АГРОФЬЮЖН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ПО БОРОТЬБІ З
ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКОЮ
ТОМАТНОЮ МІЛЛЮ

TUTA ABSOLUTA

1
2
 Батьківщиною південноамериканської томатної молі (Tuta
absoluta) є Південна Америка, де в 1980-х роках вона почала
завдавати серйозну шкоду томатам. Шкідник став загрозою для
світового виробництва цієї культури. В Європі Tuta absoluta впер-
ше була виявлена в Іспанії у 2006 році. Висока потенційна небезпе-
ка шкідника проявилася у здатності до швидкого розповсюдження.
За дуже короткий період часу, томатна міль поширилася на безпре-
цедентно значній території та охопила більшість країн вищезазна-
чених регіонів.

3
   1984–2005 роки   2006–2009 роки   2010–2013 роки

Рис. 1 Розповсюдження південноамериканської томатної молі в країнах

світу (станом на 01.01.2014)

Офіційно Tuta absoluta виявлена у таких країнах Європи: Албанія,

Болгарія, Білорусія, Великобританія, Греція, Італія, Іспанія, Канарські
острови, Косово, Литва, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Португалія,
Росія, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Швейцарія.
Основним джерелом розповсюдження молі, є імпорт рослинної
продукції, передусім томатів, із вже сформованих вогнищ шкідника.
Загалом же томатна міль поширюється у всіх стадіях свого розвитку
з розсадою, плодами, інвентарем, ґрунтом, рослинними рештками,
пакувальним матеріалом та безпосередньо при перельоті метеликів.
Природна міграція молі відбувається на порівняно невеликі відстані.
Загальноприйнята назва — Tuta absoluta зафіксована у 1994 році
(Povolny). В країнах поширення молі зустрічається кілька загально
вживаних назв шкідника: томатний точильник, томатний листовий
мінер, томатний черв’як.

4
 Сучасна класифікація південноамериканської томатної молі ви-
глядає наступним чином: тип — Членистоногі (Arthropoda), клас —
Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Виїмча-
стокрилі молі (Gelechiidae), рід — Tuta, вид — Tuta absoluta.
Основною кормовою рослиною для Tuta absoluta є томати, в мен-
шій мірі інші пасльонові культури — картопля, перець, баклажани.
Шкодочинність молі полягає у пошкодженні плодів, стебел та міну-
ванні листя, в результаті чого різко знижується їх фотосинтезуюча
здатність. Потенційна шкідливість фітофага надзвичайно висока,
втрати урожаю, за навіть середнього ступеня заселення, можуть ся-
гати 80–100 %.

Рис. 2 Імаго томатної молі Рис. 3 Гусениця томатної молі

Лялечка довжиною біля 4,5–6 мм, конусоподібна, зеленуватого

кольору, що переходить по мірі розвитку в коричневий.

Рис. 4 Лялечка — початок заляльковування (зліва), 

завершальний етап лялькування (справа)

5
 Таблиця 1
Морфологічні особливості гусениць томатної молі
в залежності від віку
Ширина
Довжина головної
Вік Зовнішній вигляд Ознаки
тіла, мм капсули,
мм

Голова чорного
кольору. Задня
пластина голови
І 1,4–1,9 0,15–0,2
безбарвна, або
злегка сірого
кольору.

Голова сіро-
жовтого кольору.
Задня пластина
ІІ 2,5–3,0 0,3–0,35 голови сіро-
жовтого кольору
з затемненням в
задній частині.

Голова сіро-
жовтого кольору.
Задня пластина
сіро-жовтого
кольору з
затемненням з
ІІІ 4–5 0,45–0,5
боків і світлішою
передньою
частиною,
щит і верхня
частина жовто-
коричнева.

6
 Ширина
Довжина головної
Вік Зовнішній вигляд Ознаки
тіла, мм капсули,
мм

Голова жовтого
кольору. Задня
пластина
IV 7–10 0,6–0,9 жовтуватого,
каштаново-
чорного кольору
в задній частині.

Рис. 5 Життєвий цикл томатної молі

Мінімальна температура необхідна для розвитку томатної молі
+8°C, а максимальна +35°C. При температурі +30°C покоління розви-
вається протягом 20 днів. Дощі та відносна вологість повітря нижче
30% стримують розвиток шкідника. В умовах Іспанії розвивається 13
поколінь на рік, в Італії — 6–9. Кількість поколінь, які може дати шкід-
ник в Україні поки що не відома.
Личинка після відродження проникає до листка протягом 80-
90 хвилин. Перезимовувати можуть лялечки, імаго та яйцекладка.
Лялечки можуть переносити морози до –18°C.

