування цієї споруди (сторожа, тощо). Зазначені
обставини можуть встановлюватись документами служби технічної
інвентаризації місцевих Рад. Відповідно до статті 17 Закону "Про свободу
совісті та релігійні організації" культові будівлі і майно, які становлять державну
власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у
безоплатнє користування або повертаються у власність релігійних організацій
безоплатно за рішеннями виконавчих комітетів. Слід мати на увазі, що згідно з
145
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
пунктом 3 Указу Президента України від 4 березня 1992 року "Про заходи щодо
повернення релігійним організаціям культового майна" зазначені державні
органи зобов'язані протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним
громадам у власність чи безоплатнє користування культових будівель, що
використовуються не за призначенням. Отже, згідно з цим Указом
допускається не тільки повернення, а й передача у власність релігійних громад
культових будівель. Зазначена передача культових будівель у власність
релігійних громад, які не були їх власниками, можлива за умови, якщо в
населеному пункті нема законного претендента на ці будівлі, тобто релігійної
громади тієї конфесії, що була власником будівлі на момент її переходу у
власність держави. Під поверненням культових будівель і майна слід розуміти
повернення зазначених будівель і майна у власність релігійних організацій того
ж самого конфесійного напряму, наприклад, громада Української греко-
католицької церкви, Української автокефальної православної церкви, Римо-
католицької церкви, тощо. Доказами про належність культового майна або
будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути письмові документи
(архівні виписки, копії, шематизми, тощо), а також довідки Ради у справах
релігії при Кабінеті Міністрів України [17].
Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть
передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам
за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає
порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з
кожною громадою окремого договору. (ст. 17 Закону). Разом з тим, як показує
практика, непоодинокі конфліктні ситуації між релігійними організаціми з
приводу почергового користування культовими будівлями. Механізм передачі й
користування майном, яке становить державну власність, організаціями, на
балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування релігійних
організацій (відповідно до чинного ЦК України цей договір носить назву
договору позички) визначає Типовий договір про безоплатне користування
релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є
державною власністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 29.10.2003 р. № 1699 [18]. Вважаємо слушною думку науковців про те, що
за своєю правовою природою вказаний типовий договір є договором
приєднання, оскільки умови цього договору визначаються однією стороною
Кабінетом Міністрів України і приймаються релігійною організацією шляхом
приєднання до запропонованого договору в цілому [19]. Відповідно до вимог
зазначеного договору, державна організація передає, а релігійна організація –
користувач приймає у безоплатне користування культову будівлю або інше
майно, що є державною власністю і перебуває на балансі державної
організації. Для передачі майна сторони утворюють комісію, головою якої
призначається представник державної організації. Набуття права користування
майном виникає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі
майна, який є невід’ємною частиною цього договору. Проте обов’язковою
передумовою для такої передачі є відповідне рішення державної організації.
Враховуючи вищевказане, можна говорити про реальний договір позички,
оскільки в даному випадку момент укладення договору приурочений до акта
передачі речі в позичку релігійній організації. Щодо правової природи договору
позички, то ми погоджуємося з тим, що речова природа цього права
146
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
проявляється в особливій, не притаманній зобов’язальним правам повноті
правомочностей користувача на безоплатне і у більшості випадків безстрокове
користування. Що стосується зобов’язальної природи досліджуваного права,
то воно зумовлено тим, що право безоплатного користування виникає в силу
договору. Разом з тим не тільки договір входить до фактичного юридичного
складу, що породжує відповідне правовідношення. У кожному конкретному
випадку передачі в безоплатне користування релігійної організації відповідного
майна вимагається наявність спеціального рішення відповідного органу
місцевого самоврядування. Таким чином, в основі виникнення права
безоплатного користування релігійних організацій лежить не тільки договір, а й
адміністративний акт. Вказана обставина підкреслює комплексну цивільно-
правову природу права безоплатного користування релігійних організацій цим
майном [20, с.187-188].
Окрему увагу слід звернути на ч 3 ст. 21 Закону, згідно з якою
допускається можливість участі військовослужбовців у богослужіннях і
виконанні релігійних обрядів. Командування військових частин не
перешкоджає такій участі. В цьому випадку підкреслюється роль
індивідуального сповідування релігії, оскільки питання свободи совісті та
свободи віросповідання є особистою справою кожного військовослужбовця,
що, на нашу думку, є абсолютно справедливим. Питання про співпрацю
Збройних Сил та релігійних організацій являє собою особливий інтерес в силу
своєї специфічності. Це питання часто дискутується в засобах масової
інформації [21, с. 2-8]. Підкреслюється, що обґрунтування необхідності
присутності представників релігійних організацій спирається на давні традиції
історичних церков, які існували у військово-духовній службі з’єднань січових
стрільців, запорізького війська тощо і повинні стати конкретними моделями
формування духовного супроводу сучасного війська.
Останньою ознакою релігійної громади є навчання релігії. Так, релігійні
організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати
для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також
проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення,
що їм належать або надаються у користування. Дана норма є однією з
правових гарантій свободи віросповідання, оскільки поширення віри в тому
числі і шляхом релігійної освіти є ознакою мети створення релігійних
організацій. Право на отримання релігійної освіти є елементом свободи
віросповідання, зміст якого викладений в Загальній декларації прав людини
«...Кожна людина має право на свободу думки, совiстi i релiгiї; це право
включає свободу змiнювати свою релiгiю або переконання i свободу
сповiдувати свою релiгiю або переконання як одноособово, так i разом з
iншими, прилюдним або приватним порядком в ученнi, богослужiннi i виконаннi
релiгiйних та ритуальних обрядiв» [22]. Вказані в Загальній декларації права
людини є природними, тобто кожна людина має їх від народження і останні не
можуть бути надані ні державою ні суспільством, так як вони належать людини,
вони повинні визнаватися державою і закріплюватися на законодавчому рівні і
мати правові гарантії для їх захисту. Слід відмітити, що саме релігійні
організації мають виключне право на створення установ професійної релігійної
освіти (духовні навчальні заклади) для підготовки священнослужителів та
релігійного персоналу. Держава, виходячи з принципу відділення від неї
147
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
релігійних організацій не вправі втручатися у внутрішні справи таких установ, їх
освітній процес, освітні програми.
Релігійним організаціям надається можливість встановлювати і
підтримувати міжнародні зв'язки та контакти. Це також сприяє отриманню
релігійної освіти та поширення віри. Так, релігійні організації і віруючі,
одноосібно або разом з іншими, мають право встановлювати і підтримувати
міжнародні зв'язки та прямі особисті контакти, включаючи виїзд за кордон для
паломництва, участі в зборах та релігійних заходах.
Учасники цих контактів і заходів можуть в порядку, встановленому
чинним законодавством, придбавати, одержувати і везти з собою релігійну
літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту.
Релігійні організації можуть направляти громадян за кордон для
навчання в духовних навчальних закладах і приймати з цією метою іноземних
громадян.
Священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші
представники зарубіжних організацій, які є іноземними громадянами і
тимчасово перебувають в Україні, можуть займатися проповідуванням
релігійних віровчень, виконанням релігійних обрядів чи іншою канонічною
діяльністю лише в тих релігійних організаціях, за запрошенням яких вони
прибули, і за офіційним погодженням з державним органом, який здійснив
реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації (ст. 24
Закону)
В релігієзнавстві релігійна діяльність визначається через культ, його
зміст, предмет та суб'єктів. Так, важливим видом релігійної діяльності є культ.
Культ це система визначених, установлених у деталях індивідуальних і
колективних обрядів, за допомогою яких людина містичним чином спілкується
з надприродним. Зміст культу визначається відповідними релігійними уявами,
ідеями, догмами. Релігійна свідомість у культі виражається у текстах Біблії,
молитов. Предметом культової діяльності є різні об'єкти та сили, які
сприймаються свідомістю у формі образів. Суб'єктом культу є група або
віруючий індивід [23, с. 264-266]. Є спроба науковців дати визначення
релігійної діяльності. Так, під релігійною діяльністю є діяльність, специфічною
ознакою якої визнається намагання контакту з надприродним духовним світом,
яка спрямована на встановлення такого особистісного контакту і яка
здійснюється у вигляді обрядів, церемоній, богослужінь, релігійного навчання
та виховання, проповідей та інших форм поширення віровчень [24]. Як
випливає з цього визначення визначальною ознакою цього поняття є
намагання контакту з надприродним духовним світом, причому не
розкривається що розуміється під надприродним духовним світом, далі в
цьому понятті дублюється встановлення знов таки особистісного контакту з
надприродним світом. На нашу думку, з цього визначення не можна зрозуміти
сутність та ознаки релігійної діяльності. Калашніков Ю.В. під релігійною
діяльністю розуміє сукупність практичних дій з реалізації віровчення в
суспільному житті. Остання поділяється на культову та позакультову. Культова
діяльність виражається у сукупності дій, які відображують особливості
віровчення і сприяє встановленню двустороннього зв'язку з надприродним
світом [25]. З цього визначення також не зрозуміло що ж таке релігійна
діяльність, не зрозуміло про які практичні дії йде мова, культова діяльність
148
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)
зводиться тільки до встановлення певного зв'язку з надприродним. Спроби
визначити поняття релігійної діяльності доводять про те, що необхідно на
законодавчому рівні визначити це поняття.
Підводячи підсумок, проаналізувавши ознаки релігійної громади, думки
вчених з приводу сутності релігійної діяльності можна дати поняття релігійної
діяльності як діяльності громадян із сумісного задоволення релігійних потреб,
які виражаються у сповідуванні та поширенні віри у надприродне, яка
заснована на певному віровченні, здійсненні релігійних обрядів, навчанні
релігії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Закон України―Про свободу совісті та релігійні організації‖/ВВР УРСР-
1991р., - № 25 - ст. 283 режим доступу: http:zakon5.rada.gov.ua
2. Валявина Є.Ю. Религиозная организация как субъект гражданского
права/Е.Ю.Валявина -Диссертация. - Санкт-Петербург. - 2004. - с. 28-29
3. Варій М.Й. Навчальний посібник /М.Й.Варій -2-ге видан., випр.; доп. - К.:
―Центр учбової літератури‖ 2007. - 968 с.
4. Титов В.Д., Качурова С.В., О.В.Барабаш Релігієзнавство. Підручник для
студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред.
Проф. В.Д.Титова. - Х.: Право. 2004. - 272 с.
5. Бердников И.С. Новое государство в его отношении к религии:[речь,
произнес.на торжеств. Годичн. Собр. Казан. Духов. Акад. 1888 г. Орд.
Проф. И.Бердниковым]/ И.С. Бердников. - Казань: Тип. Императ. Ун-та,
1888. - 70 с
6. Лешан В.Ю. Основи релігієзнавства/В.Ю.Лешан.Підручник. - Чернівці: Рута,
2005 — 304 с.
7. Лаврик О.А. Свобода віросповідання людини, як суб'єктивне юридичне
право, його забезпечення в Україні / О.А. Лаврик - ―Філософські та
методологічні проблеми права‖ - № 1 — 2011р. - режим доступа: https:
Fmpp_2011_1_9.pdf
8. Конституція України/ВВР 1996 р., № 30 ст. 14- режим доступу:
zakon.rada.gov.ua
9. Лубський В.І. С.М. Бурлак Релігієзнавство. Підручник /В.І. Лубський,
С.М. Бурлак — режим доступу: buklib.net//books/22039
10. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современные
религии / А.А.Радугин: курс лекций — М. Центр — 2004 — 240 с
11. Угриневич Д.М. Введение в религиоведение/Д.М.Угриневич — 2-е изд., доп.
- М.: Мысль, 1985 — 270 с.
12. Статут релігійної громади ―Парафії Святого Праведного Петра
Калнишевського‖/прийнято парафіяльними зборами протокол № 1 від 18
вересня 2015 р.
13. Статут релігійної громади ―Любов та істина‖/затверджено загальними
зборами учасників релігійної громади ―Любов та істина‖ Протокол № 1 від
2013 р.
14. Федеральный Закон РФ ―О свободе совести и о религиозных
объединениях‖/ФЗ ―О свободе совести и о религиозных объединениях‖ -
№ 125-ФЗ-26.09.1997-режим доступа: www.consultant.ru