7
 Таблиця 2
Характер пошкодження личинками листкового апарату томатів

1. Початок живлення 2. Утворення міни

3. Розширення міни 4. Живлення групи личинок

5. Одна міна 6. Декілька мін

8
 7. Вихід личинки з міни 8. Закінчення живлення личинки

9. Рівень пошкодження — 0% 10. Рівень пошкодження — 100%

Таблиця 3
Характер пошкодження органів рослин

1. Пошкодження стебла томату 2. Пошкодження стебла томату

9
 3. Пошкодження біля черешка 4. Пошкодження з середньої частини

5. Живлення групи личинок 6. Гнилі на пошкодженому плоді

7. Пошкодження пасльону чорного 8. Пошкодження картоплі

Обстеженню на виявлення південноамериканської томатної
молі підлягають всі пасльонові культури, в тому числі і дикорослі.

10
Проводяться обстеження за допомогою пасток та маршрутним ме-
тодом.
Обстеження за допомогою феромонних пасток дозволяє визна-
чити фактичну присутність шкідливого організму на обстежуваній
площі. Феромон — це набір речовин, що продукується залозами ко-
махи, за допомогою яких відбувається ідентифікація особин свого
виду. За допомого пасток встановлюються початок та динаміка льо-
ту імаго, їх чисельність.
У відкритому ґрунті феромонні пастки встановлюються з розра-
хунку 1 пастка на 5 га. Пастки розміщують по краю довжини поля
в лінію через кожні 100 м, закріплюючи на висоті 40–50 см від по-
верхні ґрунту. На первинне виявлення огляд пасток проводять че-
рез кожні 7–10 днів, а при спостереженні за динамікою льоту, через
кожні 3–5 днів. Феромонний моніторинг повинен охоплювати період
з травня по жовтень.

Рис. 6. Конструкція   Рис. 7 Клейова пастка

феромонної пастки

В тепличних комплексах обстеження проводять за допомогою

клейових пасток, з синтетичним феромоном, або звичайним кольо-
ровим носієм (рис. 6, 7). Феромонні пастки встановлюються з роз-
рахунку 1 пастка на одне ізольоване приміщення, але не менше ніж

11
1 пастка на 2500 м2. Норма кольорових клейових пасток складає 1
пастка на 100–200 м2.
Маршрутні обстеження проводяться в період вегетації. Голов-
ною метою є візуальне виявлення ознак пошкодження личинками.
Зважаючи на біологічні особливості шкідника, обстеження слід почи-
нати через 2–3 тижні після висадження розсади, коли можна візуаль-
но виявити пошкодження рослин.
Обстеження проводять за допомогою методу «конверту», або
«зигзагу». Метод «конверту» передбачає обстеження по двох
діагоналях та чотирьох сторонах поля. При методу «зигзагу» об-
стеження також проходить по чотирьом сторонам обстежуваної
площі, але в середині ділянки обстежувач рухається не по діаго-
налям, а по зигзагу. В обох варіантах, при проведенні обстежен-
ня, безпосередньо здійснюється огляд 10–20 рослин (кущів), у 20
місцях поля. Орієнтовна денна норма виробітку на одного обсте-
жувача складає 5–10 га. Періодичність вегетаційних обстежень
становить 10–14 днів.Обстеженню підлягають також парники та
теплиці, у яких вирощується розсада та товарна продукція пас-
льонових культур. У малогабаритних об’єктах, площею до 100 м2
обстежують всі рослини, в інших — за методами прийнятними для
відкритого ґрунту.

— облікова ділянка

12
 — облікова ділянка

Рис. 9 Метод «зигзагу»

При обстеженні проводиться огляд всієї рослини:
1. Листя — звертається увага на пошкодження у формі плям
(«мін»), личинки живляться паренхімою листка. Міни частіше бува-
ють прозорі, скрізь які видно личинок середніх та старших віків. Ха-
рактерною ознакою є наявність екскрементів біля вхідного отвору.
2. Стебла — на стеблах виявляють наявність отворів, які личинки
роблять зазвичай біля черешка листка. У стеблах шкідник пробурює
ходи, у такому випадку верхня частина стебла вище ураженої ділян-
ки може відмирати.
3. Плоди — в першу чергу оглядають плід томатів навколо ча-
шелистика. Личинки роблять невеликі вхідні отвори, які спочатку
малопомітні. Згодом, в результаті накопичення в них екскрементів,
пошкодження стають видимими. Вхідні отвори можуть розміщувати-
ся і в середній або нижній частинах плоду. В самих плодах гусениці
роблять глибокі, звивисті ходи, діаметром до 2–3 мм. У пошкодже-
них місцях відбувається загнивання плоду.
Крім культурних, оглядаються також і дикорослі рослини з родини
пасльонових.
Особливу увагу приділяють ґрунтовим розкопкам, які проводять з
метою встановлення чисельності зимуючого запасу молі в осередках
поширення. Дана методика передбачає розкопування ям розміром

13
50×50 см і глибиною 15–20 см. Мінімальна кількість проб по кожному
полю встановлюється відповідно до розмірів поля: на полі площею до
10 га — 8, від 10 до 50–12, від 50 до й 100–16. Розміщення ям по пло-
щі поля залежить від рельєфу місцевості, характеру навколишнього
ландшафту та мікрорельєфу. Облікові ями розкопують рівномірно
у шаховому порядку або по діагоналі.
Алгоритм проведення моніторингу південноамериканської томат-
ної молі можна представити у вигляді схеми (рис. 10):

Розсада Вегетація

Теплиці,
Феромонні
парники
пастки

Феромонні,
кольорові Візуальний
пастки огляд кущів

Візуальний
огляд рослин
Ринковий Відбір зразка
нагляд
Відбір
зразка Грунтові
розкопки

Рис. 10 Схем проведення моніторингу Tuta absoluta

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Агротехнічний метод
Важливим заходом по контролю чисельності томатної молі є
сівозміна. Ротація пасльонових з іншими культурами сприяє об-

14
меженню подальшого розвитку шкідника на зараженій площі, або
виступає як профілактичний захід.
У відкритому ґрунті для переривання циклу розвитку шкідника
грунт утримується в чистому вигляді, за принципом чорного пару, не
менше ніж 6–8 тижнів. Також у місцях поширення томатної молі не-
обхідно уникати спільних посадок ранніх та пізніх сортів (гібридів),
для запобігання збільшенню періоду розвитку шкідника.
Бур’яни з родини пасльонових можуть бути резерваторами томат-
ної молі, тому потрібно проводити їх систематичне знищення, як на
самих посівах, так і за їх межами. Видаляють бур’яни і у безпосеред-
ній близькості від заражених теплиць.
У теплицях і парниках для знищення лялечок томатної молі протя-
гом 4–5 тижнів проводять соляризацію (прогрівання сонцем) ґрунту.
Заражені різними стадіями шкідника плоди та частини рослин,
а також всі рослинні рештки необхідно знищити. Ґрунтообробна тех-
ніка підлягає очищенню за допомогою промивання водою високого
тиску або пару після використання на заселених ділянках. Також, для
запобігання розповсюдженню молі, весь виробничий інвентар, паку-
вальний матеріал та одяг працівників необхідно ретельно перевіряти
і за необхідності очищати.
Вікна, двері та інші можливі отвори в теплицях повинні бути осна-
щенні захисними сітками, діаметром не менше 1,6 мм.
Значно знижує щільність зимуючого запасу шкідника глибока
оранка ґрунту.
Біологічний метод
Використання феромонних пасток. Феромонні пастки застосову-
ються як для встановлення фактичної наявності та динаміки льоту
томатної молі, так і для контролю чисельності шкідника.
Контроль за чисельністю шкідника відбувається через підвищену
концентрацію пасток на площі. В результаті чого проходить масовий
вилов самців та створення «самцевого вакууму». Крім того виникає
дезорієнтація між обома статтями в популяції та порушення їх нор-
мальної репродуктивної функції.

Типи феромонних пасток:

1. дельтовидні клейові пастки;
2. без клейові пастки;
3. світлові та кольорові.

15
 Таблиця 4
Рекомендовані заходи проти південноамериканської томатної
молі відповідно до результатів моніторингу у відкритому ґрунті

Рекомендовані заходи
Рівень
Кількість імаго,
шкодочин-
екз./пастку кількість застосування
ності
пасток, екз./га інсектицидів

Менше 10 протягом
Через кожні
місяця, або менше Слабкий 20–30
15–20 днів
3 протягом 7 днів
Через кожні
Від 3 до 30 протягом 7 днів Середній 25–40
10 днів
Через кожні
Більше 30 протягом 7 днів Високий 40–50
8–10 днів

Хімічний метод
Таблиця 5
Перелік препаратів рекомендованих до застосування
на пасльонових культурах проти комплексу
лускокрилих шкідників в Україні