149
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
15. Є. Дюркгейм Ритуал в теории Дюркгейма /Є. Дюркгейм. - Режим доступа:
https://postnauka.ru
16. Соглашение о сотрудничестве между Федеральной службой исполнения
наказаний и Русской Православной Церковью от 22 февраля 2011 г./режим
доступа: www.patriarchia.ru
17. Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України ―Про
свободу совісті та релігійні організації /Роз'снення Вищого арбітражного
суду № 02-5/109 від 29.02.1996 р. - Режим доступа: zakon.3rada.gov.ua
18. Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією
культовими будівлями та іншим майном, що є державною
власністю/Затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 29.10.2003 р.,
№ 1699
19. Бірюкова Т. А. Комментарий к Закону РФ от 30.11.2010 р. № 327-ФЗ «О
передаче религиозным организациям имущества религиозного назначения,
находящегося в государственной или муниципальной собственности»
[Электрон. ресурс] / Т. А. Бирюкова, М. Н. Сикачев. – Режим доступа:
www.bapt.ru/justice/48-ground/322-comment. 14
20. Ильичев М.В. Русская Православная Церковь и право:
комментарий/М.В.Ильичев. - М, 1999. - 464 с.
21. Єленський В. Духовний супровід у Збройних Силах України: дискусії і
перспективи / В.Єленський // Людина і світ. - 2001. - № 11-12.
22. Всеобщая декларация прав человека / принята и провозглашена в
резолюции 217 А (Ш) Генеральной Ассамблеи от 10 декабр 1948 года. -
Режим доступа: zakon5.rada.gov.ua
23. Колодний А. Академічне релігієзнавство. Підручник./ А.Колодний. - К.: Світ
Знань, 2000. - 862 с.
24. Алексеевский А. Религиозная безопасность России: термины и
определения. - Москва-Белгород. - 1997 г / А. Алексеевский. - Режим
доступа: stolica.narod.ru
25. Калашников Ю.В. Религия в обществе и праве / Ю.В. Калашников. - Режим
доступа: deuspravo.narod.ru