Норма викори-
Назва препарату Діюча речовина
стання, кг, л/га
Актара 240 SC, к.с. Тіаметоксам, 240 г/л 0,07–0,09
Ексірель, СЕ Циантранілілпрол, 160 г/л 1,0
Кораген 20, к.с. Хлорантраніліпрод, 200г/л 0,15
Ланнат 20, р.к. Метоміл, 200 г/л 1,0
Тіаклопрід, 100 г/л +
Протеус 110 OD, м.д. 0,75
дельтаметрин, 10 г/л
Проклейм 5 SG, р.г. Емамектину бензоат, 50 г/кг 0,3–0,4

16
 Таблиця 6
Інтегрована система заходів боротьби з томатною міллю
для відкритого ґрунту
Період
Заходи
проведення
Повернення пасльонових культур на попереднє місце
вирощування не раніше ніж через 4 роки
Просторова ізоляція понад 500 м від інших пасльонових
Щорічно культур
Внесення збалансованих доз мінеральних та органічних
добрив
Основний і передпосівний обробіток ґрунту, відповідно до
зональних схем. Обов’язкова осіння оранка на глибину
Щорічно 25–30 см
Завезення посадкового матеріалу із територій вільних від
шкідника
Встановлення феромонних пасток за 10–14 днів до висадки
розсади
Своєчасне видалення бур’янів у посадках овочів та по
периметру поля, знищення уражених плодів, листя
Проведення візуальних обстежень, при яких оглядаються всі
Вегетація надземні органи та плоди
Проведення поверхневого обробітку ґрунту
Застосування інсектицидів, з дотриманням отрутозміни
Використання інсектицидів разом з поливною водою при
краплинному зрошенні

Таблиця 7
Інтегрована система заходів боротьби з томатною міллю
для закритого ґрунту
Період
Заходи
проведення
Проведення сезонної дезінфекції, пропарювання ґрунту
Максимальна ізоляція тепличних конструкцій від механічного
занесення шкідника
Щорічно
Проведення ротації культур
Проведення огляду та очищення виробничого інвентарю,
пакувального матеріалу, одягу працівників
Використання різних типів пасток для відлову імаго
Систематичне видалення уражених рослин
Видалення бур’янів родини пасльонових на прилеглих до
Вегетація теплиць площах (в межах 50 м)
Застосування ентомофагів та біологічних препаратів
Застосування рекомендованих інсектицидів

17
 Зважаючи на особливості біології шкідника, обсяги площі під то-
матами, прогнозується, що подальше розповсюдження молі прохо-
дитиме в першу чергу у північному та східному напрямку.

Рис. 11 Прогнозоване поширення Tuta absoluta

на території Херсонської та Миколаївської областей

18
 АЛГОРИТМ ДІЙ НА ВИПАДОК ВИЯВЛЕННЯ
ШКІДНИКА НА ПОЛІ:

1. Майстер поля виявив шкідника або сліди його життєдіяльності

на полі, обов’язково повинен зробити фото проблеми в ТАК;
2. Майстер повідомив старшого агронома, керуючого відділен-
ням та директора з виробництва про знахідку;
3. Старший агроном в телефонному режим повідомив про загро-
зу головного агронома та агронома із захисту рослин, які після
дзвінка негайно виїжджають на вказане поле;
4. Після підтвердження загрози, головний агроном та агроном із
захисту шляхом візуального обстеження визначають розміри
ураженої ділянки та обирають найбільш дієвий препарат;
5. Старший агроном готує службову записку на ім’я виконавчого
директора на придбання ЗЗР;
6. Після отримання дозволу від виконавчого директора на за-
купівлю ЗЗР, агроном із захисту рослин готує заявку на прид-
бання ЗЗР в 1С.

На проходження всіх вище вказаних операцій відводиться від

1 до 5 годин, в залежності від віддаленості відділення від цен-
трального офісу.

19
 Группа компаний «АГРОФЬЮЖН»
54034, г. Николаев, пр. Мира, 34

Главный агроном
по выращиванию томатов
Марчук В. В. 050 318 07 79

Начальник отдела производственного

планирования и анализа
Шульженко В. В. 050 394 27 55

Директор по производству
в Снигиревском районе
Здражевский С. В. 050 318 40 95

Директор по производству
в Жовтневом районе
Гайдаенко Д. Л. 050 315 00 03

Директор по производству
в Голопристанском районе
Кияшко Н. В. 095 288 28 16

Директор по производству
в Каланчакском районе
Вирченко В. В. 050 391 29 01

Агроном по защите растений

Копылов В. А. 050 318 41 40

Специалист ТАК
Гончарук А. А. 050 394 67 19

20