150
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 9(17)

ИНФОРМАЦИЯ О СЛЕДУЮЩЕЙ КОНФЕРЕНЦИИ


Уважаемые научно-педагогические работники учебных заведений,
аспиранты, соискатели и студенты. Приглашаем Вас принять участие в
ХVІIІ Международной научной конференции
«Актуальные научные исследования в современном мире».
(26-27 октября 2016 г.)
Для участия в конференции необходимо до 25 октября 2016 г.
(включительно) отправить статью на электронную почту оргкомитета:
iscience.in.ua@gmail.com.
Рабочие языки конференции: українська, русский, english, polski,
беларуская, казақша, o‟zbek, limba română, кыргыз тили, Հայերեն

Планируется работа следующих секций:


1. БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ ТЕХНОЛОГИИ
2. ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 15.СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
3. ГЕОЛОГО- 16.ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ,
МИНЕРАЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ ТРАНСПОРТ
4. ЖУРНАЛИСТИКА 17.ТУРИЗМ И РЕКРЕАЦИЯ
5. ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ 18.ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ
6. ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ НАУКИ
7. КУЛЬТУРОЛОГИЯ 19. ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ
8. МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ И СПОРТ
9.МЕНЕДЖМЕНТ И МАРКЕТИНГ 20.ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
10.ПЕДАГОГИКА 21.ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
11.ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ 22.ХИМИЧЕСКИЕ НАУКИ
12.ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 23.ЭКОЛОГИЯ
13.СЕЛЬСЬКОЕ ХОЗЯЙСТВО 24.ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
14.СОВРЕМЕННЫЕ 25.ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ
ИНФОРМАЦИОННЫЕ

УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ
Для участия в конференции необходимо до 25.10.2016 г.
(включительно) отправить на электронный адрес: iscience.in.ua@gmail.com:
1.Текст статьи (оформлен в соответствии с нижеприведенными
требованиями)
2.заявку участника;
3.копию документа об оплате орг.взноса в электронном виде или (СНГ.
Отправить на email №перевода и название системы перевода. Украина (сума,
дата, время и ФИО плательщика).
4.личную фотографию в формате.jpeg (по желанию).

В теме письма необходимо указать Вашу фамилию и.о., например:


(Федоренко О.Е.)
Обратите внимание информационный отдел обязательно
отправляет подтверждение о получении материалов к публикации в течении
суток после Вашего отправления материалов. В случае отсутсвия
151
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 9(17)
уведомления продублируйте Ваше письмо или уточните за номером телефона
(Viber) +38 (096) 5399899
ТРЕБОВАНИЯ К ОФОРМЛЕНИЮ
1. Объем материала от 3 до 8 страниц набранного текста (каждая
следующая полная или неполная страница оплачивается дополнительно)
оформленного в текстовом редакторе Microsoft Word, файл в формате.doc
или.docx (шрифт 14, Times New Roman, интервал 1,5). Все поля – 20 мм;
2. В верхнем правом углу указывается название секции и подсекции;
3. Во втором ряде в правом углу фамилия имя;
4. В третьем ряде в правом углу указывается город и страна;
5. Следующий абзац – название статьи указывается по центру (шрифт
16 полужирный БОЛЬШИМИ БУКВАМИ);
6. Дальше через строку изложение основного текста (шрифт 14);
7. После основного текста указывается список литературы
(ЛИТЕРАТУРА). Список литературы оформляется не за алфавитом, а по мере
того, как она встречается в тексте статьи. В тексте сноски обозначаются
квадратными скобками с указанием в них порядкового номера источника по
списку и через запятую – номера страницы (страниц), например: [3, с. 173];
8. Рисунки и таблицы набираются шрифтом Times New Roman 12 с
одинарным междустрочным интервалом. Рисунки, диаграммы и таблицы
создаются с использованием черно-белой гаммы. Использование цвета и
заливок не допускается! Все рисунки и таблицы должны иметь название.
9. Формулы следует набирать с помощью редактора формул Microsoft
Equation и нумеровать в круглых скобках (2).
Отдельным файлом подаются сведения об авторе.

Для участия в ХVІІI Международной научной конференции «Актуальные


научные исследования в современном мире» необходимо до 25.10.2016 г.
(включительно) отправить статью на электронную почту оргкомитета:
iscience.in.ua@gmail.com.
За достоверность фактов, цитат, имен, названий и других
сведений отвечают авторы статей.

152
ХVІІ Международная научная конференция

АКТУАЛЬНЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В


СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

26-27 сентября 2016 г.

ВЫПУСК 9(17)

Часть 5

Ответственность за новизну и достоверность результатов научного


исследования несут авторы

Ответственный за выпуск: Подворная А.А.


Дизайн и верстка: Вовкодав А.М. (AVdesign.pp.ua)

Учредитель: ОО "Институт социальной трансформации"


свидетельство о государственной регистрации №1453789 от 17.02.2016 г.

Подписано к печати 27.09.2016.


Формат 60х84 1/16.
Тираж 300 шт. Заказ №042
Изготовитель: ФЛП "Кравченко Я.О."
свидетельство о государственной регистрации В01 №560015
Адрес: 03039, Украина, Киев, просп. В. Лобановского, 119
тел. +38 (044) 561-95-31

Адрес ред. коллегии:


08400, Украина, Киевская обл., г. Переяслав-Хмельницкий,
ул. Богдана Хмельницкого, 18
тел.: +38 (063) 5881858
сайт: http://iscience.in.ua
e-mail: iscience.in.ua@gmail.com

153